3. Міждисциплінарна інтеграція

Назви попередніх дисциплін:	Отримані навички
ОБЖ.
Хімія
Біологія

3.2.:

• описувати причини виникнення хвороб, фактори ризику, можливі ускладнення;

• класифікувати питання загальної та особистої гігієни;

• визначати основні ознаки патологічних станів у дітей дошкільного та шкільного віку;

• демонструвати основи надання допомоги при деяких патологічних станах  (опіках, відмороженнях, ушкодженнях електричним  струмом, хімічних  опіках, синдром тривалого стискання, отруєннях, переломах, кровотечах, травматичному шоку, пораненнях тощо) і раптових захворюваннях у звичайних умовах та в екстремальних ситуаціях;

• ідентифікувати основні інфекційні захворювання у дітей, основи долікарської діагностики, класифікацію раптових захворювань (у тому числі епідемічних  процесів) та патологічних станів;

• основи дезинфекції,  дезинсекції, дератизації;  техніка  дезинфекції, способи;

• обробки іграшок, білизни;

• підручні та табельні засоби для надання першої медичної допомоги;

• порівняти техніку надання долікарської допомоги в різних умовах; спрямовану на  попередження ускладнень та порятунок потерпілого;

• основи реанімації.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів. Абсцес, алергія, ампутація, анамнез хвороби, анемія, анестезія, гастрит, гельмінти, гельмінтоз, гематома, дистонія судин, діагноз, діагностика, етіологія, епідемія, імунітет, жовтяниця, жовчнокам'яна хвороба, кір, скарлатина, коклюш, дифтеріяпаротит, чума, туляремія, СНІД, геморагічні лихоманки, туберкулез.

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Предмет і завдання дисципліни «Основи медичних знань».

2. Здоров’я та його складові.

3. Хвороба як порушення життєдіяльності організму людини.

4. Загальна характеристика інфекційних хвороб.

5. Інфекційні хвороби крові. Малярія. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД).

6. Кишкові інфекції і захворювання у дітей, які викликаються коковими бактеріями.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуватимуться на занятті

Скласти огляд літератури з наступних питань:

1. Джерела інфекції.

2. Інкубаційний (прихований) період хвороби.

3. Ліквідація джерела інфекції.

4. Профілактика інфекційних хвороб.

5. Аденовірусна інфекція.

6. Респіраторно-синтиціальна вірусна інфекція.

7. Повітряно-крапельні інфекції, які викликаються специфічними збудниками.

8. Коклюш (кашлюк).

9. Дифтерія.

10. Кір.

11. Вітряна віспа.

12. Скарлатина.

13. Краснуха.

14. Епідемічний паротит.

15. Кишкові інфекції в дітей.

16. Дизентерія.

17. Сальмонельоз.

18. Вірусний гепатит (жовтяниця, хвороба Боткіна).

19. Стрептококові та стафілококові інфекції.

4.5. Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Поняття про етіопатогенез. 

2. Хвороби, її перебіг, основні ознаки, ускладнення, ризик для життя.

3. Види невідкладних станів.

4. Основи  догляду за  здоровими і хворими дітьми різного віку.

5. Методи долікарського контролю стану хворої дитини.

6. Попередня візуальна діагностика стану хворого або потерпілого.

7. Неінструментальні методи уточнення діагнозу.

5. Зміст теми. Період від моменту проникнення мікробів в організм до видимого прояви хвороби називають інкубаційним (прихованим). Цей період в залежності від характеру збудника та стану організму може тривати від декількох годин до декількох місяців. Протягом цього періоду мікроби розмножуються в організмі людини, не викликаючи в нього зовнішніх хворобливих проявів. При деяких хворобах (кір, кашлюк, дифтерія та ін) дитина в кінці інкубаційного періоду буває вже небезпечний для оточуючих.

Знання тривалості інкубаційного періоду різних хвороб необхідно для визначення строків ізоляції осіб, що стикалися з хворим (карантину) . При призначенні карантину для дітей, що були в контакті із заразним хворим, лікар ставить про це до відома дитяча установа, які вони відвідують, батьків. Вони повинні забезпечити ізоляцію знаходяться на карантині дітей, уважно спостерігати за їхнім самопочуттям і при перших проявах хвороби викликати лікаря.