Тема 3. Основи організації зовнішньоторгівельних операцій з товарами.

3.1 Товар-один з головних елементів міжнародної торгівлі. Класифікація, вимоги до товару, види цін.

Міжнародна торгівля товарами, з одного боку, відкриває країнам та споживачам, котрі в них живуть, доступ до товарів, виробництво яких є для них нетиповим, а з іншого-дає можливість підвищити ефективність господарювання завдяки спеціалізації.

Міжнародна купівля-продаж товарів —це транскордонне передання одним контрагентом,  експортеру, товарів  іншому контрагенту, за умови сплати останнім погодженої кількості грошей у певній валюті.1Цей процес може й як зовнішню торгівлю. В загальному вигляді це форма зв’язку між товаровиробниками різних країн на основі міжнародного розподілу праці, що відображає їхні взаємні вигоди й економічну залежність.

Міжнародна торгівля—широке поняття, яке охоплює сфери торгівлі товарами у матеріальному вигляді, послугами, технологіями. Але, як вже йшлось в темі№1, в даному розділі розглядається міжнародна торгівля товарами як провідна форма світо господарських зв'язків.

Отже, товар—центральна фігура на зовнішньому ринку. Товар—це продукт праці, що вироблюється для задоволення людських потреб і реалізується шляхом продажу.

Всю величезну кількість товарів, що купується—продаються на міжнародному ринку , можна класифікувати за різними критеріями. Наприклад: -       за призначенням : товари споживчого попиту, товари виробничого призначення;

-       за терміном використання : товари тимчасового використання й товари термінового використання;

-         за характером попиту : товари вибіркового попиту, престижні товари, предмети розкоші;

-      за характером споживання і ступенем обробки : сировина, продукція харчування, напівфабрикати, готові вироби, проміжна продукція(комплектуючи вироби, вузли, деталі);

-        за засобом виготовлення : стандартна та унікальна продукція.

  Існує узагальнена класифікація товарів, що приведена в статистиці зовнішньої торгівлі. Відповідно до неї всі товари поділяються на:

-        сільськогосподарську сировину та продукцію харчування;

-         паливо, мінеральну сировину та метали4

-         хімічні продукти;

-        машини, устаткування, транспортні засоби;

-         промислові товари народного споживання.

Сучасний рівень розвитку міжнародної торгівлі свідчить, що за структурою світового експорту торгівлі розподіляється наступним чином:

1) технологічна складна продукція, тобто машини, устаткування, транспортні засобі, інша готова продукція;

2) хімічна продукція;

3) сільгосппродукти та харчування;

4) паливо, мінеральна сировина, метали;

5) промислові товари народного споживання.

На міжнародному ринку обертаються тільки конкурентоспроможні товари та діють світові ціни, в основі яких лежить інтернаціональна вартість. Тому визначимо основні вимоги до товару, що реалізується на зовнішньому ринку.

Конкурентоспроможність —це сукупний результат дії споживчих і вартісних характеристик товару, а також організації діяльності фірми-виробника по збуту.

Оцінка конкурентоспроможності товарів загалом визначається наступним чином:

1.      За технічними показниками шляхом зіставлення показників даного товару з товарами конкуруючих фірм з точки зору експлуатаційних характеристик та новизни. За технічним рівнем машин е устаткування враховується потужність, продуктивність, вихід готового продукту, багатоцільове чи одно цільове призначення, ступінь обробки, екологічна чистота, безпека споживання та ін.

2.      За комерційними умовами—рівню цін, терміну постачання, умовам платіжу, зовнішньому виду, упакуванню, рівню мита, податків та зборів, ступеню відповідальності продавців за зобов’язань і гарантій.

3.     За організаційними умовами –рівню організації збуту, транспортного забезпечення та ін.

4.      За економічними умовами споживання. Повна ціна споживання є один з головних критеріїв конкурентоспроможності товару: найбільш конкурентоспроможний не той товар, який коштує на ринку мінімальну ціну, а той, у якого мінімальна ціна споживання за весь термін служби у покупця. Наприклад по машинотехнічним товарам ціна споживання може набагато перевищувати покупну ціну(по літакам—у 7-8 разів, по вантажівкам—у 5-6 разів, по дизель-генераторам—у 5-6 разів).

5. За якістю. Якість—це сукупність властивостей продукції, які характеризуються її призначення і особливо корисність і спроможність задовольняти визначенні потреби споживачів. Якість продукції залежить від якості сировини і матеріалів, рівня розвитку науки і техніки, прогресивності технології, що використовується, організації праці і виробництва, кваліфікації кадрів.

Сьогодні вироби високої якості мають характеризуватися високим технічним рівнем, низьким експлуатаційними витратами, безпекою, екологічністю, враховувати останні вимоги ергономіки.

Конкурентоспроможність може бути відображена в вартісній формі корисності для споживача сировинної продукції різних постачальників. При розрахунку економічного ефекту виробничого споживання сировини враховується вихід основного продукту переробки, витрати на переробку одиниці сировини та інші показники.

Доцільно підкреслити, що на ринках різних країн споживати віддають різні переваги, тому немає абсолютної  конкурентоспроможності. Також з моменту появи товару на ринку вона не залишається незмінною, а падає під впливом діяльності конкурентних виробників.

В практиці зовнішньої торгівлі використовують багато видів цін, що пов'язані з різноманітними особливостями купівлі-продажу. Всі вони є світовими цінами, за якими проводяться крупні експортно-імпортні операції, що достатньо повно характеризують стан міжнародної торгівлі конкретним товаром.

Світові ціни визначаються залежно від видів товару: по одним товарам, зазвичай сировинними,--за рівнем країн-експортерів(наприклад на нафту країн ОПЕК) чи країн імпортерів(наприклад на зерно--Канади); по іншим товарам—за рівнем цін бірж, аукціонів(наприклад на кольорові метали—Лондонської біржі металів, на хутро—Лондонської і Санкт-Петербурзького аукціонів). По готовим виробам ціни визначаються провідними країнами-експортерами продукції даного виду.   

Перелічимо деякі види цін:

-   ринкова—відповідно до неї йде купівля-продаж на даному ринку;

-   пропозиція—вказана в оферті (офіційному документі—пропозиції продавця);

-   монопольна—встановлюється монополіями, зазвичай найвижчі ціни збуту своїх товарів та найнижчі ціни на придбання товарів у інших фірм;

-   трансфертні—використовуються корпораціями в угодах між філіалами, підрозділами, що діють в одній чи різних країнах; вони визначають штучну і мають характер внутрішньо фірмової політики (можуть бути на 30% нижче світових);

- довідкові (особливий види—номінальна, прейскурантна) відображують рівень фактично укладених угод за деякий минулий період (тиждень, місяць); публікуються в довідниках, прейскурантах, біржових котируваннях і використовуються при термінових угодах;

-   базисна—узгоджується на переговорах між продавцем і покупцем і є початковою для визначення ціни фактичного постачаємого товару (з надбавками чи знижками);

-   фактурна (купівлі продажу)—визначається базисними умовами поставки, обумовленими в контракті;

-    рухома—встановлюється тоді, коли об'єктами контракту є товари з довгим терміном створення і орієнтовано визначається при підписанні контракту;

-  змінна—встановлюється на конкретну дату договором залежно від деяких умов: біржового котирування, інфляції та ін.

- середні експортні та імпортні ціни—обчислюються статистично з використанням даних щодо міжнародних торговельних операцій, що відбулися протягом певного періоду (як правило за рік).