- •Сучасна українська літературна мова
- •Літературна мова та мовна норма
- •Поняття літературної мови та мовної норми
- •Основні характерні риси мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови
- •Мова та її функції. Мова і національна картина світу
- •1. Функції мови
- •2. Мова і національна картина світу
- •Мова і держава
- •Поняття “національна мова” і “державна мова”
- •2. Поняття офіційної і державної мови
- •3. Мовна політика в Україні
- •4. Мовне законодавство України
- •Державотворча функція мови. Поняття престижу мови
- •Лексичний склад сучасної української мови
- •Характеристика лексичного складу
- •Точність слововживання як ознака мови науки
- •Українська фразеологія
- •1. Фразеологія як розділ науки про мову
- •2. Класифікація фразеологізмів
- •3.Види фразеологізмів
- •4.Стилістичні можливості фразеологізмів
- •Українська лексикографія
- •1.Предмет лексикографії
- •2. Типи словників
- •Вербальні і невербальні засоби спілкування
- •Етикет ділового спілкування
- •1. Поняття про етикет спілкування
- •Основні правила спілкування:
- •2. Мовний етикет майбутнього фахівця
- •Основи культури усної мови
- •1. Особливості усного ділового спілкування
- •2. Публічний виступ як специфічна форма репрезентації усного професійного мовлення
- •3. Види публічних виступів
- •Функціональні стилі сучасної української мови
- •1. Поняття функціональний стиль мови
- •2. Класифікація стилів
- •3. Мовні особливості наукового стилю
- •3. 1. Анотація
- •3.2. Реферат
- •3.3. Основні правила бібліографічного опису
- •4. Мовні особливості офіційно-ділового стилю
- •5. Мова права
- •Документ. Основні реквізити. Типи документів
- •Апостроф
- •М’який знак
- •Знак м'якшення не пишеться
- •Чергування голосних
- •Змiни в групах приголосних
- •Іменник
- •Iменники I вiдмiни
- •Iменники II вiдмiни
- •Iменники III вiдмiни
- •Ступенi порiвняння прикметникiв
- •Числiвник
- •Відмінювання кількісних числівників
- •Узгодження числівників з іншими частинами мови
- •Правила запису числової iнформацiї
- •Особливості передачі російського прийменника по
- •Особливості перекладу дієприкметникових конструкцій
- •Особливості вживання дієприслівників
- •Зразки документів
- •Резюме – це документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу.
- •Резюме Батуріна Ніна Андріївна
- •Доповідна записка
- •Контрольні питання
- •Короткий російсько-український юридичний словник
- •Типові мовні звороти
- •Література
Апостроф
Апостроф пишеться на позначення роздільної вимови я, ю, є, ї та попередніх твердих приголосних:
- пiсля б, п, в, м, ф, р : В’ячеслав, розв’язати, пом’якшити, комп’ютер тощо;
- пiсля префiксiв та першої частини складних слiв, що закiнчуються на твердий приголосний: Мін’юст, пiд'їхати, трьох'ярусний;
- у iменi Лук'ян та у всiх похiдних формах.
Апостроф не пишеться:
- після б, п, в, м, ф, якщо у коренi слова перед ними стоїть інший приголосний (крім р): цвях, свято, присвячений;
- перед пом'якшеним р: порядок, порятунок тощо.
М’який знак
М'яким знаком [ь] позначається
- м'якiсть приголосних (д, т, з, с, ц, л, н) у кiнцi складу та слова: сядь, боротьба, бальзам;
- м'якiсть приголосних у серединi складу перед о: чотирьох;
- у суфiксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -ньк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -iсiньк-, -усiньк- -юсiньк-: учнівський, козацький, малесенький, гарнюсiнький;
- м'якiсть кiнцевих приголосних у родовому вiдмiнку множини iменникiв жiночого роду м'якої групи I вiдмiни i середнього роду II вiдмiни на -нн(я), -ц(е): земель, черешень, знань, сподiвань, сердець;
- м'якiсть приголосного у дiєслiвних формах дiйсного та наказового способу: сидять, сядьте, роблять, робiть.
Знак м'якшення не пишеться
- пiсля р у кiнцi слова та складу: Харкiв, буквар, лiкар (але Горький - вiдповiдно до вимови у росiйськiй мовi);
- пiсля н перед ж, ч, ш, щ та перед суфiксами -ств(о), -ськ(ий): iнший, тонший, меншість;
- якщо приголоснi с, з, к не утворюють суфiксiв: рiзко, в'язкий, баский;
- пiсля ц у кiнцi iменникiв чоловiчого роду iншомовного походження: кварц, палац, шприц та iн.; на межі морфем: шістсот.
Чергування голосних
В українськiй мовi (на вiдмiну вiд росiйської) звуки О, Е у вiдкритому складi часто чергуються з I у закритому складi. Таке чергування вiдбувається:
а) при словозмiнi: нiч - ночi - нiччю; радiсть - радостi - радiстю; Київ-Києва (але Київський); сiм - семи; Канiв - Канева; вартість-вартості;
б) при словотвореннi: будова - будiвник; село - сiльський; робота - робiтник;
в) якщо звуки О, Е вставнi чи випаднi, то вони чергуються з нулем звука: земля - земель; вiкно - вiкон; вiтер - вiтру.
О, Е не чергуються з I, якщо
а) у словi є повноголоснi групи -оро-, -оло-, -ере-, -еле- та групи з неповноголоссям -ор-, -ов-, -ер- мiж приголосними: сторож, подорож, берег, борг, смерть, торг (але корова - корiвка);
б) у родовому вiдмiнку множини iменникiв середнього роду на -ення: значень, оголошень, повiдомлень;
в) в абревiатурах i в похiдних формах: колгосп, торгпред;
г) у словах iншомовного походження: iнженер, форум, агент. Але в словах давнозапозичених таке чергування вiдбувається: колiр - кольору; папiр - паперу.
Дуже давнiм є чергування Е з О пiсля шиплячих та Й :
а) пiсля ж, ч, ш, щ, дж, й перед м'яким приголосним, а також перед складом з Е та И (яке походить з давньоруського И) пишеться Е: вечеря, вишень, учень, щемiти;
б) якщо ж далi стоїть твердий приголосний, а також склад з А, О, У, И (що походить вiд давньоруського Ы) то пишеться О: бджола, пшоно, чоловiк.
Але необхiдно запам'ятати, що О пiсля шиплячих та Й перед м'якими приголосними пишеться в iменниках жiночого роду III вiдмiни в суфiксi -ост(i): меншостi, свiжостi;
в) у давальному й мiсцевому вiдмiнках однини деяких iменникiв: бджолi, щоцi, на вечорi; г) у закiнченнях родового та орудного вiдмiнкiв прикметникiв, займенникiв, числiвникiв прикметникового типу жiночого роду: гарячої, нашої, першої.
У дiєслiвних основах голоснi А та И пишуться, якщо в наступному складi з’являється голосний А, переважно наголошений, а голоснi Е та О пишуться, якщо голосний А у наступному складi вiдсутнiй: застелити - застилати; допомогти - допомагати. Винятки: проводити - проводжати; змерзнути - змерзати.
Дуже часто чергування О // А в дiєслiвних формах змiнюють значення слова, а саме: дiєслова з О звичайно позначають тривалу дiю, одноразову, а дiєслова з А - повторювану, багаторазову: гонити - ганяти; котити - качати; схопити - хапати.
За традицiєю пишуться такi слова, як богатир, борсук, коровай, монастир, багатир, хазяїн та деякi iншi.