- •Сучасна українська літературна мова
- •Літературна мова та мовна норма
- •Поняття літературної мови та мовної норми
- •Основні характерні риси мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови
- •Мова та її функції. Мова і національна картина світу
- •1. Функції мови
- •2. Мова і національна картина світу
- •Мова і держава
- •Поняття “національна мова” і “державна мова”
- •2. Поняття офіційної і державної мови
- •3. Мовна політика в Україні
- •4. Мовне законодавство України
- •Державотворча функція мови. Поняття престижу мови
- •Лексичний склад сучасної української мови
- •Характеристика лексичного складу
- •Точність слововживання як ознака мови науки
- •Українська фразеологія
- •1. Фразеологія як розділ науки про мову
- •2. Класифікація фразеологізмів
- •3.Види фразеологізмів
- •4.Стилістичні можливості фразеологізмів
- •Українська лексикографія
- •1.Предмет лексикографії
- •2. Типи словників
- •Вербальні і невербальні засоби спілкування
- •Етикет ділового спілкування
- •1. Поняття про етикет спілкування
- •Основні правила спілкування:
- •2. Мовний етикет майбутнього фахівця
- •Основи культури усної мови
- •1. Особливості усного ділового спілкування
- •2. Публічний виступ як специфічна форма репрезентації усного професійного мовлення
- •3. Види публічних виступів
- •Функціональні стилі сучасної української мови
- •1. Поняття функціональний стиль мови
- •2. Класифікація стилів
- •3. Мовні особливості наукового стилю
- •3. 1. Анотація
- •3.2. Реферат
- •3.3. Основні правила бібліографічного опису
- •4. Мовні особливості офіційно-ділового стилю
- •5. Мова права
- •Документ. Основні реквізити. Типи документів
- •Апостроф
- •М’який знак
- •Знак м'якшення не пишеться
- •Чергування голосних
- •Змiни в групах приголосних
- •Іменник
- •Iменники I вiдмiни
- •Iменники II вiдмiни
- •Iменники III вiдмiни
- •Ступенi порiвняння прикметникiв
- •Числiвник
- •Відмінювання кількісних числівників
- •Узгодження числівників з іншими частинами мови
- •Правила запису числової iнформацiї
- •Особливості передачі російського прийменника по
- •Особливості перекладу дієприкметникових конструкцій
- •Особливості вживання дієприслівників
- •Зразки документів
- •Резюме – це документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу.
- •Резюме Батуріна Ніна Андріївна
- •Доповідна записка
- •Контрольні питання
- •Короткий російсько-український юридичний словник
- •Типові мовні звороти
- •Література
Іменник
Поділ на відміни
В українськiй мовi iменники подiляються на чотири вiдмiни.
До I вiдмiни належать iменники чоловiчого та жiночого роду, а також iменники спiльного роду із закiнченням у називному вiдмiнку однини -а, -я: вода, праця, воєвода, сирота.
До II вiдмiни належать iменники чоловiчого роду із закiнченням -о та нульовим закiнченням у називному вiдмiнку однини: майстер, батько, степ; а також iменники середнього роду з закiнченням у називному вiдмiнку однини -о, -е, -я: поле, море, знання.
До III вiдмiни належать iменники жiночого роду з нульовим закiнченням у називному вiдмiнку однини: нiч, сiль; а також iменник мати: солi, матерi, сiллю, матiр'ю.
До IV вiдмiни належать iменники середнього роду iз закiнченням -а, -я у називному вiдмiнку однини, в яких при вiдмiнюваннi з'являються суфiкси -ат, -ят, -ен: хлопча, курча, внуча.
Як бачимо, iменники середнього роду з закiнченням -я розподiляються за двома вiдмiнами. Цей розподiл ґрунтується на рiзницi у вiдмiнкових формах, порiвняйте:
Н. Знання iм'я теля
Р. знання iменi теляти
Д. знанню iменi телятi
З. знання iм'я теля
О. знанням iменем телям
М. знаннi iменi телятi
Аналогiчно до двох останнiх будуть змiнюватись й iменники середнього роду із закiнченням -а:
Н. Хлопча внуча
Р. хлопчати внучати
Д. хлопчатi внучатi
З. хлопча внуча
О. хлопчам внучам
М. хлопчатi внучатi
Iменники, що мають форму тiльки множини, незмiнюванi iменники та iменники, що походять з субстантивованих прикметникiв, не належать до жодної з вiдмiн: окуляри, дверi, журi, метро, знайомий, ланкова.
Iменники I та II вiдмiни подiляються на три групи: тверду, м’яку i мiшану.
До твердої групи належать iменники I i II вiдмiни з основою на твердий приголосний: яблуко, вода, клен.
До м'якої грути належать iменники I i II вiдмiни з основою на м’який приголосний: iдея, зоря, мiсяць, життя.
До мiшаної групи належать iменники I i II вiдмiни з основою на шиплячий приголосний: круча, нiж, плющ.
Iменники твердої групи I вiдмiни в родовому вiдмiнку однини закiнчуються на -и: води, роси; у м'якiй та мiшанiй групi - на -i, -ї: межi, олiї, вишнi; в орудному вiдмiнку однини iменники твердої групи закiнчуються на -ою: водою, росою; у м'якiй та мiшанiй групi - на -ею (-єю): пiснею, мрiєю, душею.
Iменники II вiдмiни твердої групи в орудному вiдмiнку закiнчуються на -ом: директором, вiкном, батьком; iменники м'якої та мiшаної групи закiнчуються -ем (-єм): лiкарем, товаришем, краєм.
Родовий відмінок іменникі чоловічого роду однини ІІ відміни
Деякi iменники чоловiчого роду II вiдмiни у формi родового вiдмiнка однини, залежно вiд їх лексичного значення, можуть мати закiнчення -а (-я) чи -у (-ю):
-а (-я) |
|
-у (-ю) |
|
|
|
Назви осіб, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети та явища: учителя, Андрія, Вітра |
|
Назви суспільних явищ і абстрактних понять: космосу, закону, конфлікту, інтересу, комунізму |
|
|
|
Назви населених пунктів: Києва, Харкова, але: Кривого Рогу, Червоного Яру |
|
Назви островів, гір, країн, областей: Донбасу, Уралу, Сахаліну, Афганістану, Кавказу, Сибіру |
|
|
|
Географічні назви з наголосом на закінченні або з суфіксами -ов-, -ев-,-єв- -ин-, -їн-: Дністра, Псла, Тетерева, Пирятина |
|
Назви річок, озер, крім тих, що мають наголос на закінченні: Бугу, Світязу, Амуру |
|
|
|
Назви тварин і дерев: ведмедя, дуба, ясеня |
|
Назви речовини, матерілу: азоту, меду, напою, граніту, але: хліба |
|
|
|
Назви предметів, машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, мотора, поршня, трактора |
|
Назви збірних понять, будівель, споруд та їх частин: заводу, каналу, магазину, коридору, поверху, кабінету, лісу, але гаража́, млина́, блиндажа́ |
|
|
|
Назви мір, днів, місяців: метра, грама, четверга, тижня, січня, літра |
|
Назви установ, закладів, організацій та їх структурних підрозділів: університету, факультету, деканату |
|
|
|
Назви грошових знаків, числові назви: карбованця, долара, фунта, мільйона |
|
Назви явищ природи, місця, простору: морозу, інею, граду, краю |
|
|
|
Терміни українського та іншомовного походження: трикутника, відмінка, суфікса, радіуса, синуса, кута, куба |
|
Назви почуттів, процесів, станів, властивостей: страху, грипу, болю, процесу |
|
|
|
Назви частин цілого: атома, електрона, відсотка |
|
Назви ігор, танців: футболу, вальсу, тенісу, хокею, але: гопака, козака |
|
|
|
Назви рослин, крім трав’янистих, кущових і в’юнких: огірка, помідора, гладіолуса, але: плющу, барвінку |
|
Складні безсуфіксні слова (крім назв істот), префіксальні іменники із різними значеннями, крім назв істот: світогляду, рукопису, родоводу, заробітку, побуту |
У деяких іменниках зміна закінчення впливає на лексичне значення слова: акта (документ) – акту (дія), апарата (прилад) – апарату (установа), блока (частина споруди, машина) – блоку (об’єднання партій, держав) та ін.
Кличний відмінок
Особливiстю iменникiв чоловiчого та жiночого роду є їх здатнiсть утворювати кличний вiдмiнок, яким ми користуємось при звертаннi до когось (рiдше до чогось): Олено, брате, земле тощо.
Звертання бувають простими (складаються з одного слова) i поширеними (складаються з двох i бiльше слiв). Якщо до складу поширеного звертання входять прикметники чи займенники, то вони залишаються незмiнюваними, i тiльки iмtнник набуває специфiчної форми: Рiдна мати моя; Ой, Морозе, Морозенку; Україно моя.
Розглянемо звертання, що складаються з двох iменникiв:
Звертання |
Форма кличного відмінка |
|
1-й компонент |
2-й компонент |
|
Ім’я + ім’я по батькові: Іван Петрович |
Іване |
Петровичу |
Загальна назва +ім’я: друг Сергій |
друже |
Сергію |
Загальна назва + загальна назва: пан професор |
пане |
професоре |
Загальна назва + прізвище: громаданин Іваненко |
громадянине |
Іваненко(Іваненку) |
Чоловiчi iмена по батьковi у формi кличного вiдмiнка мають стале закiнчення
-у, жiночi iмена по батьковi – стале закiнчення -о: Вiкторовичу, Степановичу, Валентинiвно, Романiвно.