Іменник

Поділ на відміни

В українськiй мовi iменники подiляються на чотири вiдмiни.

До I вiдмiни належать iменники чоловiчого та жiночого роду, а також iменники спiльного роду із закiнченням у називному вiдмiнку однини -а, -я: вода, праця, воєвода, сирота.

До II вiдмiни належать iменники чоловiчого роду із закiнченням -о та нульовим закiнченням у називному вiдмiнку однини: майстер, батько, степ; а також iменники середнього роду з закiнченням у називному вiдмiнку однини -о, -е, -я: поле, море, знання.

До III вiдмiни належать iменники жiночого роду з нульовим закiнченням у називному вiдмiнку однини: нiч, сiль; а також iменник мати: солi, матерi, сiллю, матiр'ю.

До IV вiдмiни належать iменники середнього роду iз закiнченням -а, -я у називному вiдмiнку однини, в яких при вiдмiнюваннi з'являються суфiкси -ат, -ят, -ен: хлопча, курча, внуча.

Як бачимо, iменники середнього роду з закiнченням -я розподiляються за двома вiдмiнами. Цей розподiл ґрунтується на рiзницi у вiдмiнкових формах, порiвняйте:

Н. Знання iм'я теля

Р. знання iменi теляти

Д. знанню iменi телятi

З. знання iм'я теля

О. знанням iменем телям

М. знаннi iменi телятi

Аналогiчно до двох останнiх будуть змiнюватись й iменники середнього роду із закiнченням -а:

Н. Хлопча внуча

Р. хлопчати внучати

Д. хлопчатi внучатi

З. хлопча внуча

О. хлопчам внучам

М. хлопчатi внучатi

Iменники, що мають форму тiльки множини, незмiнюванi iменники та iменники, що походять з субстантивованих прикметникiв, не належать до жодної з вiдмiн: окуляри, дверi, журi, метро, знайомий, ланкова.

Iменники I та II вiдмiни подiляються на три групи: тверду, м’яку i мiшану.

До твердої групи належать iменники I i II вiдмiни з основою на твердий приголосний: яблуко, вода, клен.

До м'якої грути належать iменники I i II вiдмiни з основою на м’який приголосний: iдея, зоря, мiсяць, життя.

До мiшаної групи належать iменники I i II вiдмiни з основою на шиплячий приголосний: круча, нiж, плющ.

Iменники твердої групи I вiдмiни в родовому вiдмiнку однини закiнчуються на -и: води, роси; у м'якiй та мiшанiй групi - на -i, -ї: межi, олiї, вишнi; в орудному вiдмiнку однини iменники твердої групи закiнчуються на -ою: водою, росою; у м'якiй та мiшанiй групi - на -ею (-єю): пiснею, мрiєю, душею.

Iменники II вiдмiни твердої групи в орудному вiдмiнку закiнчуються на -ом: директором, вiкном, батьком; iменники м'якої та мiшаної групи закiнчуються -ем (-єм): лiкарем, товаришем, краєм.

Родовий відмінок іменникі чоловічого роду однини ІІ відміни

Деякi iменники чоловiчого роду II вiдмiни у формi родового вiдмiнка однини, залежно вiд їх лексичного значення, можуть мати закiнчення -а (-я) чи -у (-ю):

-а (-я)		-у (-ю)
Назви осіб, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети та явища: учителя, Андрія, Вітра		Назви суспільних явищ і абстрактних понять: космосу, закону, конфлікту, інтересу, комунізму
Назви населених пунктів: Києва, Харкова, але: Кривого Рогу, Червоного Яру		Назви островів, гір, країн, областей: Донбасу, Уралу, Сахаліну, Афганістану, Кавказу, Сибіру
Географічні назви з наголосом на закінченні або з суфіксами -ов-, -ев-,-єв- -ин-, -їн-: Дністра, Псла, Тетерева, Пирятина		Назви річок, озер, крім тих, що мають наголос на закінченні: Бугу, Світязу, Амуру
Назви тварин і дерев: ведмедя, дуба, ясеня		Назви речовини, матерілу: азоту, меду, напою, граніту, але: хліба
Назви предметів, машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, мотора, поршня, трактора		Назви збірних понять, будівель, споруд та їх частин: заводу, каналу, магазину, коридору, поверху, кабінету, лісу, але гаража́, млина́, блиндажа́
Назви мір, днів, місяців: метра, грама, четверга, тижня, січня, літра		Назви установ, закладів, організацій та їх структурних підрозділів: університету, факультету, деканату
Назви грошових знаків, числові назви: карбованця, долара, фунта, мільйона		Назви явищ природи, місця, простору: морозу, інею, граду, краю
Терміни українського та іншомовного походження: трикутника, відмінка, суфікса, радіуса, синуса, кута, куба		Назви почуттів, процесів, станів, властивостей: страху, грипу, болю, процесу
Назви частин цілого: атома, електрона, відсотка		Назви ігор, танців: футболу, вальсу, тенісу, хокею, але: гопака, козака
Назви рослин, крім трав’янистих, кущових і в’юнких: огірка, помідора, гладіолуса, але: плющу, барвінку		Складні безсуфіксні слова (крім назв істот), префіксальні іменники із різними значеннями, крім назв істот: світогляду, рукопису, родоводу, заробітку, побуту

У деяких іменниках зміна закінчення впливає на лексичне значення слова: акта (документ) – акту (дія), апарата (прилад) – апарату (установа), блока (частина споруди, машина) – блоку (об’єднання партій, держав) та ін.

Кличний відмінок

Особливiстю iменникiв чоловiчого та жiночого роду є їх здатнiсть утворювати кличний вiдмiнок, яким ми користуємось при звертаннi до когось (рiдше до чогось): Олено, брате, земле тощо.

Звертання бувають простими (складаються з одного слова) i поширеними (складаються з двох i бiльше слiв). Якщо до складу поширеного звертання входять прикметники чи займенники, то вони залишаються незмiнюваними, i тiльки iмtнник набуває специфiчної форми: Рiдна мати моя; Ой, Морозе, Морозенку; Україно моя.

Розглянемо звертання, що складаються з двох iменникiв:

Звертання	Форма кличного відмінка
	1-й компонент	2-й компонент
Ім’я + ім’я по батькові: Іван Петрович	Іване	Петровичу
Загальна назва +ім’я: друг Сергій	друже	Сергію
Загальна назва + загальна назва: пан професор	пане	професоре
Загальна назва + прізвище: громаданин Іваненко	громадянине	Іваненко(Іваненку)

Чоловiчi iмена по батьковi у формi кличного вiдмiнка мають стале закiнчення

-у, жiночi iмена по батьковi – стале закiнчення -о: Вiкторовичу, Степановичу, Валентинiвно, Романiвно.