- •Сучасна українська літературна мова
- •Літературна мова та мовна норма
- •Поняття літературної мови та мовної норми
- •Основні характерні риси мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови
- •Мова та її функції. Мова і національна картина світу
- •1. Функції мови
- •2. Мова і національна картина світу
- •Мова і держава
- •Поняття “національна мова” і “державна мова”
- •2. Поняття офіційної і державної мови
- •3. Мовна політика в Україні
- •4. Мовне законодавство України
- •Державотворча функція мови. Поняття престижу мови
- •Лексичний склад сучасної української мови
- •Характеристика лексичного складу
- •Точність слововживання як ознака мови науки
- •Українська фразеологія
- •1. Фразеологія як розділ науки про мову
- •2. Класифікація фразеологізмів
- •3.Види фразеологізмів
- •4.Стилістичні можливості фразеологізмів
- •Українська лексикографія
- •1.Предмет лексикографії
- •2. Типи словників
- •Вербальні і невербальні засоби спілкування
- •Етикет ділового спілкування
- •1. Поняття про етикет спілкування
- •Основні правила спілкування:
- •2. Мовний етикет майбутнього фахівця
- •Основи культури усної мови
- •1. Особливості усного ділового спілкування
- •2. Публічний виступ як специфічна форма репрезентації усного професійного мовлення
- •3. Види публічних виступів
- •Функціональні стилі сучасної української мови
- •1. Поняття функціональний стиль мови
- •2. Класифікація стилів
- •3. Мовні особливості наукового стилю
- •3. 1. Анотація
- •3.2. Реферат
- •3.3. Основні правила бібліографічного опису
- •4. Мовні особливості офіційно-ділового стилю
- •5. Мова права
- •Документ. Основні реквізити. Типи документів
- •Апостроф
- •М’який знак
- •Знак м'якшення не пишеться
- •Чергування голосних
- •Змiни в групах приголосних
- •Іменник
- •Iменники I вiдмiни
- •Iменники II вiдмiни
- •Iменники III вiдмiни
- •Ступенi порiвняння прикметникiв
- •Числiвник
- •Відмінювання кількісних числівників
- •Узгодження числівників з іншими частинами мови
- •Правила запису числової iнформацiї
- •Особливості передачі російського прийменника по
- •Особливості перекладу дієприкметникових конструкцій
- •Особливості вживання дієприслівників
- •Зразки документів
- •Резюме – це документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу.
- •Резюме Батуріна Ніна Андріївна
- •Доповідна записка
- •Контрольні питання
- •Короткий російсько-український юридичний словник
- •Типові мовні звороти
- •Література
Ступенi порiвняння прикметникiв
Особливої уваги потребує питання утворення ступенiв порiвняння прикметникiв.
Слiд зазначити, що в українськiй мовi ступеневi прикметники нiколи не творяться за допомогою слова „самий” (порiвняйте у росiйськiй мовi: самый добрый, самый интересный, самый привлекательный).
Вищий ступiнь порiвняння прикметникiв твориться за допомогою суфiксiв -ш-, -iш- та основи звичайного якiсного прикметника (синтетична форма): гарячiший, добрiший. При чому, якщо прикметникова основа має суфiкси -ик-, -ок-, -ек-, то вони можуть випадати: ширший, довший, рiдкий i рiдкiший, глибший, вищий.
Аналiтична форма утворюється за допомогою слiв бiльш, менш та звичайного (неступеневого) прикметника: бiльш гарячий, менш добрий.
Найвищий ступiнь порiвняння твориться вiд прикметника вищого ступеня порiвняння та префiкса най- (синтетична форма): найгарячiший, найдобрiший; аналiтична форма твориться за допомогою слiв найбiльш, найменш та звичайного прикметника: найбiльш гарячий, найменш добрий. Можлива описова форма: розумніший за всіх, дорожчий над усе.
Завдання 26. Перепишіть текст, підкресліть прикметники. Утворіть усі ступені порівняння.
Як у всіх народів, так само в Україні спочатку було право звичаєве. Усне. Кожна околиця, кожне племۥя мало свої окремі законі й звичаї. Пізніше словۥянське право почало в дечому змінятися під впливом сусідніх народів. Найбільше змін принесли до нас варяги, які як верхня верства панували над поневоленими словۥянами. Ще й пізніше у праві відрізняли «русина» (боярина) від словۥянина (мужика). Коли поширилося християнство й Україна ввійшла у близькі відносини з Візантією, знову прийшли до нас грецькі впливи. Але основа всього права все-таки залишилася словۥянська (За Крипۥякевичем).
Завдання 27 . Від поданих загальних назв утворіть присвійні прикметники.
Декан, лаборант, вчитель, батько, професор, сусід, товариш, друг, студент, юрист.
Завдання 28. Розподiліть прикметники за семантико-граматичними групами. Вiд якiсних утворіть ступенi порiвняння.
Небезпечний, юридичний, античний, сучасний, обмежений, людський, плiдний, елементарний, первинний, чудовий, абсолютний, складний, Оксанин, реальний, великий, характерний, арбітражний, батькiв.
Завдання 29 . До iменникiв доберіть (якщо це можливо ) по два якiсних, присвiйних, вiдносних прикметники.
Автомобiль, фiлiя, банк, портфель, відсоток, суд.
Завдання 30. Утворіть вищий та найвищий ступенi порiвняння вiд поданих прикметникiв.
Улюблений, великий, рiдкий, головний, поганий, вузький, глибокий, мертвий, хворий, близький, швидкий, вiрний, живий.
Числiвник
Числiвник - найскладнiша для сприйняття студентiв частина мови, через рiзноманiтнiсть будови та особливостi вiдмiнкових закiнчень.
Відмінювання кількісних числівників
|
Відмінювання числівників два, три, чотири |
Числівники від п’яти і далі мають дві форми відмінювання |
|||
Н. Р. Д. З. О. М. |
два двох двом два двома на двох |
три трьох трьом три трьома на трьох |
чотири чотирьох чотирьом чотири чотирма на чотирьох |
п’ять п’яти (п’ятьох) п’яти (п’ятьом) п’ять (п’ятьох) п’ятьма (п’ятьома) на п’яти (п’ятьох) |
шість шести (шістьох) шести (шістьом) шість (шістьох) шістьма (шістьома) на шести (шістьох) |
|
Відмінювання числівників на -дцять, -десят |
Відмінювання числівників, які позначають сотні |
||
Н. Р. Д. З. О.
М. |
тридцять тридцяти (тридцятьох) тридцяти (тридцятьом) тридцять (тридцятьох) тридцятьма (тридцятьома) на тридцяти (тридцятьох) |
п’ятдесят п’ятдесяти (п’ятдесятьох) п’ятдесяти (п’ятдесятьом) п’ятдесят (п’ятдесятьох) п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) на п’ятдесяти (п’ятдесятьох) |
двісті двохсот двомстам двісті двомастами
на двохстах |
сімсот семисот семистам сімсот сьомастами
на семистах |
- У дробових числiвникiв при вiдмiнюваннi змiнюються обидвi частини; у збiрних числiвникiв при вiдмiнюваннi суфiкс -ер(о) випадає:
Н. одна друга семеро
Р. однiєї другої семи, сiмох
Д.однiй другiй семи, сiмом
З. як Н. чи Р.
О. однiєю другою сьома, сiмома
М. однiй другiй семи, сiмох
- Порядковi числiвники змiнюються як прикметники. У складених порядкових прикметниках змiнюється тiльки останнє слово.