- •1. Загальні положення
- •2. Цілі та завдання практики
- •3. Організація та керівництво педагогічною практикою
- •4. Зміст програми практики
- •Індивідуальні завдання
- •Рекомендована література
- •Методичні рекомендації
- •V. Підвищення науково – методичного рівня
- •Щоденник психолого-педагогічних спостережень.
- •Конспект уроку
- •Конспект одного з проведених виховних заходів мовно-літературної тематики повинен містити наступні компоненти:
- •Форми й методи контролю
- •Вимоги до звіту
- •Підтвердження підсумків практики
- •Критерії оцінювання результатів практики
Конспект уроку
Конспект уроку має складатися з:
Тема: (згідно програми)
Мета: (триєдина та згідно з програмою)
Тип уроку:
Методи, прийоми, форми роботи:
Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст:
Теорія літератури:
Обладнання:
Перебіг уроку із чітким нумерованим зазначенням структурних компонентів
Домашнє завдання (диференційоване).
Аналіз одного уроку, відвіданого в студента-практиканта проводиться за схемою:
Наявність змістовного, обґрунтованого плану /конспекту/ уроку, який корегується у відповідності до умов, які можуть виникнути на занятті.
Уміння чітко, ясно, в системі визначити мету й завдання та формулювати їх.
Ідею, мету та завдання названо й умотивовано.
Організовано дії учнів та прийняття /чи самостійне визначення/ ідеї, мети та завдання.
Створення проблемно-пошукових ситуацій, забезпечення пізнавальної активності.
Методи учіння забезпечили формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок:
організаційні /раціональні способи організації свого навчання/,
загальномовленєві, комунікативні / аудіювання, говоріння, різні види читання тощо/,
загальнопізнавальні /зіставляти, порівнювати, узагальнювати, систематизувати тощо/,
контрольно-оцінні /способи перевірки й самоперевірки, оцінювання, само-, взаємооцінювання одержаних результатів/,
співробітництво вчителя й учнів, партнерські взаємостосунки.
Використання різноманітних видів навчально-пізнавальної самостійної роботи.
Форми пізнавальної діяльності забезпечили:
співпрацю між учнями;
включення кожного школяра в діяльність для досягнення триєдиної мети, надзавдання;
Забезпечення розвитку пам’яті, емоційної пам’яті, уваги, мови, логічного та образного мислення.
Проведення після кожного етапу уроку самоаналізу /рефлексії/.
Ефективність роботи над теоретико-літературними поняттями, термінами, словникова робота.
Відповідність методів і прийомів навчання:
змісту навчального матеріалу,
триєдиній меті учіння.
Використання можливостей навчального кабінету та доцільність у використанні засобів навчання / ТЗН, інформаційних технологій, дидактичних матеріалів тощо./
Забезпечення емоційно-естетичного простору для здобуття знань, норм і цінностей /ЗУН/.
Характер, об’єм і диференційованість домашнього завдання, його інструктаж та своєчасність.
Дотримання шкільно-гігієнічних вимог на занятті /освітлення, температурний , повітряний режим, посадка учнів тощо./
Рівень збагачення ціннісно-естетичної, літературно-художньої сфери учня та реалізація ідеї, цілей і завдань уроку /заняття/:
навчально-пізнавальної,
виховної,
розвивальної.
Урахування раніше висловлених зауважень і рекомендацій /або так, ні, частково/.
Ерудиція вчителя, його загальнопедагогічна, методична та фахова підготовка, виховний вплив особистості вчителя на уроці.
Форми й методи вивчення біографії митця слова /з урахуванням віку школяра/ та можливості впливу письменницького біографічного матеріалу на особистість дитини.
Безпосередність і безперервність у сприйманні літературного твору та правильне співвідношення між сприйняттям і аналізом /єдність читання, сприймання й аналізу/.
Шляхи аналізу /інтерпретації/ художнього твору в єдності форми й змісту.
Прищеплення навичок аналізу художнього тексту з погляду індивідуальної творчої манери /стилю/ автора в контексті відповідної епохи та з позиції сучасного читача /для 9-11 кл./
Використання естетико-теоретичного інструментарію /теоретико-літературних, мистецьких понять /при інтерпретації української літератури, художнього твору та шляхи формування в учнів відповідних навиків.
Сприяння мовленнєвому розвиткові учнів /усному й писемному/ та формування вмінь користуватися різними видами читання під час виконання комунікативно-мовленнєвих завдань.
Формування здатності працювати з книжкою, текстом, різними джерелами інформації у різних ситуаціях.
Уміння використовувати міжлітературні, міжкурсові, міжтекстуальні зв’язки та суміжні види мистецтва для більш глибокого проникнення в тканину художнього твору, у творчій світ майстра слова.
Роль і місце завдань, які спонукали до розвитку творчої особистості, та використання учнівського доробку.
Зв’язок із раніше вивченим матеріалом, художніми творами та місце й доцільність в організації повторення.
Роль учителя у виробленні умінь користуватися знаннями, набутими поза школою /самостійне читання художньої та критичної літератури, теле- радіопередачі, інформація мережі Інтернет, вистави, мистецькі світлини тощо./
Використання нестандартних ситуацій, форм роботи на уроках /заняттях/ із літератури.