- •1.Предмет і метод економічної історії. Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
- •2. Периодизация экономической истории
- •3.Сутність первісного нагромадження капіталу як істотної передумови капіталістичної системи господарства.
- •4.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму
- •5. Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •6 .Економічний розвиток Англії в хvi – першій половині хviіі ст. Аграрний переворот (огороджування). Мануфактура. Особливості первісного нагромадження капіталу.
- •7. Визначення промислового перевороту. Проблематика переворотів. Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.
- •8. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в Англії.
- •9.Особливості формування і розвитку капіталізму у Франції (середина хуііі ст. –1870 р.).
- •10. Розвиток промисловості та сільського господарства Франції (1794 – 1870 рр.). (Промисловий переворот Франції)
- •11. Економічний розвиток Німеччині з кінця хvііі ст. До 1870 р.
- •12. Особливості промислового перевороту в Німеччині
- •13. Розвиток сільського господарства в Німеччині (кінець хvііі ст.–1870 р.Р.). «Прусський» шлях розвитку капіталізму.
- •14. Економічний розвиток сша до громадянської війни (70 рр. Хvііі ст. – 1870 рр.).
- •15. Особливості промислового перевороту в сша.
- •16. Соціально-економічні наслідки громадянської війни в сша (1861-1865 рр.).
- •17.Американський шлях розвитку сільського господарства.
- •18. Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- •19. Перетворення сша наприкінці хіх – початку хх ст у провідну індустріальну державу. Сша з 1870 по 1914 рр. Особливості імперіалізму в сша.
- •20. Втрата Англією промислової монополії. Особливості її імперіалізму.(промисловий переворот)
- •21. Розвиток економіки Німеччини з 1870 до 1914 рр. Особливості її імперіалізму.
- •22. Розвиток господарства Франції з 1870 по 1913 рр.(промисловий переворот)
- •23. Вплив першої світової війни на економіку сша. Період «часткової» стабілізації капіталізму.
- •24. Вплив першої світової війни на провідні капіталістичні країни (Англія, Франція, Німеччина)
- •25. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство сша. Криза 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» Рузвельта. Посилення державного монополістичного регулювання господарства.
- •20. Втрата Англією промислової монополії. Особливості її імперіалізму.
- •21. Розвиток економіки Німеччини з 1870 до 1914 рр. Особливості її імперіалізму.
- •22. Розвиток господарства Франції з 1870 по 1913 рр.
- •24. Вплив першої світової війни на провідні капіталістичні країни (Англія, Франція, Німеччина).
- •25. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство сша. Криза 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» Рузвельта. Посилення державного монополістичного регулюванн господарства.
- •27. Развитие экономики сша в 50-60 гг. XX ст.
- •28. Развитие экономики сша в 70-90 гг. XX ст.
- •29. Вплив першої світової війни на господарство Німеччини. Плани Дауеса і Юнга.
- •30. Економіка фашистської Німеччини в 30 рр. Хх ст..
- •31. Вплив другої світової війни на господарство Німеччини. Післявоєнні перетворення в економіці. Виникнення фрн та її економічний розвиток в 50-ті – 60-ті рр. Хх ст..
- •32. Господарство фрн в 70-90 рр. Хх ст.
- •33. Вплив першої світової війни на економіку Франції.
- •34. Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарства Франції в 50-ті – 60-ті рр. Хх ст.
- •35. Економіка Франції в 70-90 рр. Хх ст.
- •36. Вплив другої світової війни на економіку Англії. Розвиток господарства Англії в 50-ті – 60-ті рр. Хх ст.
- •37. Економіка Англії в 70-90 рр. Хх ст.
1.Предмет і метод економічної історії. Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
Д. М. Кейнс вважав, що історія господарства не тільки ілюструє, але й обґрунтовує економічну теорію.
Відомий американський економіст У. Ерроу відзначав, що історико-економічні знання можуть виступати у формі емпіричних даних і використовуватись для перевірки теоретичних гіпотез.
Інший американський економіст У. Паркер, услід за Д.М. Кейнсом, підкреслював, що економічна історія являється полігоном, на якому можна перевірити правильність економічної теорії. Він упевнений, що вивчення цієї науки необхідно і для того, щоб уникнути повторень минулих помилок в економічній політиці.
2. Периодизация экономической истории
Раймон Барр выделяет четыре этапа развития экономической науки: 1.Донаучная фаза от возникновения до 1750 года: общество рассматривалось с отдельных его сторон и отсутствовало цельное представление об обществе как живом организме. К данному этапу относятся древние греки, канонисты, У.Петти, П.Буагильбера. Завершается этот этап Ричардом Кантильоном, работы которого стали предпосылкой научного этапа. 2.Рождение экономической науки. (1750-1870гг): общество уже рассматривается как органическая целостность. Первыми экономистами давшие миру экономическую науку были физиократы. Сюда так же можно отнести Адама Смита, Давида Рикардо, К.Маркса Дж.С. Милля, Сэя. 3.Открытие и разработка основополагающих теоретических принципов (1870–1930): происходит разработка наиболее значимых новых методов исследования действительности для более тесной связи ее с практикой. Крупными направлениями этого этапа были: Историческая школа в Германии, австрийская (венская) школа предельной полезности, Лозанская школа и теория всеобщего равновесия, Кембриджская школа с теорией частичного равновесия. 4.Современные исследования. Углубление и развитие политической экономии после 1930 года: тут можно выделить ряд подэтапов: а)Макроэкономический подход. Дж.М.Кейнс. б)Исследование несовершенной конкуренции. Дж. Робинсон и Эдвард Чемберлин. в)Динамика: колебание, рост и равновесие. Шведы: К.Виксель, Г.Мюрдаль. г)Экономический оптимум или, теория благосостояния. д)Конвергенция методов анализа . е)Эконометрика.
3.Сутність первісного нагромадження капіталу як істотної передумови капіталістичної системи господарства.
Розпад з феодалізмом держави був пов'язаний з: розвитком товарного господарства, спеціалізацією ремесла (до мануфактурного), посиленням майнової та соціальної диференціації, формуванням великих капіталів і розвиток розширеного відтворення.
Господарство 16-18ст. – мануфактурне.
Мануфактура – виробництво, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Буває розсіяна (групувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі) та централізована (характеризується територіальною єдністю виробництва).
Розвивається сукняне виробництво, металургія, суднобудування, книгодрукарня => торговий капітал підпорядковувався підприємцем і купцем.
С/г: створення буржуазних форм земельної власності, феодальна рента =>капіталістична. Просте товарне виробництво перетворюється на ринкове. Розвивався міжнародний поділ праці. Формувався світовий ринок товарів та грошей.