- •1.Предмет і метод економічної історії. Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
- •2. Периодизация экономической истории
- •3.Сутність первісного нагромадження капіталу як істотної передумови капіталістичної системи господарства.
- •4.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму
- •5. Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •6 .Економічний розвиток Англії в хvi – першій половині хviіі ст. Аграрний переворот (огороджування). Мануфактура. Особливості первісного нагромадження капіталу.
- •7. Визначення промислового перевороту. Проблематика переворотів. Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.
- •8. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в Англії.
- •9.Особливості формування і розвитку капіталізму у Франції (середина хуііі ст. –1870 р.).
- •10. Розвиток промисловості та сільського господарства Франції (1794 – 1870 рр.). (Промисловий переворот Франції)
- •11. Економічний розвиток Німеччині з кінця хvііі ст. До 1870 р.
- •12. Особливості промислового перевороту в Німеччині
- •13. Розвиток сільського господарства в Німеччині (кінець хvііі ст.–1870 р.Р.). «Прусський» шлях розвитку капіталізму.
- •14. Економічний розвиток сша до громадянської війни (70 рр. Хvііі ст. – 1870 рр.).
- •15. Особливості промислового перевороту в сша.
- •16. Соціально-економічні наслідки громадянської війни в сша (1861-1865 рр.).
- •17.Американський шлях розвитку сільського господарства.
- •18. Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- •19. Перетворення сша наприкінці хіх – початку хх ст у провідну індустріальну державу. Сша з 1870 по 1914 рр. Особливості імперіалізму в сша.
- •20. Втрата Англією промислової монополії. Особливості її імперіалізму.(промисловий переворот)
- •21. Розвиток економіки Німеччини з 1870 до 1914 рр. Особливості її імперіалізму.
- •22. Розвиток господарства Франції з 1870 по 1913 рр.(промисловий переворот)
- •23. Вплив першої світової війни на економіку сша. Період «часткової» стабілізації капіталізму.
- •24. Вплив першої світової війни на провідні капіталістичні країни (Англія, Франція, Німеччина)
- •25. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство сша. Криза 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» Рузвельта. Посилення державного монополістичного регулювання господарства.
- •20. Втрата Англією промислової монополії. Особливості її імперіалізму.
- •21. Розвиток економіки Німеччини з 1870 до 1914 рр. Особливості її імперіалізму.
- •22. Розвиток господарства Франції з 1870 по 1913 рр.
- •24. Вплив першої світової війни на провідні капіталістичні країни (Англія, Франція, Німеччина).
- •25. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство сша. Криза 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» Рузвельта. Посилення державного монополістичного регулюванн господарства.
- •27. Развитие экономики сша в 50-60 гг. XX ст.
- •28. Развитие экономики сша в 70-90 гг. XX ст.
- •29. Вплив першої світової війни на господарство Німеччини. Плани Дауеса і Юнга.
- •30. Економіка фашистської Німеччини в 30 рр. Хх ст..
- •31. Вплив другої світової війни на господарство Німеччини. Післявоєнні перетворення в економіці. Виникнення фрн та її економічний розвиток в 50-ті – 60-ті рр. Хх ст..
- •32. Господарство фрн в 70-90 рр. Хх ст.
- •33. Вплив першої світової війни на економіку Франції.
- •34. Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарства Франції в 50-ті – 60-ті рр. Хх ст.
- •35. Економіка Франції в 70-90 рр. Хх ст.
- •36. Вплив другої світової війни на економіку Англії. Розвиток господарства Англії в 50-ті – 60-ті рр. Хх ст.
- •37. Економіка Англії в 70-90 рр. Хх ст.
24. Вплив першої світової війни на провідні капіталістичні країни (Англія, Франція, Німеччина).
Причинами І-ої світової війни слугували суперечності між провідними країнами на початку ХХ століття, також такі фактори: зростання воєнного виробництва, вивіз капіталу, суперечності на ринках збуту, особливо між Німеччиною, Англією та Францією. Зростала питома увага США у світовому господарстві.
Німеччина потерпіла катастрофічну поразку. Різко скоротився обсяг промислового виробництва. Зростав державний борг. Різко погіршився стан населення країни: у 1916 р. розпочався голод, знизилася заробітна плата, робочий день зріс до 12-14 годин.
За умовами Версальського договору 1919 р. Німеччина повернула Франції Ельзас та Лотарингію. Німецькі колонії поділили між собою Англія, Франція, Бельгія, Японія. І крім того, Німеччина повинна була сплатити воєнну контрибуцію (132 млрд. золотих крон).Німеччина втратила 1/8 території, 3/4 родовищ залізних руд, 1/3 вугілля та сталі.
Англія та Франція були серед країн-переможців, але і вони вийшли з війни знесиленими.
Англія втратила 2/3 торгового флоту, заборгувала США 4 млрд. дол. Вдвічі зменшився експорт товарів. Англія втратила третину національного багатства. З’явилися труднощі у таких галузях, як сталеплавильна, текстильна, суднобудівельна. Державний борг зріс у 13 разів.
Франція в роки війни постраждала ще більш ніж Англія. 13 найрозвиненіших районів Франції були зруйновані, особливо житниці. Франція втратила понад 10 % населення. Після війни з’явилася недостатність продовольства. Франція змушена була відновлювати своє господарство, розвивати промислове виробництво, електростанції. Великі витрати на війну підірвали стабільність французької валюти. Вона перестає грати роль світового кредитора.
25. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство сша. Криза 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» Рузвельта. Посилення державного монополістичного регулюванн господарства.
Економічна криза почалася в США, далі поширилася в інших країнах світу.
Початок кризи поклав біржовий крах, що стався у жовтні 1929 року у США. В загальному плані це була криза перевиробництва і величезні запаси товарів не могли знайти збуту. Криза охопила кредитно-фінансову сферу, важку промисловість. Випуск автомобілів, виплавка чавуну, сталі скоротилися на 80 %. Промислове вир-во, нац доход, роздрібна торгівля знизилися двічі, імпорт і експорт - на 75%. Прийшли у глибокий розлад фінанси. За роки кризи збанкрутували 130 тис. фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Мільйони громадян США втратили майно, робочі місця. Було масове безробіття.
У цих умовах новообраний президент Ф. Рузвельт (1932р.) проголосив “новий курс”, основу якого становила ідея державного регулювання економіки. Було прийнято “надзвичайний закон про банки”. За цим законом найбільш життєздатні банки одержали з федеральної резервної системи субсидії і кредити, понад 2 тис. банків (невизнаних “здоровими”) не одержали дозволу продовжувати свою діяльність. Відмінялося вільне ходіння золота. Центральне місце в заходах “нового курсу” зайняло держ регулювання промисловості. Усі галузі промисловості було поділено на 17 груп. Вони прийняли “кодекс чесної конкуренції” - партнери встановлювали розмір вир-ва, ціну, ділили ринки збуту, рівень заробітної плати тощо. Планувалося підвищити ціни на с/г продукцію, скоротивши виробництво та площі посівів. За тимчасові збитки фермери одержували від держави компенсацію. Проводилася важлива соціальна програма. Безробітні працювали на громадських роботах. Безробітним почали видавати фінансову допомогу.
Отже, вперше в мирних умовах держава почала відігравати важливу роль регулятора і координатора у сфері економіки. Це допомогло спочатку зупинити, а потім подолати наслідки кризи 1929-1933 рр.
26. Вплив другої світової війни на економіку США.
США реально вступили у війну проти фашистської Німеччини тільки в 1944 р., коли основні сили противника були розгромлені радянською армією. Втрати американських військ порівняно з СРСР, Францією і Англією були мінімальними. Війна сприяла подальшому успішному розвитку економіки США. Вони стали основним постачальником сировини, обмундирування, озброєння для воюючих країн. В умовах сприятливої кон’юнктури всі галузі господарства збільшили випуск продукції. Особливо значні успіхи мали місце в металургії та машинобудуванні. Відбулися зміни й у сільському господарстві – збільшилися площі посівів, зріс обсяг продукції. У кінці війни економіка США давала 60 % загального випуску промислової продукції світу. Національний прибуток збільшився в 2 рази. Зросли прибутки монополій. У країні було сконцентровано ¾ світових запасів золота. Заборгованість союзників внаслідок допомоги їм по так званому ленд-лізу склала 44 млрд. дол.. У роки війни США емігрували видатні європейські фізики – Р. Оппенгеймер, А. Ейнштейн, Нільс Бор, Енріко Фермі, і їх зусиллями була створена атомна зброя. Війна сприяла значному посиленню економічної, політичної і військової могутності Америки.