24. Вплив першої світової війни на провідні капіталістичні країни (Англія, Франція, Німеччина).

Причинами І-ої світової війни слугували суперечності між провідними країнами на початку ХХ століття, також такі фактори: зростання воєнного виробництва, вивіз капіталу, суперечності на ринках збуту, особливо між Німеччиною, Англією та Францією. Зростала питома увага США у світовому господарстві.

Німеччина потерпіла катастрофічну поразку. Різко скоротився обсяг промислового виробництва. Зростав державний борг. Різко погіршився стан населення країни: у 1916 р. розпочався голод, знизилася заробітна плата, робочий день зріс до 12-14 годин.

За умовами Версальського договору 1919 р. Німеччина повернула Франції Ельзас та Лотарингію. Німецькі колонії поділили між собою Англія, Франція, Бельгія, Японія. І крім того, Німеччина повинна була сплатити воєнну контрибуцію (132 млрд. золотих крон).Німеччина втратила 1/8 території, 3/4 родовищ залізних руд, 1/3 вугілля та сталі.

Англія та Франція були серед країн-переможців, але і вони вийшли з війни знесиленими.

Англія втратила 2/3 торгового флоту, заборгувала США 4 млрд. дол. Вдвічі зменшився експорт товарів. Англія втратила третину національного багатства. З’явилися труднощі у таких галузях, як сталеплавильна, текстильна, суднобудівельна. Державний борг зріс у 13 разів.

Франція в роки війни постраждала ще більш ніж Англія. 13 найрозвиненіших районів Франції були зруйновані, особливо житниці. Франція втратила понад 10 % населення. Після війни з’явилася недостатність продовольства. Франція змушена була відновлювати своє господарство, розвивати промислове виробництво, електростанції. Великі витрати на війну підірвали стабільність французької валюти. Вона перестає грати роль світового кредитора.

25. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство сша. Криза 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» Рузвельта. Посилення державного монополістичного регулюванн господарства.

Економічна криза почалася в США, далі поширилася в інших країнах світу.

Початок кризи поклав біржовий крах, що стався у жовтні 1929 року у США. В загальному плані це була криза перевиробництва і величезні запаси товарів не могли знайти збуту. Криза охопила кредитно-фінансову сферу, важку промисловість. Випуск автомобілів, виплавка чавуну, сталі скоротилися на 80 %. Промислове вир-во, нац доход, роздрібна торгівля знизилися двічі, імпорт і експорт - на 75%. Прийшли у глибокий розлад фінанси. За роки кризи збанкрутували 130 тис. фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Мільйони громадян США втратили майно, робочі місця. Було масове безробіття.

У цих умовах новообраний президент Ф. Рузвельт (1932р.) проголосив “новий курс”, основу якого становила ідея державного регулювання економіки. Було прийнято “надзвичайний закон про банки”. За цим законом найбільш життєздатні банки одержали з федеральної резервної системи субсидії і кредити, понад 2 тис. банків (невизнаних “здоровими”) не одержали дозволу продовжувати свою діяльність. Відмінялося вільне ходіння золота. Центральне місце в заходах “нового курсу” зайняло держ регулювання промисловості. Усі галузі промисловості було поділено на 17 груп. Вони прийняли “кодекс чесної конкуренції” - партнери встановлювали розмір вир-ва, ціну, ділили ринки збуту, рівень заробітної плати тощо. Планувалося підвищити ціни на с/г продукцію, скоротивши виробництво та площі посівів. За тимчасові збитки фермери одержували від держави компенсацію. Проводилася важлива соціальна програма. Безробітні працювали на громадських роботах. Безробітним почали видавати фінансову допомогу.

Отже, вперше в мирних умовах держава почала відігравати важливу роль регулятора і координатора у сфері економіки. Це допомогло спочатку зупинити, а потім подолати наслідки кризи 1929-1933 рр.

26. Вплив другої світової війни на економіку США.

США реально вступили у війну проти фашистської Німеччини тільки в 1944 р., коли основні сили противника були розгромлені радянською армією. Втрати американських військ порівняно з СРСР, Францією і Англією були мінімальними. Війна сприяла подальшому успішному розвитку економіки США. Вони стали основним постачальником сировини, обмундирування, озброєння для воюючих країн. В умовах сприятливої кон’юнктури всі галузі господарства збільшили випуск продукції. Особливо значні успіхи мали місце в металургії та машинобудуванні. Відбулися зміни й у сільському господарстві – збільшилися площі посівів, зріс обсяг продукції. У кінці війни економіка США давала 60 % загального випуску промислової продукції світу. Національний прибуток збільшився в 2 рази. Зросли прибутки монополій. У країні було сконцентровано ¾ світових запасів золота. Заборгованість союзників внаслідок допомоги їм по так званому ленд-лізу склала 44 млрд. дол.. У роки війни США емігрували видатні європейські фізики – Р. Оппенгеймер, А. Ейнштейн, Нільс Бор, Енріко Фермі, і їх зусиллями була створена атомна зброя. Війна сприяла значному посиленню економічної, політичної і військової могутності Америки.