34. Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарства Франції в 50-ті – 60-ті рр. Хх ст.

Однією із причин ІІ Світової війни послугувала Версальсько-Вашингтонська система, що встановила несправедливі кордони (ігнорування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин, тому фашистські та мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Франції, Великобританії і США.

Після закінчення другої світової війни Франція зіткнулася з низкою економічних і політичних проблем. З метою виходу з ситуації, що склалася в країні була проведена часткова націоналізація, збільшився приплив капіталовкладень в національну промисловість. До кінця 40-х рр.. економіка країни була відновлена. Франція приєдналася до "плану Маршалла", що певною мірою обмежило її суверенітет, але дозволило модернізувати виробничий потенціал.

Розвиток французької економіки йшло під впливом науково-технічної революції. Посилилися тенденції державно-монополістичного капіталізму, визначальну роль став грати промисловий капітал. Змінилася структура економіки, були модернізовані її основні галузі. Активну участь Франції в економічній інтеграції дозволило значно інтенсифікувати зовнішньоторговельні зв'язки. Обсяг зовнішньої торгівлі у 4 рази перевищив довоєнний рівень. До 1965 р. Франція ліквідувала свою заборгованість США і знову стала країною-кредитором, займаючи третю (після США і Англії) позицію в світі за експортом капіталу.

35. Економіка Франції в 70-90 рр. Хх ст.

На початок 70 рр. Франція ліквідувала свою заборгованість США і знову стала країною-кредитором, займаючи третю (після США і Англії) позицію в світі за експортом капіталу.

У 70-і рр.. економічне становище Франції у світі, якщо судити за основними статистичними показниками, частці в світовому виробництві та торгівлі, залишалося відносно стабільним і не зазнало радикальних змін. Країна міцно увійшла до п'ятірки найбільших капіталістичних держав і в економічному відношенні зайняла положення другої після ФРН західно-європейської держави.

На початку 80-х рр.. в ряді розвинених капіталістичних країн загострилася економічна ситуація, що не могло не позначитися на становищі французької економіки. Зліт долара привів до зростання торгового дефіциту Франції, що склав в 1981 р. - понад 92 млрд. франків. Різко погіршився платіжний баланс країни, похитнулися позиції франка. Криза зумовила зростання безробіття і цін на споживчі товари, загострилися багато соціальних проблем.

На початку 80-х рр розпочалася перебудова виробничої структури Франції, котра спиралася не тільки на націоналізований сектор, але і на створення значного числа порівняно невеликих приватних підприємств, що використовують новітні технології. Їх фінансування і пов'язаний з ним ризик повинні були взяти на себе націоналізовані банки.

Все це приймало форму ліберальних реформ, остання частина котрих відмінила регламентацію різних сфер економічної діяльності.

З початку 1987 р. всі підприємства промисловості та сфери послуг отримали право самостійно встановлювати ціни на свою продукцію, орієнтуючись на ринкові умови.

Всього в короткий термін нове уряд підготував приблизно 30 законопроектів, котрі позитивно вплинули на стан економіки Франції в другій половині 80-х рр.. У 1986-1989 рр.. в країні спостерігався економічний підйом. (Щорічний приріст валового внутрішнього продукту становив у середньому близько 3%, промислового виробництва - 4%.)