3. Показники шлюбності і припинення шлюбу

Демографічне явище шлюбності у широкому розумінні складається з процесів укладаня шлюбу і його можливих «варіантів розвитку» – вдівства і розлучення. У демографії шлюбність вимірюють системою показників, які всебічно характеризують тенденції її формування і зміни.

Екстенсивний аналіз розглядає кількість укладених шлюбів або зареєстрованих розлучень, кількість і структуру подружніх пар (розлучених пар) і самотніх людей.

Статистичний аналіз базується на методах: групувань, відносних і середніх величин, аналізу варіації і взаємозв’язків, аналізу динаміки і сезонних коливань.

Для населення шлюбоздатного віку (15 років і старше) складаються групування за сімейним станом і віком одружених, за зрілістю шлюбів, тривалістю перебування у шлюбі для розлучених, а також за мотивами переривання шлюбу. Окремо будується комбінаційне групування обох з подружжя за їх віком.

Розраховуються відносні величини структури:

– коефіцієнт прихильності до ранніх та пізніх шлюбів, відповідно:

; 100 ,

де С_х – кількість шлюбів, що укладені за рік у х-віці.

– частка розлучених пар, які мають неповнолітніх дітей.

Відносна величина координації – коефіцієнт шлюбної ситуації – показує скільки самотніх жінок припадає на 100 самотніх чоловіків того ж віку:

,

де , - середньорічна чисельність самотніх людей відповідної статі у х-віці.

Також визначається коефіцієнт несталості шлюбів, який показує скільки зареєстрованих розлучень припадає на 100 зареєстрованих шлюбів (С):

Обчислюється середній, модальний і медіанний вік одружених (розлучених) у розрізі статі, а також середня, модальна і медіанні тривалість перебування у шлюбі. За даними про середній вік нареченого і нареченої розраховується лаг віку наречених ( ):

Інтенсивний аналіз базується на системі показників інтенсивності, які оцінюють розповсюдженість шлюбності і розлучуваності серед населення певного регіону або серед окремих контингентів населення.

Розраховують загальні, спеціальні, чисті, часткові (вікові) коефіцієнти шлюбності і розлучуваності і сумарний коефіцієнт шлюбності.

Загальні коефіцієнти показують, скільки в середньому одружених (C) або розлучених (D) припадає на 1000 осіб середнього населення за період. Як правило, це однорічний період, тому у знаменнику беруть середньорічну чисельність населення ( ).

Загальні коефіцієнти:

Шлюбності: ; розлучуваності:

Загальні коефіцієнти не придатні для міжрегіональних порівнянь, оскільки значною мірою залежать від: вікової структури населення(частки покоління дітей); шлюбної структури (співвідношення самотніх і одружених осіб у межах вікових груп); частки консесуальних і повторних шлюбів.

Спеціальні коефіцієнти шлюбності і розлучуваності розраховуються окремо для кожної статі по відношенню до населення шлюбоздатного віку (15 і більше років) і не залежать від частки дітей у всьому населенні.

Наприклад, для чоловіків:

;

Чисті коефіцієнти розраховуються для частини населення, що здатна продукувати відповідний демографічний процес. Для шлюбності – це сукупність неодружених (самотніх) , а для розлучуваності – сукупність одружених :

;

Чисті коефіцієнти залежать від вікової структури населення і від частки консесуальних і повторних шлюбів.

Інтенсивність шлюбності і розлучуваності у окремих вікових групах визначають часткові (вікові) коефіцієнти: