Шлюбності: ; розлучуваності:

Наведені коефіцієнти шлюбності (розлучуваності) взаємозв’язані наступним чином:

; ,

де , – відповідно частка самотніх і одружених у шлюбоздатному віці;

– частка населення шлюбоздатного віку у всьому населенні.

За віковими (частковими ) коефіцієнтами шлюбності визначається сумарний коефіцієнт шлюбності:

,

де - величина вікового інтервалу (один, п’ять або десять років).

Цей коефіцієнт показує скільки разів в середньому кожна людина укладає шлюб за своє життя. Він обчислюється як сума вікових коефіцієнтів шлюбності.

Лекція №4

Змістовий модуль №5. Вивчення народжуваності і плідності

План

1. Поняття народжуваності і плідності

2. Репродуктивна поведінка

3. Показники народжуваності і плідності

Питання для самостійного вивчення:

4. Фактори народжуваності

5. Динаміка народжуваності в Україні

Література: Л-3, с. 96 – 98; Л-4, с. 30 – 32

1. Поняття народжуваності і плідності

Народжуваність – масовий демографічний процес народження дітей у сукупності осіб, які складають покоління або у сукупності поколінь – населенні.

Народжуваність є соціальним процесом, який підпорядковується дії соціальних сил і закономірностей, що розвертається у певних історично-конкретних межах, які задаються дією біологічних, фізіологічних факторів.

Біологічний потенціал народжуваності, фізіологічну здатність індивіда або подружжя до відтворення потомства (оплодотворення, зачаття, виношування плода і народження живої дитини) характеризує плодовитість.

Плодовитість залежить від соціально-економічних і санітарно-гігієнічних умов, що існують у певному суспільстві на відповідний момент часу. Проте плодовитість є більш стабільною характеристикою у порівнянні з числом народжень. Останні являють собою реалізацію плодовитості, реалізацію біологічного потенціалу народжуваності і є одним з результатів репродуктивної поведінки жінок або сімей, яка у свою чергу регулюється системою відповідних соціальних норм.

Поняття плодовитості зв’язане з низкою інших понять, які розкривають ті чи інші її сторони. Ця сукупність містить поняття стерильність, безпліддя, інфертильність і бездітність.

Під стерильністю при умові нормального статевого життя розуміють нездатність до зачаття. При цьому розрізнюють стерильність постійну і тимчасову; природну, штучну (контрацептивну) і патологічну; абсолютну і відносну.

Постійна стерильність наступає у старшому віці, після досягнення менопаузи; у репродуктивному віці постійна стерильність може бути наслідком захворювання або операції стерилізації. Тимчасова стерильність має місце у період вагітності і відразу після її закінчення (післяродова або післяабортна аменорея), вона може бути також результатом використання контрацепції.

Природна стерильність обумовлена нормальними фізіологічними причинами: віком, вагітністю, годуванням груддю, аменореєю і т.ін. Штучна стерильність обумовлена використанням контрацепції. Патологічна стерильність є наслідком хвороб і травм.

Про абсолютну стерильність говорять, коли шанси на зачаття дорівнюють нулю. При збереженні певної імовірності зачаття має місце відносна стерильність.

Термін безпліддя означає, у протилежність плідності, нездатність зрілого організму чоловіка або жінки до відтворення потомства. Чоловіче безпліддя означає нездатність до оплодотворення, жіноче – відповідно до зачаття, або до виношування, або до народження живої дитини. Зазвичай шлюб вважається безплідним, якщо протягом трьох років регулярного статевого життя, і за умови невикористання контрацепції і штучних абортів, не відбувається народження живої дитини або із-за відсутності зачать (стерильність), або із-за того, що вагітність закінчується мимовільним абортом (невиношування вагітності), або народженням мертвої дитини.

У сучасних економічно розвинутих країнах близько 15 – 20 % подружніх пар безплідні абсолютно стільки ж – відносно.

Безпліддя є одним з факторів інфертильності, тобто відсутності народжень. Інфертильність може бути наслідком штучного переривання вагітності, а також повної відсутності сексуальних стосунків (абстиненції) протягом усього репродуктивного періоду або якоїсь його частини. Інфертильність, разом з можливими випадками смерті дітей є факторами бездітності, тобто відсутності дітей у родині.

Теоретично можливий діапазон плідності достатньо широкий від безпліддя до 35 народжень при одноплідних пологах за весь репродуктивний період. У реальності ж рівень плідності набагато нижчий. Вважають, що середня видова плідність людини не перевищує 15 – 16 народжень на одну жінку за весь дітородний період, тобто за час від менархе, яке у сучасних умовах наступає приблизно у 12 – 14 років, до менопаузи, час наступу якої – 45 – 50 років.

Як пишуть генетики Е. Лільїн і П. Гофман-Кадошников, у країнах Європи народження близнят складає приблизно 1,5 – 2,5 % від загального числа пологів. Трійні народжуються в середньому один раз на 10 – 15 тисяч пологів. Один випадок народження четверні приходиться на 100 – 200 тисяч пологів. П’ятірні народжуються один раз на 50 млн. пологів. Один випадок народження шестерні приходиться на 5 млрд. пологів.

Під природною народжуваністю розуміють шлюбну народжуваність при умові відсутності будь-якого прямого втручання у репродуктивний цикл. Проте її неможна вважати чисто біологічним феноменом. Вона також соціально обумовлена: її величина варіює у залежності від середнього віку одруження, тривалості вигодовування груддю і дії інших поведінкових факторів. Зазвичай за максимальну величину природної народжуваності беруть середню народжуваність, що притаманна одній з шлюбних когорт (шлюби 20-х років) релігійної секти гуттеритів, яка дорівнює 12,44 народжень на одну жінку репродуктивного віку. Мінімум природної народжуваності оцінюється демографами від 7,95 до 10,54 народжень на одну жінку репродуктивного віку. У будь-якому випадку реальна народжуваність у сучасному світі не досягає вищевказаних значень природної народжуваності.