8. Вітамін с: будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова

потреба, можливі патології.

Вітамін С (аскорбінова кислота) – служить донором водню для відновлення різних біологічних субстратів. Зокрема відомо, що аскорбінова кислота може відновлювати дисульфідні зв'язки до сульфідних груп, активуючи цим самим ряд ферментів. В свою чергу дегідроаскорбінова кислота може ферментативно відновлюватись у тканинах організму за участю глутатіону.

Біол.властивості: обмін білків, вуглеводів, мінеральних речовин, процеси гідроксилювання з утворенням цілого ряду біологічно активних речовин : біосинтез колагену,дофаміну, норадреналіну, адреналіну,стероїдів,серотоніну,тирозину. Антиоксидантна функція.

Гіповітаміноз – цинга (швидка втомлюваність, повільне загоєння ран,нагромадження кератину,зниження імунітету,порушення синтезу тканин). Гіпервітаміноз – зниження вмісту міді,руйнування емалі зубів,нудоти,розлади шлунку,діареї.

Добова потреба: 50-70 мг

Джерела: свіжі фрукти та овочі. Бузина, ківі, апельсин, лимон, малина, сік грейпфрутів, буряк, цибуля, спаржа, капуста, печінка.

9. Вітамін н: будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба, можливі патології.

Вітамін Н (біотин, антнсеборейннй) - сполука, що складається із тіофену та імідазолу, до яких приєднана валеріанова кислота. Продукт конденсації сечовини із тіофенвалеріановою кислотою.

Біотин є коферментом у реакціях приєднання СО₂ (точніше, іонів гідрокарбонату).

Кофермент: N⁵-карбоксибіотин. Входить до складу піруваткарбоксилази, ацетил-КоА-карбоксилази, пропіоніл-КоА-карбоксилази та інших ферментів.

Біол.властивості: має відношення до утворення щавлевооцтової кислоти, глюконеогенезу (пвк—оксалоацетат) , утворення жирних кислот, окиснення пропіонової кислоти в циклі Кребса.

Гіповітаміноз - ураження шкіри рук і ніг, сухість і нездоровий відтінок шкіри, блідий гладкий язик, сонливість, депресія, болючість і слабкість м'язів, гіпотонія, високий рівень холестерину і цукру в крові, анемія, втрата апетиту і нудота, погіршення стану волосся

Добова потеба: 150-300 мкг.

Джерела: у всіх продуктах,але мало. печінці, нирках, дріжджах, бобових (соя), цвітній капусті, горіхах (арахіс). Здорова мікрофлора кишечника синтезує біотин в достатній для організму кількості.

10. Вітамін р: будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба, можливі патології.

Вітамін Р (біофлавоноїди) — це група речовин рослинного походження,поліфеноли. В основі будови вітаміну Р лежить флавон — циклічна сполука, що містить в своєму складі фенольні залишки, кетогрупи, гідроксигрупи в циклах.

Джерела: рослинна їжа. Їх багато в ягодах і фруктах, зокрема в чорній смородині, чорноплідній горобині, яблуках, лимонах, шипшині, чаю.

Добова потреба: 50-75 мг.

Біол.властивості: Гальмує дію гіалуронідази,що сприяє збільшенню кількості гіалуронової кислоти, а потім - зміцнення судинної стінки та зменшення її проникності. Гіповітаміноз – цинга(скорбут). Бере участь у відновленні аскорбінової кислоти. Захищає від окиснення аскорбінову кислоту і адреналін. Сприяє утворенню колагену.

11. Вітамін А: будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба, можливі патології.

Вітамін А – сполука що включає ретиноїди – ретинол,дегідроретинол,ретиналь,ретиноєва кислота,каротиноїди. Скл з В-іононового кільця + ізопрен + первинна спиртова група.

Це циклічний ненасичений одноатомний спирт.

Вітамін А₁ отримано із печінки морських риб, А₂ з печінки

прісноводних риб. Вітамін А-термостабільний.

Активність А₂ менше.

Біол.властивості: в організмі депонується у вигляді складних ефірів, які утворюють активні молекулярні форми вітаміну А :ретиноль,ретиналь і ретиноєву кислоту.

Біоактивність:

1. Процеси темнового зору-недостача-куряча сліпота. За процеси темнового зору відповідають палички. Він забезпечується родопсином що міститься в дисках сегментів паличок. Родопсин це складний юілок. Сприймає 1 фотон світла і трансформує його в іперполяризацію мембрани.

2. Процеси росту і диференціації клітин. А-вітамін росту. Ця функція реалізується трансретиноєвою кислотою. Воснові морфогенезу лежать впливи кислоти на прояви транскрипції.

3. процеси утв глікопротеїнів.

Недостача вітаміну А – сухість слизових оболонок.

Добова потреба: 1,5-2,5 мг.

Джерела: продукти тваринного походження – печінка морських риб і ссавців. Риб'ячий жир, печінка (особливо яловича), ікра, молоко, масло, маргарин, сметана, сир, жовток яйця.

12. Вітамін Е: будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба, можливі патології.

Вітамін E — група жиророзчинних біологічно активних сполук (токофероли та токотрієноли), що проявляють антиоксидантні властивості.

Накопичується головним чином в жировій тканині.

Біол.властивості: Це найбільш потужний антиоксидант. Підтримує м’язовий тонус. Протидіє тромбоутворенню. Він запобігає появі старечих пігментних плям, глибоких шкірних заломів і дрібних зморшок, зберігає міцність нігтів і дає живий блиск волоссю. Крім того, вітамін Е захищає від ультрафіолету. Разом з фолієвою кислотою він сприяє благополучному зачаттю і благополучному виношуванню дитини; нормалізація менструального циклу, підвищення лібідо; нормальний вміст речовини сприяє загальному оздоровленню всього організму.

Гіпервітаміноз – нудота,діарея,внутрішня кровотеча,збільшення печінки, порушення згортання крові, алергія.

Гіповітаміноз – руйнування м’язової тканини аж до дистрофії м’язів скелета, зниження імунного захисту.

Джерела: рослинна олія, потім горіхи та насіння,свіжі овочі.

Добова потреба: 10-20 мг.

Механізм дії: процеси вільнорадикального окислення молекул, потім вбудовується в фосфоліпідний матрикс біомембран, стабілізуючи рухомість та мікров’язкість мембранних ліпідів і білків.