- •Міністерство аграрної політики україни
- •Зміст заняття
- •1. Вступ
- •2. Мета заняття:
- •Питання теоретичної підготовки:
- •3. Завдання ветеринарної санітарії
- •Закони україни, які регламентують діяльність суб’єктів господарювання у сфері ветеринарної санітарії
- •4. Методи ветеринарно-санітарного моніторингу
- •5. Об’єкти ветеринарно-санітарного моніторингу
- •Групи мікроорганізмів, які використовуються як санітарно-показові
- •Спектр Санітарно-показових мікроорганізмів для конкретного досліджуваного середовища
- •6. Законодавчо-визначена Термінологія у сфері ветеринарної санітарії
- •7. Ветеринарно-санітарні заходи на об’єктах ветеринарного нагляду та контролю Загальний санітарний режим
- •Санітарний захист об’єктів ветеринарного нагляду та контролю включає аспекти:
- •Порядок проведення санітарного ремонту:
- •8. Організація та проведення загальних ветеринарно-санітарних заходів
- •9.Державні органи ветеринарної медицини та їх функції у розрізі ветеринарної санітарії
- •10. Питання для самоконтролю
- •11. Рекомендована література
Міністерство аграрної політики україни
ЛЬВІВСЬКИЙ національнИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ
ІМені С.З. ҐЖИЦЬКОГО
факультет ветеринарної медицини
КАФЕДРА ГІГІЄНИ ТВАРИН
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до виконання лабораторного заняття на тему:
Методи та об’єкти ветеринарно-санітарного моніторингу та Превентивно-профілактичні заходи
з дисципліни
„Загальна ветеринарна профілактика”
для студентів 4-5-го курсів за спеціальністю 7.130.501 „Ветеринарна медицина” із спеціалізацією у вищих навчальних аграрних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації
ЛЬВІВ-2008
УДК: 619:613:378
Автори:
М.В.Демчук, О.В.Козенко, І.В.Двилюк, В.В. Вороняк, Н.В.Магрело
Методи та об’єкти ветеринарно-санітарного моніторингу та превентивно-профілактичні заходи.
Рецензенти:
–
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гігієни тварин від _________ р., протокол № ____
Рекомендовано до видання методичною комісією факультету харчових технологій Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького, протокол №_______ від _________ р.
© М.В.Демчук, О.В.Козенко, І.В.Двилюк, В.В. Вороняк, Н.В.Магрело . - Львів, 2008
Зміст заняття
1 |
Вступ |
5 |
2 |
Мета і завдання заняття |
6 |
3 |
Завдання ветеринарної санітарії |
7 |
4 |
Методи ветеринарно-санітарного моніторингу |
8 |
5 |
Об’єкти ветеринарно-санітарного моніторингу |
10 |
6 |
Законодавчо-визначена термінологія у сфері ветеринарної санітарії |
11 |
7 |
Ветеринарно-санітарні заходи на об’єктах ветеринарного нагляду та контролю |
14 |
8 |
Організація та проведення загальних ветеринарно-санітарних заходів |
24 |
9 |
Державні органи ветеринарної медицини та їх функції у розрізі ветеринарної санітарії |
25 |
10 |
Питання для самоконтролю |
27 |
11 |
Рекомендована література до теми заняття. |
29 |
1. Вступ
Ветеринарна санітарія – це наука про профілактику інфекційних і інвазійних хвороб як людини, так і тварини, наука про шляхи отримання продуктів, кормів, сировини високої санітарної якості та безпечності. Ветеринарна санітарія складає основу профілактичної ветеринарії.
Пропедевтичні науки ветеринарної санітарії: гігієна тварин, мікробіологія, епізоотологія, епідеміологія, гельмінтологія, біологія, хімія, токсикологія і ін.
Наука про ветеринарну санітарію базується на знаннях про біологічні особливості патогенних мікроорганізмів, здатних не тільки паразитувати в організмі тварин (людини), а й тривалий період виживати на різноманітних об’єктах зовнішнього середовища, знижує якість та безпечність продукції, а то й псують її, мають здатність найрізноманітнішим шляхами поширюватися на великі віддалі.
У зв’язку з цим вивчення здатності до виживання патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів на різноманітних об’єктах зовнішнього середовища поза тваринним і людським організмом, а також вплив на них фізичних, хімічних і біологічних факторів мають виключно важливе значення. Ці питання є основним предметом наукових досліджень з ветеринарної санітарії.
Діяльність лікаря ветеринарної медицини в галузі профілактики має психологічні і деонтологічні особливості, які суттєво відрізняються від обов'язків, притаманних фахівцям лікувального профілю.
Сфера професійних контактів фахівців ветеринарно-профілактичної справи значно ширша і, в деяких аспектах, значно складніша та відповідальніша. Адже діяльність лікарів ветеринарної медицини у сфері ветеринарної санітарії пов'язана зі збереженням здоров'я не однієї тільки тварини, а багатьох, інколи сотень тисяч, людей. У процесі її виконання постійно виникає потреба в спілкуванні з керівниками і працівниками різноманітних установ і закладів (органів влади, різних державних інспекцій, промислових підприємств, закладів торгівлі та громадського харчування, комунального господарства та проектних організацій, лікувально-профілактичних установ та дитячих закладів тощо). Така різнобічність повсякденних службових контактів вимагає володіння знаннями не тільки з медичних дисциплін. Вона зумовлює необхідність високого рівня психологічної і деонтологічної підготовки та відповідних рис характеру, без яких неможливі конструктивні плідні міжособистісні контакти під час вирішення важливих проблем профілактичного та оздоровчого змісту.
Організація та здійснення превенивно-профілактичних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади (Департамент ветеринарної медицини), органи місцевого самоврядування, органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров'я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.
Санітарна охорона території України забезпечується проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів та санітарно-епідеміологічним наглядом у пунктах пропуску через державний кордон та на всій території України. Правила санітарної охорони території України затверджуються Кабінетом Міністрів України. Санітарно-епідеміологічний нагляд у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюють санітарно-карантинні підрозділи відповідних установ державної санітарно-епідеміологічної служби.
Нормативно-право акти, що регулюють суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення ветеринарно-санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.