- •Міністерство аграрної політики україни
- •Зміст заняття
- •1. Вступ
- •2. Мета заняття:
- •Питання теоретичної підготовки:
- •3. Завдання ветеринарної санітарії
- •Закони україни, які регламентують діяльність суб’єктів господарювання у сфері ветеринарної санітарії
- •4. Методи ветеринарно-санітарного моніторингу
- •5. Об’єкти ветеринарно-санітарного моніторингу
- •Групи мікроорганізмів, які використовуються як санітарно-показові
- •Спектр Санітарно-показових мікроорганізмів для конкретного досліджуваного середовища
- •6. Законодавчо-визначена Термінологія у сфері ветеринарної санітарії
- •7. Ветеринарно-санітарні заходи на об’єктах ветеринарного нагляду та контролю Загальний санітарний режим
- •Санітарний захист об’єктів ветеринарного нагляду та контролю включає аспекти:
- •Порядок проведення санітарного ремонту:
- •8. Організація та проведення загальних ветеринарно-санітарних заходів
- •9.Державні органи ветеринарної медицини та їх функції у розрізі ветеринарної санітарії
- •10. Питання для самоконтролю
- •11. Рекомендована література
2. Мета заняття:
Мета навчальної дисципліни – дати загальні уявлення про ветеринарно-санітарний моніторинг об’єктів ветеринарно-санітарного моніторингу; показати роль і місце ветеринарно-санітарного моніторингу як невід’ємної складової частини ветеринарно-санітарного благополуччя цільових об’єктів.
Основні завдання навчальної дисципліни:
ознайомити студентів з суттю поняття «екологічний моніторинг»;
пояснити організацію ветеринарно-санітарного моніторингу в Україні;
ознайомити студентів з об’єктами ветеринарно-санітарного моніторингу;
Ознайомити студентів з основними критеріями оцінки ветеринарно-санітарного благополуччя об’єктів агропромислового комплексу.
ознайомити студентів з методиками ветеринарно-санітарного моніторингу;
ознайомити студентів з основними превентивно-профілактичними заходами та особливостями їх проведення.
Питання теоретичної підготовки:
Фактори ветеринарно-санітарного ризику.
Мікробіологічне, хімічне забруднення об’єктів ветеринарно-санітарного-моніторингу, їх характеристика та джерела забруднення.
Методи визначення мікробіологічного та хімічного забруднення об’єктів ветеринарно-санітарного нагляду та контролю.
Фізичні чинники погіршення ветеринарно-санітарного благополуччя довкілля.
Зміни у стані здоров'я та захворювання тварин, які виникають на фоні погіршення ветеринарно-санітарного стану їх профілактика.
3. Завдання ветеринарної санітарії
Розробка і здійснення науково-обґрунтованих заходів щодо зменшення або усунення ризиків виникненняатропозоонозів;
Профілактика інфекційних захворювань, забезпечення стійкого санітарного благополуччя виробничого середовища існування тварин;
Розробка ветеринарно-санітарних вимог для нагляду за проектуванням, будівництвом та експлуатацією об’єктів ветеринарно-санітарного нагляду та контролю;
Забезпечення стійкого санітарного благополуччя підприємств для отримання продукції тваринного походження високої санітарної якості та безпечності;
Розробка технологічних схем санітарних заходів на об’єктах ветеринарно-санітарного нагляду та контролю;
Здійснення заходів унеможливлення перенесення хвороб тварин через товари, засоби догляду за тваринами і супутні об'єкти;
Моніторинг кормів та води для забезпечення їх придатності для вживання та неможливості перенесення хвороб тварин;
Розробка ефективних та екологічно-безпечних засобі та методів санації;
Виконання загальнодержавної програми здійснення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах;
Здійснення стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю та/або розширеного ветеринарно-санітарного контролю за об'єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;
Розробка заходів з охорони природи від нагромадження в довкіллі патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, хімічних засобів та негативно діючих фізичних чинників;
Запобігання занесенню на територію України з територій інших держав особливо небезпечних хвороб, спільних для тварин і людей;
Прогнозування санітарної ситуації як на близьку, так і на віддалену перспективу;
Розроблення, впровадження та застосування ветеринарно-санітарних заходів.