Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га

Показники	Роки
	2010	2011	2012
Зернові, всього:	42,4	55,6	50,1
в тому числі озимі:	48	67,8	63,4
пшениця озима	48	67,8	63,4
в тому числі ярі:	41,3	53,2	47,5
пшениця	-	-	32,9
гречка	20,9	25,8	20,6
кукурудза на зерно	71,1	109,6	74,3
ячмінь	53,8	60,4	51,1
горох	30,9	41,2	43,3
просо	29,8	29,1	-
соя	-	-	15,1
Технічні культури, всього:	229,5	239,4	253,8
в тому числі цукровий буряк	424,9	334,6	502
картопля	137,1	223,6	139,4
овочі з відкритого ґрунту	126,6	160	120
Коренеплоди і кормові баштанні	460	379	333,3
кукурудза на силос	330	459	428
однорічні трави	78,5	117,7	118,1
багаторічні трави	280,2	261,3	280,6

Урожайність зернових культур знаходиться в межах 42,4 -55,6 ц/га, в тому числі озимої пшениці 48-67,8 ц/га. Найвищу урожайність із зернових має кукурудза на зерно за останні три роки вона коливалась від 71,1 ц/га до 109,6 ц/га.

В середньому урожайність технічних культур протягом трьох звітних років коливалась на рівні 229,5 – 253,8 ц/га, зокрема цукровий буряк 334,6 – 502 ц/га, що являється досить високим показником для даної культури. Урожайність картоплі становила в межах 137,1 – 223,6 ц/га, що також являється добрим показником.

Із сільськогосподарських тварин у ПП «Радівське» розводять велику рогату худобу української чорно-рябої молочної породи, свиней великої білої породи, а також коней і бджіл. Загальна чисельність тварин на фермі , а також основні показники їх продуктивності наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Основні виробничі показники тваринництва

Показник	Роки
	2010	2011	2012
Великої рогатої худоби всього, голів	1270	1192	1246
в тому числі корів, голів	400	400	400
Поголів’я свиней, голів	1013	836	1150
Поголів’я коней, голів	12	12	13
Кількість бджолосімей, штук	12	20	20
Валове виробництво молока, ц	23994	26154	26677
Удій на корову, кг	5999	6539	6670
Вміст жиру в молоці, %	3,72	3,69	3,71
Удій молока в перерахунку на базисну жирність,	25405	27692	28246
Витрати корму на 1 ц молока, ц	1,07	1,04	1,09
Товарність молока, %	91	92	92
Собівартість 1 ц молока, грн.	151,5	179,7	237,2
Вихід телят на 100 корів, голів	95	89	91
Середньодобовий приріст великої рогатої худоби, г	739	721	695
Абсолютний приріст, ц на 1 гол	2,66	2,60	2,50
Затрати праці, люд.-год. на 1 голову	66	72	76
Витрати кормів на 1 ц приросту, ц. корм. од	7,57	5,34	8,02
Реалізовано на забій в живій масі, ц	1591	2151	1792
Реалізаційна ціна 1ц живої маси, грн.	919	1259	1386

Отже, із даних таблиці 3 видно, що за останні три роки поголів’я великої рогатої худоби майже не змінювалось і становило в середньому 1200 голів. Щодо продуктивності (рис.1), то спостерігається позитивна динаміка в напрямку збільшення молочної продуктивності корів, так протягом останніх трьох років надій на одну корову збільшувався, так у 2010 році він становив 5999 кг, у 2011 – 6539кг, а у 2012 – 6670кг. Відповідно і валове виробництво молока також зросло, у 2010 році становило 23994 ц, а у 2012 році склало 26677 ц, тобто зросло на 2683 ц.

Рис. 1. Молочна продуктивність корів у ПП « Радівське »

З рис. 1 видно , що протягом останніх трьох років спостерігалась позитивна динаміка в напрямку збільшення надоїв корів за лактацію, надої зросли на 11,2% за три звітних роки.

Загальне поголів’я великої рогатої худоби в господарстві на кінець 2012 звітного року склало 1246 голів, з них основного стада 400 голів дійних корів, протягом року народилося 523 теляти, при чому від корів основного стада 348 голів. На забій протягом року було реалізовано 426 голів великої рогатої худоби.

Вихід телят протягом років був різним так у 2010 році він був досить високим – 95% та у 2011 році показники значно знизились до 89 %, проте вихід телят у 2012 році склав 91%. Такі зміни в напрямку зниження виходу телят в період з 2010 по 2011 рік могли бути пов’язані із різким збільшенням надою корів на 9 %, так як ці дві ознаки мають між собою кореляційний зв'язок. Такі показники виходу телят на 100 корів є достатньо високими, але поряд із підвищенням надоїв необхідно більше уваги приділяти збереженню приплоду.

Щодо середньодобових приростів (рис. 2), то можна сказати, що протягом останніх трьох років їх зростання не спостерігалось, а навпаки вони знижувались. У 2010 році середньодобовий приріст живої маси великої рогатої худоби склав 739г, у 2011 році – 721 г, що менше порівняно із звітним 2010 роком на 2,4 %. У 2012 році приріст живої маси також зменшився на 6 % відносно звітного 2010 року і склав – 695 г.

Рис. 2. Середньодобові прирости великої рогатої худоби

Витрати кормів на 1 ц приросту за останні три роки варіював в межах 5,34 – 8,02 ц. корм. од. що є гарним показником оплати корму приростом живої маси для даного виду тварин.

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних заходів, направлених на забезпечення здоров’я і працездатності людини в процесі її праці, в даному господарстві передбачає:

• складання планів проведення заходів з охорони праці на певний період;

• систему інструктажу з техніки безпеки.

Відповідальним за охорону праці в господарстві є головний зоотехнік, а в підрозділах - завідувачі фермою, бригадири.

Медичний огляд проводиться один раз на рік. Навчання з охорони праці – первинний інструктаж на робочому місці.

Кожний рік роботи спеціалісти товариства проводять курсове навчання з техніки безпеки і виробничої санітарії по 32-годинній програмі. Документальне оформлення інструктажу і курсового навчання проводиться в таких формах як картка врахування ввідного інструктажу з техніки безпеки та виробничої санітарії.

З метою покращення умов охорони праці пропонуємо:

• планово проводити всі види інструктажів;

• обладнати місця для паління;

• збільшити асигнування коштів на придбання індивідуальних засобів захисту, спецодягу, лікувально-профілактичної їжі;

• перевірити строк дії вогнегасників, доукомплектувати пожежні щитки відрами, сокирами;

• перевіряти стан дезковриків при вході в приміщення ферм;

• придбати літературу з питань охорони праці і проводити періодично навчання з працівниками.

Для підтримання постійної готовності до своєчасного захисту тварин у надзвичайних ситуаціях основні заходи служби захисту тварин і рослин повинні проводитись постійно у мирний час, у звичайних виробничих умовах. Вони включають: будівництво нових і обладнання наявних приміщень з урахуванням вимог цивільної оборони для укриття персоналу, який доглядає худобу; забезпечення основного складу персоналу засобами індивідуального захисту; постійне ветеринарне обстеження тварин; регулярне проведення дератизаційних, дезінфекційних, дезінсекційних заходів; навчання робітників, службовців способів захисту тварин і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; підготовка наявної у господарстві техніки до використання її при ліквідації; створення у господарстві автономних джерел енергопостачання. На випадок стихійного лиха в господарстві розроблено заходи оповіщення населення і працюючих (сирена). План заходів по евакуації на випадок радіаційного забруднення передбачає організовані роботи по навантаженню маточного поголів'я і перевезення за межі забруднення автомобільним транспортом. Для населення передбачено використання індивідуальних засобів захисту: протигазів, спец костюмів і взуття.

Відповідальність за організацію та стан цивільної оборони, за постійну готовність її сил і засобів до проведення РІНР несе начальник цивільної оборони господарства – керівник господарства.

Тваринницькі ферми охоплені зеленими насадженнями.

При в'їзді на територію ферми є ветсанпропускник, а при вході у приміщення дезковрики.

На молочнотоварній фермі є виробнича зона, зона підготовки і зберігання кормів, допоміжна зона. У виробничій зоні розташовані приміщення для великої рогатої худоби.

Тваринницькі комплекси забруднюють поверхневі водойми, підземні води і ґрунти. Внаслідок цього велика кількість біогенних елементів надходить у ці джерела. При цьому в природних водоймах гнойова рідина викликає масове отруєння водних організмів. У воді різко зростає кількість аміаку і зменшується вміст кисню. Таким чином, існує необхідність розробки шляхів утилізації й раціонального використання відходів тваринництва.

Пропозиції, спрямовані на поліпшення екологічного стану навколишнього середовища у господарстві

Розглянувши вплив тваринництва на навколишнє середовище і заходи по його захисту можна зробити висновок, що в господарстві всі екологічні нормативи в цілому витримані. Проте, є ще необхідні шляхи по вдосконаленню, зокрема:

• регулярно проводити видалення гною з приміщень;

• зберігати гній лише у відстійниках;

• слідкувати за нормативами внесення на поля мінеральних добрив, пестицидів;

• застосовувати більш ефективні і економічні методи очищення стічних вод від відходів виробництва;

• провести додаткове озеленення території ферми;

• створити кімнату, або куточок охорони природи;

• розглянути питання про використання новітніх методів переробки відходів тваринництва, зокрема одержання біогазу та біодобрив.