Із виразів (2.2.1), (2.2.) і (2.2.3), одержуємо формулу для обчислення швидкості кулі:

(M + m)

M + m

(M + m)S

V =

U =

=

g

(2.2.4)

2gh

m

m

m

Отже, експеримент зводиться до визначення маси маятника M і кулі m, виміру довжини ниток підвісу та зміщення покажчика S на лінійці.

Хід роботи

1.Зважити балістичний маятник.

2.Зважити кожну кулю.

3.Підвісити маятник так, щоб вісь циліндра знаходилася на лінії польоту кулі. Покажчик на лінійці підвести впритул до задньої стінки циліндра. Визначити довжину маятника l.

4.Зробити постріл і записати зміщення покажчика (враховувати лише ті досліди, в яких куля застрягає в маятнику).

5.Дослід повторити 7-15 разів для кожної кулі. Дані вимірів занести в таблицю 2.1.2

Обробка результатів експерименту та їх аналіз

1.За формулою (2.2.4) обчислити швидкість кулі для кожного пострілу окремо.

2.З результатів дослідів знайти середнє значення швидкості кулі.

3.Обчислити абсолютну і відносну похибки експерименту і записати кінцеві результати.

4.Проаналізувати, які з вимірюваних величин дають найбільшу похибку при обчисленні швидкості кулі, і похибками яких вимірюваних величин при розрахунках можна зневажити.

34

Контрольні питання

1.Імпульс. Закон збереження імпульсу (с. 8-9).

2.Робота та енергія. Потужність. Потенціальна і кінетична енергія (с. 9-11).

3.Консервативні та дисипативні сили (с.9-11 ).

4.Закон збереження енергії в механіці (с. 11) .

5.Удар тіл. Абсолютно пружний та абсолютно непружній удари та їх характеристики (формула (1.18) з доведенням) (с. 11-

15).

6.Визначення швидкості руху тіл балістичним методом (с. 3133).

				Таблиця 2.1.2
	№ п/п	M, кг	m, кг , м S, м V, м/с	V,	ε, %
				м/с
			Куля №1
	1
	2
	3
	4
	5
	С. зн.
	1		Куля №2
	2
	3
	4
	5
	С. зн.

35