Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.

1) У хворого після оперативного втручання на 8 добу виник запальний процес в зоні ушитої рани. Визначите вид інфекції, якщо відомо, що причиною її розвитку стали інфіковані хірургічні шовні нитки?

A. Екзогенна контактна;

B. Ендогенна по продовженню;

C. Екзогенна імплантаційна;

D. Екзогенна повітряно-крапельна;

E. Ендогенна лімфогенна.

2) У хворого на шосту добу після виконання операції з приводу грижової хвороби виникла інфекція області хірургічного втручання (абсцесс післяопераційної рани). Під час епідеміологічного розслідування встановлено, що хворий тривалий час (3 доби) перебував в стаціонарі до операції, антибіотикопрофілактика не проводилась. До якої групи факторів ризику виникнення інфекції області хірургічного втручання можна віднести встановлені факти?

A. Фактори стану пацієнта;

B. Передопераційні фактори;

C. Операційні фактори;

D. Фактори внутрішнього середовища;

E. Післяопераційні фактори.

3) Чергова медична сестра операційно-перев’язувального блоку підготувала для стерилізації різноманітний інструментарій багаторазового використання. Оберіть серед перерахованих методів стерилізації той що неможливо використовувати для інструментарію з гумовими та пластмасовими складовими частинами.

A. Автоклавування;

B. В сухожаровій шафі;

C. Ультразвуком;

D. В розчині антисептиків;

E. Газова стерилізація.

4) У перев'язувальній після роботи вирішено провести поточне прибирання. Підмели підлогу щіткою, витерли забруднення, обробили дезрозчином перев'язний стіл. Чи правильно проведене прибирання?

A. Так, для поточної прибирання цього досить;

B. Ні, варто обробити стелю і стіни;

C. Ні, підмітати підлогу в операційній і перев'язувальній не можна;

D. Ні, перев'язувальний стіл обробляти дезрозчином не можна;

E. Поточне прибирання в перев'язувальній кімнаті не проводиться.

5) Під час проведення інфекційного контролю та обстеження носоглотки у однієї з молодших медичних сестер операційно-перев’язувального блоку виявлено носійство MRSA. Коли молодша медична сестра може приступити до роботи?

A. Може працювати без обмежень, бо носії MRSA не мають загрози для внутрішньолікарняного інфікування;

B. Не може працювати в операційно-перев’язувальному блоці взагалі, тому що вилікувати носіїв MRSA неможливо;

C. На наступний день після початку лікування;

D. Не раніше ніж через 4-5 діб після початку лікування та негативного повторного бактеріологічного дослідження;

E. Через 3-4 тижні після проведення лікування та повторного бактеріологічного дослідження.

Еталони відповідей до тестових завдань: 1 – C, 2 – B, 3 – B, 4 – C, 5 – D.

3. Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень, гігієна тіла хворого, гігієна виділень хворих.

3.1. Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень.

Під гігієною медичного персоналу розуміють підтримання зовнішнього вигляду, вибір та носіння комплекту спеціального медичного одягу, взуття, догляд за тілом (а особливо за руками) перед початком роботи, під час та після закінчення роботи.

Підтримання зовнішнього вигляду включає наступні окремі вимоги:

- Загальний вигляд медичного персоналу повинен бути естетично довершеним, строгим та водночас привабливим для зору, що сприяє довіри з боку пацієнтів та їх близьких;

- Волосся повинно прибиратися під шапочку, дуже довге волосся прибирається під халат;

- Нігті повинні бути короткими, довгі нігті перешкоджають виконанню медичних маніпуляцій та процедур, огляду хворого; часте виконання манікюру з обробкою шкіри біля нігтьових ділянок може привести до появи мікротравм та запальних захворювань пальців; використання лаку для нігтів в поєднанні з необхідністю частої обробки рук на протязі робочого дня приводить до розтріскування лаку, що не сприяє адекватному гігієнічному стану рук. Теж саме можна віднести щодо носіння прикрас на руках;

- Одяг та взуття повинні бути чистими;

- Не існує певних вимог щодо використання макіяжу у жінок, але слід пам’ятати про естетичну довершеність при мінімальних витратах.

Вимоги до спеціального медичного одягу та взуття у співробітників хірургічних відділень, а особливо працівників операційно-перев’язувального блоку, дещо відрізняються від вимог до одягу співробітників інших підрозділів лікарського закладу. Так, хірурги, операційні сестри, а також всі особи, що приймають участь в операції, перед операцією приймають гігієнічний душ, надягають комплект операційної білизни (сорочка, штани), змінюють взуття. Перед входом до операційної знімають медичний халат, надягають маску з шапочкою (або, краще, стерильну маску-шолом, що цілком закриває обличчя та голову з шиєю, та має лише розріз для очей), бахіли та проходять до передопераційної, де проводять обробку рук та одягають стерильний халат, рукавички. Строго виконується «правило червоної смуги» – всі, хто входить до операційної за червону смугу, повинні бути одягнені в стерильну білизну.

Звичай носити медичні костюми (аналогічні комплекту операційної білизни) швидко розповсюдився не тільки в хірургічних відділеннях, а і в інших відділеннях лікарських закладів, але слід пам’ятати, що працівники хірургічних відділень змінюють свої комплекти після прання та прасування кожного робочого дня, або одразу після випадкового забруднення під час роботи. Треба знати, що медичний одяг може бути виготовлений із різноманітних матеріалів, але у приміщеннях операційно-перев’язувального блоку, як було вже сказано в розділі 1.2.2, доцільно носити білизну із тканин, що не мають електризуючого ефекту, наприклад, з бавовни.

Взуття медичного персоналу та хворих, що знаходяться в хірургічному відділенні, повинно бути виготовлено з матеріалу, що витримує багаторазову обробку дезінфекційними засобами. Найчастіше використовується шкіряне взуття, але можна носити взуття виготовлене з гуми чи синтетичних пластмас. Під час забруднення, та після завершення робочого дня взуття протирається тампоном з 25 % розчином формаліну чи 40 % розчином оцтової кислоти.

Особливої уваги потребує знання догляду за руками медичного персоналу хірургічних відділень. Доцільно нагадати, що мікрофлора шкіри людини складається із звичайної нормальної (синоніми – постійна, автохтонна, резидентна, сапрофітна) мікрофлори та транзиторної мікрофлори.

Нормальна мікрофлора живе та розмножується на шкірі, при цьому 10 – 20 % її може знаходитись у глибоких шарах (сальні, потові залози, волосяні фолікули), що робить неможливим повне її видалення всіма існуючими засобами обробки, можливо лише зменшити її численність на поверхні шкіри. Найчастіше така мікрофлора представлена коагулазонегативними коками, найчастіше Staphylococcus epidermidis, S. hominis, S. Сapitis, Micrococcus luteus. Також постійна мікрофлора може включати дифтероїди, рідко – грамнегативні бактерії. Резидентна мікрофлора не може бути причиною патологічних процесів при неушкодженій шкірі, але може викликати інфекційні ускладнення, якщо попадає до стерильних порожнин тіла чи на ушкоджену шкіру.

Транзиторна мікрофлора – це мікрофлора, що набута медичним персоналом в процесі роботи під час контакту з інфікованими хворими чи іншими колонізованими об’єктами зовнішнього середовища. Транзиторні мікроорганізми зберігаються на шкірі рук до 24 годин. Транзиторна флора може бути представлена більш небезпечними мікроорганізмами, наприклад, шпитальними штамами E. coli, клебсієлами, сальмонелами та ін. Транзиторна флора потребує постійного видалення з поверхні шкіри під час виконання роботи.

В хірургічних стаціонарах під час роботи розрізняють три рівні обробки рук медичного персоналу:

1. Звичайне миття рук із милом – проводиться для видалення забруднень та транзиторної мікрофлори. Показання для обов’язкового миття з милом – до та після фізичного контакту з пацієнтом, після відвідування туалету, перед приготуванням, роздаванням їжі, годуванням хворих, перед їжею та у всіх випадках, коли руки забруднені. Мило може бути у вигляді брусків, рідким, гранульованим, порошковим. Перевага зазвичай надається рідкому милу, яке використовується з дозаторами, при цьому не відбувається контакту рук персоналу з милом, а лише з клапаном дозатора, який постійно обробляється антисептиками.

Техніка звичайного миття рук з милом включає наступні кроки:

- знімають всі прикраси з рук;

- під краном руки споліскують та намилюють одна об одну на протязі 10 секунд і знову споліскують від мила;

- висушують руки за допомогою одноразових серветок чи рушників, найчастіше виготовлених із м’якої гігроскопічної бумаги.

2. Другий рівень гігієнічної антисептики рук – проводиться для видалення забруднень та знищення транзиторної мікрофлори. Відрізняється від першого рівня обробки тим, що після звичайного миття з милом китиці додатково одноразово короткочасно обробляються одним із хімічних антисептиків призначених для обробки рук. Оскільки даний рівень обробки підтримується досить часто під час роботи в хірургічному відділенні і це може викликати значне подразнення чи ушкодження шкіри перевага надається антисептикам, що включають у своєму складі пом’якшуючі речовини (гліцерин, ланолін) для шкіри. Деякі комерційні препарати саме розроблені з метою зменшення подразнення та пом’якшення шкіри, наприклад, «Стериліум».

Обов’язково така обробка проводиться:

- Перед виконанням інвазійних процедур – ін’єкції, перев’язки ран, катетеризації;

- Перед роботою з новонародженими та імунодепресивними хворими;

- Після випадкового контакту з кров’ю чи рановими виділеннями та всіх випадках контакту відкритих рук з інфікованими об’єктами.

3. Рівень хірургічної дезінфекції (хірургічної деконтамінації) рук – проводиться перед хірургічними операціями.

Техніка хірургічної дезінфекції рук включає наступні етапи (малюнок 3.1.1):

- Миття рук з милом під проточною водою. Щітки для миття з милом рук при використанні в наступному етапі сучасних дезінфікуючих засобів вживати не обов’язково. Для мила та для антисептиків краще використовувати дозатори з поданням рідини без участі китиць рук;

- Висушування рук стерильними марлевими одноразовими серветками або стерилізованими рушниками;

- Обробка рук антисептичним засобом. Обробку рук проводять до верхньої половини передпліч в кілька етапів: першим етапом обробка проводиться до верхньої половини передпліч, другим етапом проводиться обробка тільки китиць для попередження контакту з необробленою антисептиком поверхнею рук. Перед кожним етапом у китиці подається нова порція антисептика. Самі китиці обробляють виконуючи певні прийоми згідно з европейським стандартом Е 1500 для більшої ефективності дії антисептичного засобу та найкращої деконтамінації як це показано на малюнку 3.1.2;

- Після повного висихання рук одягають стерильний халат (при необхідності) та стерильні медичні одноразові рукавички.

Для дезінфекції рук сьогодні використовують переважно наступні препарати: група детергентів – евросепти (стериліум, кутасепт F, АХД 2000) та спиртовий 0,5-1,0 % розчин хлоргексидину біглюконату; похідні мірамістіну – препарат мірамідез (0,1 % спиртовий розчин мірамістіну).

При використанні хлоргексидину руки після миття теплою водою з милом протирають ватним або марлевим тампоном, змоченим 0,5-1,0 % спиртовим розчином хлоргексидину протягом 3 хвилин. При використанні евросептів розчин порціями по 10,0-20,0 мл двічі втирають у шкіру протягом 5 хвилин. При використанні мірамідезу руки обробляють розчином протягом 1 хвилини.

Щодо використання медичних рукавичок доцільно вказати про їх використання не тільки під час хірургічних операцій, а й в інших ситуаціях в процесі роботи всього медичного персоналу хірургічних відділень на протязі робочого дня. Завдяки використанню рукавичок знижується ризик професійного зараження при контакті з інфікованими хворими чи їх виділеннями та, навпаки, зменшується ризик контамінації хворих резидентною чи транзиторною флорою персоналу. Взагалі, рукавички попереджають контамінацію транзиторною мікрофлорою рук персоналу. Використання рукавичок необхідне під час прибирань, при обробці хворих, при виконанні інвазійних маніпуляцій, при роботі з кров’ю, при перев’язках. Але, на відміну від рівня хірургічної дезінфекції рук, при цьому можливо використовувати нестерильні одноразові рукавички, які змінюються після кожного прибирання та проведення перев’язки чи іншої маніпуляції.