- •Міністерство освіти і науки України
- •1.1. Загальні принципи устрою хірургічного відділення.
- •1.2. Організація роботи приймального відділення, операційно-перев’язувального блоку, палат і допоміжних приміщень.
- •1.2.1. Організація роботи приймального відділення хірургічного стаціонару. Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією.
- •1.2.2. Організація роботи операційно-перев’язувального блоку
- •1 2 2 3 4 5 6 7 8 9 10
- •1.2.3. Організація роботи та санітарно-гігієнічний режим палат і допоміжних приміщень.
- •1.3. Функціональні обов’язки медичного персоналу хірургічного відділення.
- •1.4. Деонтологія догляду
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •2.1. Хірургічна інфекція. Основи асептики, антисептики та інфекційного контролю в хірургії.
- •2.1.1. Хірургічна інфекція.
- •Шляхи розповсюдження інфекції
- •2.1.2. Основи асептики та антисептики.
- •2.1.3. Інфекційний контроль в хірургії.
- •2.2. Підтримання санітарно-гігієнічного режиму в операційній, види її прибирання.
- •2.3. Організація роботи чистої та гнійної перев’язувальної, особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Утилізація перев’язувального матеріалу.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •3. Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень, гігієна тіла хворого, гігієна виділень хворих.
- •3.1. Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень.
- •1 3 5 2 4 6
- •3.2. Гігієна тіла та виділень хірургічного хворого.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •4. Правила транспортування хворих. Підготовка хворих до операцій, зокрема до ургентних та планових втручань.
- •4.1. Правила транспортування хворих.
- •4.2. Підготовка хворих до операцій, зокрема до ургентних та планових втручань.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •5. Робота медичного персоналу в операційній та виконання хірургічних маніпуляцій (діагностичних пункцій).
- •5.1. Загальні поняття про операцію та дії медичного персоналу під час операційного періоду.
- •5.2. Робота медичного персоналу під час виконання хірургічних маніпуляцій (діагностичних пункцій).
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •6. Основні принципи догляду за хворими в післяопераційному періоді. Профілактика ускладнень, основи догляду за хворими у вкрай важкому та в непритомному станах.
- •6.1. Загальні питання організації догляду в післяопераційному періоді.
- •6.2. Окремі питання догляду за оперованими хворими на органах черевної порожнини, грудної клітини та сечовидільної системи.
- •6.3. Використання міхура із льодом, газовивідної трубки, грілки під час догляду за хворими.
- •Товста кишка Вставлена газовивідна трубка
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •7. Принципи складання розкладу роботи хірургічного відділення. Гігієна передавань і відвідувань, організація харчування та дозвілля хворих.
- •7.1. Розклад роботи хірургічного відділення. Гігієна передавань і відвідування хворих.
- •7.2. Організація харчування хірургічних хворих.
- •7.2.1. Загальні питання ролі харчування хворих в післяопераційний період, способи годування.
- •7.2.2. Дієтичне природне ентеральне харчування хірургічного хворого.
- •7.2.3. Організація роботи та підтримання гігієни харчового блоку.
- •Питання для контролю вивчення матеріалу.
- •Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.
- •Бібліографічний список та інтернет-ресурси
6.3. Використання міхура із льодом, газовивідної трубки, грілки під час догляду за хворими.
Міхур із льодом (мал. 6.3.1) використовують для місцевого охолодження окремих ділянок тіла для зменшення набряку, болю і зупинення кровотечі, в основному завдяки тому, що виникає судинний спазм в зоні гіпотермії.
Малюнок 6.3.1. Міхур для льоду.
Показання до застосування: кровотечі; больовий синдром та набряк тканин одразу після травм, в тому числі післяопераційних; початкові стадії гострих запальних процесів м’яких тканин та органів черевної порожнини.
Методика застосування:
- для заповнення міхура використовують або дрібно колотий лід, або заповнюють міхур водою та охолоджують його в морозильній камері до застивання води;
- на шкіру в зоні накладання міхура підкладають тканину в кілька шарів або пелюшку, рушник;
- тривалість використання процедури вирішується за показаннями індивідуально, але не повинна бути більше ніж 1,5 – 2,0 години, при цьому кожні 20 – 30 хвилин необхідно знімати міхур на 10 хвилин.
Газовивідна трубка – це гумова, еластична трубка завдовжки 20,0 – 30,0 см, діаметром 0,5 – 1,0 см із закругленим кінцем для введення в пряму кишку.
Показання для застосування – затримка відходження газів та метеоризм різної етіології, в тому числі після операції.
Методика застосування:
- положення хворого або на лівому боці, як при виконанні очисної клізми, або на спині із розведеними ногами, зігнутими в кульшових та колінних суглобах;
- після змазування трубки вазеліном вона вводиться коловими рухами в пряму кишку на відстань до 20,0 см (мал. 6.3.2);
- хворого перевертають на спину, якщо до цього він був на лівому боці, підкладають під нього судно, в яке опускають вільний кінець трубки, що залишається в прямій кишці на протязі 2-3 годин;
- при необхідності через деякий час процедуру можна повторити.
Товста кишка Вставлена газовивідна трубка
А Б
Малюнок 6.3.2. Газовивідна трубка в товстій кишці: А – вигляд на сагітальному розрізі; Б – вигляд у фронтальній площині.
Грілка медична застосовується для місцевого та загального зігрівання організму. Найчастіше в медичній практиці застосовуються гумові водні та електричні грілки (мал. 6.3.3). Існують грілки різноманітної форми, розміру, електричні грілки можуть бути у вигляді рукавичок, чобітку, цілого простирадла та інше. Локальне та загальне зігрівання супроводжується розширенням кровоносних судин, посиленням кровотоку, антиспастичним впливом на органи та тканини. Протипоказання для зігрівання – біль неясного ґенезу, гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, підозра на наявність кровотечі або явна кровотеча, злоякісні пухлини, наявність лихоманки в хворого.
Методика застосування:
- гумову грілку заповнюють гарячею водою на ¾ об’єму, залишок повітря поступово видавлюють і закривають отвір грілки кришкою;
- як і при застосуванні міхура із льодом на шкіру в зоні накладання грілки підкладають тканину в кілька шарів або пелюшку, рушник для попередження виникнення опіку в ділянці зігріву;
- тривалість використання грілки – до охолодження її до температури тіла.
А Б
Малюнок 6.3.3. Грілки медичні: А – гумова кругла типу «соняшник»; Б – електрична з регулятором температури.