- •1. Харківська журналістика як предмет наукового вивчення.
- •2. Народження журналістики в Україні. Місце Харкова.
- •4. Моделі виникнення журналістики та їх реалізація в Харкові.
- •5. Німецька модель виникнення журналістики та причини її застосування в Харкові.
- •6. «Харьковский еженедельник», «Украинский домовод».
- •7. «Харьковский Демокрит».
- •8. «Харьковские известия».
- •9. «Украинский вестник»: наукові статті, естетична програма.
- •10. «Украинский вестник»: літературний склад.
- •11. «Украинский журнал».
- •12. Альманахова журналістика Харківської школи романтиків.
- •13. Газета «Харьковские губернские ведомости» першого періоду.
- •14. «Харьковские губернские ведомости» в епоху Великих реформ: дискусія про т. Шевченка.
- •15. «Харьковские губернские ведомости» в 1870–1890-ті роки: співробітництво в газеті д. І. Багалія та м. Ф. Сумцова.
- •16. Завершальний період в історії газети «Харьковские губернские ведомости».
- •17. Журнал «Мир»: редактор, автори, матеріали.
- •18. Газета «Южный край»: видавець, автори, позиція.
- •19. М.Ф.Сумцов як співробітник газети «Южный край».
- •20. Становлення фахової журналістики в Харкові.
- •21. Журналістика наукових товариств Харківського університету.
- •22. Наукові періодичні видання Харківського університету.
- •23. «Протоколы заседаний совета Императорского Харьковского университета».
- •24. Розвиток вищих закладів освіти в Харкові та їх журналістика.
- •26. Становлення та розвиток у Харкові церковно-релігійної преси.
- •27. Промислова, сільськогосподарські, торгівельні газети й журнали як складова фахової журналістики в Харкові.
- •28. Періодичні видання урядових структур як складова фахової журналістики в Харкові
- •29. Журнал «Вера и Разум» задум, історія заснування, структура.
- •30. Тимофій Буткевич як публіцист журналу «Вера и Разум».
- •31. Філософія в журналі «Вера и Разум».
- •32. Церковна історія в журналі «Вера и Разум».
- •33. Літературна критика в журналі «Вера и Разум».
- •34. Заперечення соціалізму з позицій християнських цінностей у журналі «Вера и Разум».
- •35. Перша російська революція та її вплив на розвиток журналістики (см. №38!!!)
- •36. Газета «Слобожанщина»: видавець, програма, матеріали.
- •37. Газета «Порада»: видавець, програма, матеріали.
- •38. Партійне життя в Харкові під час Першої російської революції та партійна журналістика. ( здесь же смотреть №39, 40, 41!!!)
- •39. Журналістика кадетів під час Першої російської революції.
- •40. Чорносотенна журналістка в Харкові.
- •41. Соціалістична журналістика Харкова (соціал-демократи, есери).
- •42. Розвиток приватної журналістики в Харкові в період Першої російської революції. (обширный вопрос, который включает и №43,44,45 !!!)
- •43. Сатирична журналістика в Харкові під час Першої російської революції. Творчість а. Аверченка.
- •44. «Церковная гезета» та її видавець о. Іоанн Філевський.
- •45. Газета «Утро»: місце на інформаційному ринку.
- •56. Журнал «Школьный луч» (1916 – 1917), програма, характер, матеріали.
- •1917 Рік став цілою епохою в історії України, українського народу та його журналістики:
- •10 Березня перше число «Пролетария» вийшло в світ.
35. Перша російська революція та її вплив на розвиток журналістики (см. №38!!!)
Початкок першої рос. революції – 9.01.1905, коли на підступах до царської резиденції в Петербурзі –Зимового палацу – була розстріляна мирна демонстрація робітників, які несли Миколі ІІ петицію прос своє тяжке становище. Ця подія обурила всю Росію. Перший політичний страйк 19.01.1905 в Харкові розпочався на знак солідарності х жертвами кривавої неділі. Згодом страйк охопив багато підприємств, страйкували студенти - влада й підприємці змушені були шукати шляхи до компромісу. Унаслідок поступок з боку власників підприємств з 17 лютого в Х. страйковий рух пішов на спад. Артем прибуває до Х. у січні 1905р. завдяки йому створено тут спочатку групу «Вперед», а потім Харківський міський осередок більшовицької партії. 10-го жовтня в Х. розпочався новій страйк, сутички з військами, перша пролита кров. З 13 жовтня в Х. військовий стан – тривав до 1908 р. Для заспокоєння суспільства 17.10.1905 цар змушений був підписати Маніфест, у якому проголошувалося надання народові політичних свобод (зокрема, свободи слова і друку), та утворення в Росії законодавчого органу – Держ. Думи. У країні запрацював справжній парламент. Проголошення політ. свобод призвело до створення легальних партій та організацій. Укр. слово дістало право вільного використання у книгодрукарні та періодичній пресі (але не в освіті)3.06.1907 - кінець першої рос. революції. Більшовики створили цілу мережу легальних партійних видань – газети «Новая жизнь», «Наше эхо», «Звезда», які підготували появу і поступилися місцем класичній щоденній більшовицькій газеті «Правда», що розпочала свою історію в день припинення виходу «Звезды» - 22.04.1912р. До 8 липня 1914 р. газета, вісім разів змінивши свою назву після заборони її видання урядом, виконувала функції центрального органу партії і була остаточно закрита лише на початку Першої св. війни. Більшовики видавали також легальні журнали «Вестник жизни», «Просвещение». Революція мала грандіозне значення для жур-ки в Росії у цілому!! Вона спричинила пресовий вибух. У Х. під час проголошення нових правил про друк 24.11.1905 р. до початку 1907 р. виникли 2 газети укр. мовою і 27 рос. Але багато з газет закривалося місцевою владою (був же ж введений воєнний стан). Тимчасові правила про періодичні видання затвердженні 24.11.1905р. – право на видання мав будь-який рос. підданий, якому було 25 р., і володів загальною громадянською правоздатністю. Треба було подати губернаторові або градоначальнику заяву з повідомленням про періодичність, ім’я, адресу видавця і редактора, назву друкарні. Видання могло бути призупинене або закрите лише в судовому порядку.
Журналістика періоду першої рос. революції має всі підстави розглядатися як окрема інформаційна епоха: 1) у Х. вперше здійснені спроби видавати газети укр. мовою, раніше такого не було. 2) велике поширення партійної преси. 3) вибух приватної ініціативи в галузі періодичної преси.
харківська журналістика періоду Першої російської революції – це цілком нове явище у порівнянні з попередніми періодами її розвитку. І за кількістю новонароджених видань, і за якістю новинарного висвітлення суспі-льно-політичного й культурного життя, за тематичною розмаїтістю видань, ро-зкутістю стилю й жанрових пошуків, – це повноцінний період в історії харків-ської преси. Журналістика стала дзеркалом і зброєю політичної, партійної бо-ротьби. Вперше за допомогою журналістики розгорнулася боротьба за прихи-льність виборців, поширення свого політичного впливу, активізувалися не лише відображальні, але й формотворчі функції періодичної преси. Наступна доля Харкова вже не мислилася поза розгорнутою системою періодичних видань.