56. Журнал «Школьный луч» (1916 – 1917), програма, характер, матеріали.

«Ш.Л»(1916-1917, 3№)-видання учнів ст. кл. Охтирської чол. гімназії. Наслідок пресового вибуху та пробудження укр. суспільства+ шо Охтирка-освітній центр повіту.Ініціатори та відповідальні за творчість учнів-викладачі. Тенд. до збільш. обсягу(28, 30, 40 стор). Обов”язково-*передова стаття. В ній в 1№ форм програма ч-су(автор-С.Велькіндс):розшир. світогляду учнів, розв. їхньої допитливості, дати їм поштовх до творчості, поділитися корисними знаннями, бути культ. силою. В другій передов. ст. В.Кейль додає, що ж-л сприятиме пробудженню потягу до знань та займатиметься моральним вихов. 3-я присвяч. політ. подіям Росіїрев).*Літ. твори: («Кладовище:з мисливських спогадів» К.З., «Метель» Б.Яновського)-слабкі, тому публ. мало. *Наук. Нариси: «Прісноводний акваріум та його мешканці» В.Владикова, «Гіпотези про наявність живих істот на планетах» Д.С-ы та ін→готув під кер. викладачів.*Літ критика: некролог Ф.Гробицького про Г.Сенкевича, І.Шанька про С.Надсона. *Публіцистика:«Репетитор та учень» М.Привалова. *белетризована публіц-ка: опов. С.Велькіндса.* сатир. нарис «Катехізис гімназиста» В.Кейля.На заверш.№- шаради, задачі. Найкращ. мат-л ч-су:подорожній нарис «Моя поїздка на Кавказ.З літніх спогадів»- перш публ-ція юного Б.Антоненка-Давидовича.Політ криза 17, держпереворот, ліквідація гімназій→припинення виходу.

нова-торські за сутністю явища: літературний, науково-популярний двотижневий журнал «Кадет» (1906 – 1907) +часопис «Юный мир» (1913) – літогра-фічний журнал учнів 2-го класу Харківської третьої гімназії +створення педагогічного часопису «Наука и школа» (1915 – 1916) в Харкові при гімназії 2-ю групою викладачів +++ журнал «Школьный луч», який де-кларував себе на титульному листі як «видання учнів старших класів Охтирсь-кої чоловічої гімназії».

• Виходив журнал російською мовою, його перше число з’явилося 1916 р. без зазначення номера й дати, друге – вже мало номер і дату (15 січня 1917 р.); третє – було останнім з датою 1 травня 1917 р.

• Педагогічний колектив брав на себе відповідальність за журналістську творчість учнів( : «Директор гімна-зії П. Я. Квицинський»+«За редакцією С. І. Гудиліна і І. А. Яковлева»._

• були спеціально призначені педагогічною радою викладачі, які, мож-ливо, й стали ініціаторами шкільного часопису.

Охтирська гімназія була помітним середнім навчальним закладом, який нагромадив значний педагогічний досвід, вона була освітнім центром повіту, де вчилися діти дворян і різночинців, де працювали талановиті вчителі, які забезпечували високий рівень викладання.

• мав тенденцію до збільшення обсягу: його перше число нараховує 28 сторінок, друге – 30, тре-тє – 40.

• Відкривався перший номер текстом С. Велькіндса під назвою «Передова стаття», де формулювалися завдання часопису. МЕТА: повинен дбати про розширення світогляду учнів, розвиток у них допитливості, а також дати їм можливість випробувати свої сили на сторінках учнівського часопису.

• Жанр передової статті =як обов’язковий елемент кожного числа журналу. До другого номера таку статтю написав В. Кейль «Наш журнал як провідник ідей»+до третього числа «Звершилось», під нею стоїть підпис «Редакція»).

• але журнал, який мало не найголовнішим сво-їм завданням вважав надати поштовх літературній творчості учнів, не вмістив жодного помітного художнього твору. З прози тут певними художніми якостя-ми наділена хіба що бувальщина «Кладовище: з мисливських спогадів» (№ 1), подана під криптонімом К. З. Оповідання С. Вельдкіндса «Товариська бесіда, або Сповідь учня» (№ 2) сприймалося вже як белетризована публіцистика.

Вірші були надзвичайно слабкі: декларативні й тенденційні з погляду іде-ології й примітивні з погляду форми. За тематикою вони розподілялися на пат-ріотичні («Побажання» Г. Голле) й пейзажні (Б. Яновського «Ме-тель»).

при-ваблювала стаття В. Владикова «Прісноводний акваріум і його мешканці»

звичайна інформація подавалася у статтях М. Привалова «Схід і Захід: нарис розвитку східного питання» (№ 1), В. Кейля «Вітер, дощ, атмосфе-рна електрика, гроза: метеорологічний нарис» (№ 1), Д. С–ы «Гіпотези про ная-вність живих істот на планетах» (№ 3).=готувалися такі наукові нариси під керівництвом викладачів-предметників.

Два матеріалів журналу можна віднести до літературної критики. Це нек-ролог Ф. Гробицького «Кілька слів пам’яті Генріка Сенкевича» (№ 2) та І. Шанька «С. Я. Надсон: До 30-річчя від дня його кончини».

Серед чисто публіцистичних творів : М. Привалова «Репетитор і учень».

Виразним оцінним дискурсом наповнений сатиричний нарис В. Кейля «Катехізис гімназиста».

На завершення номерів друкувалися матеріали для забав і розваг, шаради, математичні й географічні задачі, питання з геометрії.

Найкращим матеріалом журналу був подорожній нарис «Моя поїздка на Кавказ. З літніх спогадів», який подавався за підписом «Б. Давидов» упродовж усіх трьох номерів. ЦЕЙ подо-рожній нарис є першим друкованим, раніше не відо-мим історикам літератури, твором Б. Д. Антоненко-Давидовича.

Редакція мала намір продовжувати видання журналу, АЛЕ політична криза кінця 1917 р., державний пере-ворот, здійснений більшовиками в Петрограді, захоплення ними в грудні 1917 р. Харкова, проголошення в ньому української Радянської республіки, ліквідація радянським урядом гімназій як буржуазних навчальних закладів,

ЗНАЧЕННЯ: надавав можливість учнівській молоді відчути себе справжніми журналістами, надрукувати свої (хай часом і недосконалі) лі-тературні твори, поділитися знаннями, висловити свою позицію з приводу про-блем навчання, а далі – й політичних подій, що захопили Росію.

Преса російських більшовиків у Харкові (№58)

У 1917 Х-в був одним з найбільш пром. і культ. міст Росії, мав високий відсоток робітничого класу-головної соц. бази лівих партій. Б-и в місті були в меншості→тре пропаганда та агітація. Збільшовизація Харк. губ. поч-ся навесні 1917→вих «Пролетарій»(1917, 135№)- рос.-мовна щоденна робітнича г-та, офіц. орган Харк. ком-ту РСДРП(б). Ред.-О.Сурик (Ємельянов). Мета-донесення позиції ЦК, інф-ня про заходи в справі здійсн його ухвал,+ужиткова парт публ-ка-як тре здійсн постанови ЦК.тираж 5 тис. Спочатку-загальнодем-ні засади, після «Квітневих тез»(перетвор бурж рев-ції на соціаліст-ну)-критика Тимчас. уряду, рівняння на «Правду», передрук її мат-лів. Відділи «П»: 1.Парт-го життя( їх діял).Роб. життя(про побут пролетарів Х-ва, Донбасу, листи робітників)-добиралися так, наче б-ків підтр-ть маси! 3.Профсп. життя.4. Внутр. життя. 5.Зовн. повід. Найважл. жанр-ред. стаття-про витлумач. поточних подій та способи реалізації парт. пол.-ки. Передов. ст-публіц-ка. Усюди гасла: «Усі за роботу!Збирайте гроші!» Нац. питання:визнавали право націй на самовизн-я, але не відокремлення. Укр. мовою не писали-помилка. Попул-ті не мала, розд. часто безкошт→криза бюджету,в боргу перед друкарнею, прохання у читачів $. А тут ще купують власну друкарню, $ нема→страйки друкарів→капєц «П». Далі вих. «Донецький п-й»(1917-18, 114№)-щод. роб-ча. Ред-комісія з О.Сурика, д.Ерде та ін. Мета:налаштувати укр читача до держперевороту, як в Петрограді. Тираж15-25 тис.Наслідування «Правди». $ не вист-ло,жила з кореспонденцій з місць та роб. дописів. Ст. т.Артема про викриття меншовиків та есерів, які обманюють роб. маси; звинувачення ЦР у захисті інтересів рос. буржуазії-роз“єдн нації за кл.-ю ознакою! Вибори- друк повідомл. тільки з тих дільниць, де б-ки перемогли-фальсфікація! Б-ки знищували дем-ю, «ДП» писав про це, н-д, наказ про заборону контрев демонст-й.Згодом «ДП» став органом уряду самопроголош Донецько-Криворізької респ-ки, з її ліквідацією закр.Висн: більш-ка преса Х-ва 1917-примітив, ужиткова однобічна інфа, Але-свою пропагандистську роль-агататора та організатора виконала! Нав“язали свою ідеол позицію та допомогли більшовизації робітничого середовища Х-ни.