80.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: проблеми впровадження в Україні.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є однією із новацій Податкового кодексу, що направлена підвищення ефективності оподаткування, з урахуванням міжнародного досвіду

Платники: фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості

У разі перебування об'єктів житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку

Об’єкт: об'єкт житлової нерухомості

База:житлова площа об'єкта житлової нерухомості

Недоліки: база опод. - житлова площа - вартість різних видів нерухомості у різних регіонах може бути дуже різною. У більшості країн БО - ринкова вартість або оціночна вартість. Вартість об’єктів нерухомості дуже складно визначити без повноцінного Держ. реєстру речових прав на нерухоме майно.

81.Спрощена система опод. В Укр.: проблеми та перспективи.

Єдиний податок — місцевий податок, що стягується в Україні з підприємств і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування.

Мінімальна ставка податку 20 грн., максимальна — 200 грн.

Проблеми:

- викривлення механ. функц. под. системи та конкурентного сер-ща внаслідок парал. існування стандарт. та спрощ.оподаткування;

- гальмування розвитку зростання суб’єктів госп.діяльності, які наділені правом спрощеного оподаткування і не зацікавлені у зміні свого статусу (деякі середні підприємства задля отримання права на спрощене оподаткування здійснюють своє дроблення);

- посилення несправед. в опод.суб’єктів господарювання, які сплачують єдиний податок, і тих, які на незначну суму перевищують кваліф. поріг, котрий дає право на спрощене опод., внаслідок чого мають нести більше податкове навантаження;

- звільнення платників єдиного податку від сплати податку на додану вартість, що породжує пов’язані із цим зміни в діяльності постач. продукції, оскільки зазначені платники не мають права на под. кредит та не випис. податкову накладну.

Очевидно, що попри однакову ставку податку його обтяжливість для підприємців депресивних територій та м. Київ є вкрай різною.

В Україні спрощеними системами оподаткування передбачається запровадження інтегрального податку, який виступає заміною певної сукупності звичайних податків та обов’язкових платежів. Метою запровадження нестандартних (спрощених) податків в Україні виступає зменшення податкового навантаження на платників податків. У світовій практиці єдиний податок запроваджується замість одного із податків станд. податкової системи. Запровадження нестандартних податків має на меті спрощення методик визначення об’єкта оподаткування і розрахунку обсягу податкових зобов’язань, коли, відповідно, об’єкт оподаткування визначити складно або нераціонально.

82.Єдиний податок для фізичних осіб підприємців в системі місцевого оподаткування.

ПКУ передбачено залишити спрощену систему оподаткування в тому вигляді, в якому вона існувала до 2011 року. Платники: фізичні та юридичні особи. Умови: Обсяг виручки: ФО - < 500тис грн. за рік. Повна ч-сть прац.: ФО - ≤10.Заборонені види діяльності: ФО - Торгівля паливно-мастильними матеріалами (п/а та не п/а), Торгівля лікеро-горіл. та тют. виробами, Діяльність у сфері грального бізнесу, Обмін ін.. валюти, В-во, експорт, імпорт і оптова торгівля п/а товарами, Видобуток і в-во дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, Оптова і роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінного каміння, Діяльність із перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів виробами мистецтва, предметами колекціонування та антикваріату, Не можуть перейти на спрощену систему оподаткування: - фіз.особи - СГД, які займаються господарською діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами. Ставки: Для ФО - встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації платника і залежить від виду діяльності, місця її здійснення і не може бути менше 20 грн та більше 200 грн за календарний місяць. При використанні ФО праці найманих прац. або за участю у діяльн. членів його сім'ї, ЄП збільш. на 50% за кожну особу.

Доходи, одержані платником ЄП, не включ. до складу його заг. річного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року.

Платники ЄП звільняються від сплати таких податків і зборів:

-ППП;-ПДФО (для ФОП);-ПДВ з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, -збір за спеціальне використання води;-збір за спеціальне використання лісових ресурсів;-збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

З 1.01.2011 р платники ЄП повинні сплачувати ЄСВ, як за себе, так і за своїх найманих працівників. повинні:нараховувати 36,76% -49,7% ЄСВ (залежно від класу проф. ризику діяльності), Утримувати 3,6% ЄСВ.ФОП повинні сплачувати ЄСВ «за себе» в розмірі не менше 34,7% МЗП.