126.Кошторисне фінансування культурно-просвітницьких закладів і його характеристика.

Установи культ. можуть здійснювати свою фін. діяльність як на основі кошторисного фінанс., так і комерц. розрахунку. В кошторисному порядку фінанс. ті з них, які не мають реальних можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких повинні мати доступний характер, - бібліотеки, музеї, заповідники..

Комерційний розрахунок може бути повним або частковим. Повний розрахунок передбачає повну самоокупність і отримання прибутку, частковий характеризується покриттям витрат як за рахунок бюджетних асигнувань, так і за рахунок надання платних послуг. Такий метод фінансової діяльності встановлюється, наприклад, стосовно театрів загальнонаціонального значення.Кошторисне фінансування культурно-освітніх закладів базується на виробничих оперативно-сітьових показниках в залежності від закладу:

-фінансування бібліотек-бібліотечні фонди;

-фінансування музеїв-музейні фонди;

-фінансування заповідників-кількість експонатів на площу.

Фінансування бібліотек ґрунтується на показнику бібліотечних фондів. Фонд заробітної плати бібліотек. визн. множенням кількості посад, розрахованої за встановленими нормативами бібліотечного фонду на одну посаду, на середню ставку заробітної плати. Фонд заробітної плати обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами.

В аналогічному порядку фінанс. музеї. Чисельність штатних працівників-спеціалістів визначається за нормативами музейних фондів на одного працівника, посади обслуговуючого персоналу - за типовими штатними розписами. Частина витрат на утримання музею здійснюється за рахунок встановленої вхідної плати.

Клуби, палаци і будинки культури фінансуються в змішаному порядку, тобто за рахунок бюджету і отримання доходів від платних послуг. За рахунок бюджету фінансується заробітна плата. Штатний розпис розробляється окремо для кожного закладу в залежності від того, які гуртки, секції в ньому функціонують. Фінансування цих установ провадиться за рахунок трьох джерел:

- державного і міських бюджетів;

- коштів профспілок;

- коштів приватних підприємств та колект. сільс. підприємств.

За рахунок Держ. бюджету утримуються ті соціально-культурні заклади, які мають загальнодерж. значення, а за рахунок місц. бюджетів - широка ланка культурно-просвітних закладів, клубних установ, бібліотек, які розташ. в основн. у сільс. місцевості. У видатках місцевих бюджетів на забезпечення молодіжних програм і заходів, утримання установ галузі більше третини коштів спрямовується на розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді, підліткових клубів.

У зв'язку з дефіцитом бюджетів усіх рівнів кошти в бюджетах на утримання культурно-просв. закладів із року в рік зменшуються. Аналогічно із фінансуванням мистецтва. Драм. театри, театри драми і муз.ї комедії, опери та балету, дитячі театри працюють на господарському розрахунку. Кошти бюджетів виділ. тільки на проведення виставок картин, придб. предметів образотворчого мистецтва, і то не повністю. Частково фінанс. телеб. і радіо.