134.Тарифікаційний список загальноосвітньої школи і порядок його складання.

Тарифікаційний список – це внутрішній вихідний документ, призначений для обліку і нарахування заробітної плати працівникам школи виходячи із персональних даних (освіта, знання тощо) та розподілу педагогічного навантаження.

Графи тарифікаційного списку містять основні відомості та розрахунок зарплати:

- освіта, номер диплома; кваліфікаційна категорія;

- предмет;

- навч. навантаж. на тижд. у розрізі 3 груп класів (1-4, 5-9, 10-12);

- сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів за кожною групою класів;

- додаткові доплати (з кожного виду). Доплати встан-ся за класне керівн., завід. навч. кабінетом, дослідними майстер. та ділянками, ведення позаклас. фіз-рної роботи, завідування бібл. тощо.

У тарифікаційному списку підсумки підбиваються за рядками (зарплата кожного вчителя) і графами (обсяг педагогічного навантаження, зарплата, доплати і сумарна зарплата).

Тарифікаційний список слугує основним вихідним документом для визн. фонду зар. плати вчителів та інших працівн. школи.

135.Соціальне страхув. У контексті соц. Захисту населення.

Необхідність соц. страхування зумовлена такими причинами:

— наявністю громадян, котрі не беруть участі у сусп. ко­рисній праці, а тому не можуть утрим. себе за рахунок заробітної плати;

—громадян, котрі є дієздат., але не мають мож­л. її реалізувати.

Система соціального страхування включає в себе соціальні, економічні, фінансові та правові аспекти.

З економічної точки зору соціальне страхування виступає важелем перерозподілу грошових коштів у суспільстві та пов'язане з розвитком економіки. Зміцнення економіки впливає на зростання доходів підприємств, організацій, а разом з тим і збільшення розміру страхових внесків.

З правової точки зору соціальне страхування — це система юридичних норм, які регулюють соціальний захист населення при настанні страхових випадків, передбачених законодавством.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — це си­стема прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання со­ціального захисту, що включає матеріальне забезпечення гро­мадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, перед­бачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Державне соціальне страхування, залежно від страхового випадку, поділяється на такі види:

— пенсійне страхування;

— страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

— медичне страхування;

— страхування від нещасного випадку на виробництві та про­фесійного захворювання, що спричинили втрату працездат­ності;

страхування на випадок безробіття

Право на забезпечення державним соціальним страхуванням мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громад. та члени їх сімей, які проживають в Україні.