Рекомендації до розділів звіту

Титульний лист

Титульний лист має основні атрибути, що надають звіту статусу документа. На ньому вказується назва й адреса об’єкта оцінки, дата оцінки, найменування замовника й оцінювача.

Титульний лист, якщо це передбачено законодавством, підписується оцінювачем (оцінювачами) і завіряється печаткою.

Типовою помилкою при оформленні титульного листа є неповна назва об’єкта оцінки або вказівка юридичної, а не фактичної адреси об’єкта оцінки, що не дає змоги його ідентифікувати.

Супровідний лист

Функція супровідного листа полягає в підтвердженні факту закінчення роботи з оцінки. У листі замовника повідомляють про виконану роботу та її відповідність поставленому завданню, про отримані результати, умови їхнього використання, про передумови, на яких базувалося судження оцінювача і про застосовані стандарти оцінки.

Короткий опис основних фактів і висновків

Метою цього резюме є виклад у стислій формі основних передумов і результатів виконаної оцінки.

Матеріал цього розділу призначений для оперативного ознайомлення клієнта з основними моментами виконаної роботи. У ньому вказуються об’єкт оцінки, його місце розташування, мета і призначення оцінки, обумовлений вид вартості, замовник, виконавець і дата оцінки, застосовані способи і методи оцінки, підсумковий результат, а також форма звіту.

Загальні положення

Функція цього розділу полягає в описі поставленого перед оцінювачем завдання та у викладі загальних умов і способів його виконання, а також області застосування отриманих результатів.

Цей розділ включає:

• опис підстави для проведення оцінки, в якому, як правило, вказується договір між оцінювачем та замовником чи рішення суду про проведення оцінки цього об’єкта;

• розкриття мети оцінки, де називається об’єкт оцінки, функція оцінки і вид вартості, який необхідно визначити, а також дата оцінки і, у випадку потреби, термін дії звіту і висновку про вартість об’єкта оцінки;

• ідентифікацію об’єкта оцінки, що передбачає юридичний опис об’єкта (приналежність і склад прав на об’єкт оцінки чи його частини, обтяження, обмеження і сервітути);

• перелік застосованої нормативно-правової і методичної бази оцінки;

• опис складу і джерел одержання вихідних даних для проведення оцінки, а також їхнього аналізу з погляду вірогідності, об’єктивності, репрезентативності й достатності для використання в стандартних процедурах і методах оцінки;

• інформацію про дату і повноту обстеження об’єкта оцінки, збір й обробку вихідних даних, проведення розрахунків і складання звіту про оцінку.

Важливим елементом змісту цього розділу є опис припущень і обмежень, прийнятих під час проведення роботи з оцінки і що мали істотний вплив на остаточний результат.

При цьому особливо виділяються позиції завдань на оцінку, що вступають у протиріччя з діючими стандартами чи містять особливі інструкції клієнта на проведення оцінки, а також факт виконання оцінки без чітко поставленої мети або при недостатньому обсязі інформації. Оцінювач має чітко вказати, чи потрібна додаткова інформація й додаткові дослідження для остаточного висновку про вартість.

Окремо обговорюються умови використання матеріалів, що є в звіті, у тому числі і публікація результатів оцінки чи посилання на них, щоб уникнути некоректного тлумачення результатів оцінки.

Розділ завершується викладом декларації оцінювача, у якій розкривається рівень його компетентності, обґрунтування залучення інших фахівців, коло питань, що виходять за межі компетенції оцінювача й за які він не несе відповідальності, а також загальні відомості про оцінювача.

У відомостях про оцінювача вказуються документи, що дають дозвіл на право виконання такого виду робіт, його професійний досвід (місце і зміст роботи), базова освіта і підвищення кваліфікації (період навчання, кваліфікаційні документи), членство і кваліфікація в професійних товариствах та інша інформація, що дає змогу клієнту отримати уявлення про професіоналізм і досвід оцінювача.

До числа вимог цього розділу слід віднести:

• чітке визначення мети оцінки, що має забезпечити її однозначне розуміння замовником і оцінювачем; причини відступу від можливості визначення ринкової вартості об’єкта оцінки у випадку, якщо при проведенні оцінки визначається не ринкова вартість, а інші види вартості;

• розкриття суті виду вартості, що визначається в межах цієї оцінки і його відповідність діючим стандартам;

• указівка на відсутність чи відмову в наданні необхідної інформації, якщо це істотно впливає на вірогідність результатів оцінки.

Варто звернути увагу, що об’єкт оцінки й склад оцінюваних прав не повинні відрізнятися від тих, котрі визначені завданням на проведення оцінки (1); вид обумовленої в звіті вартості має відповідати меті оцінки та/або виду вартості, передбаченому стандартами оцінки (2); дата оцінки не повинна бути пізніше дати останнього обстеження оцінювачем земельної ділянки (3).