1. Інформаційно-презентативний

Цей метод полягає в тому, що знання подаються студентам у готовому вигляді. Викладач не тільки повідомляє знання, але й пояснює їх з використанням наочно-демонстративних матеріалів. Студенти сприймають та осмислюють ті поняття, закони, факти, які різними засобами подає їм викладач. Даний метод використовується під час проведення лекції та семінарів: в ході пояснення основних термінів та понять теми, формулювання основних чинників впливу, розрахунків, практичних завдань із застосуванням ілюстративно-інформаційних матеріалів (таблиці, форми документів, схеми тощо). Ці знання студенти запам’ятовують та відтворюють шляхом конспектування.

За результатами засвоєння знань відбувається підготовка доповідей та виконання практичних завдань за темами дисципліни, які розглядаються на консультаціях для денної форми навчання та семінарських занять для вечірньої форми навчання. В процесі викладення матеріалу за дисципліною „Макрофінансове бюджетування”, таким чином, використовуються всі типи даного виду методу навчання: усні, письмові та наочно-усні.

2. Алгоритмічно-дійовий

В межах цього виду методу навчання застосовуються такі типи підходів до організації засвоєння знань студентами як: 1 – діалогічні; 2 – предметно-групові; 3 – групові. Суть їх полягає в тому, що викладач організовує не повідомлення або виклад знань, а пошук нових знань за допомогою різноманітних активних методів навчання, а саме: дискусія, питання-відповіді, семінари, консультація. Відтворення й повторення студентами попередніх дій використовується у вигляді усних та письмових опитувань, завдань. Крім того, студенти під керівництвом викладача розбиваються на малі групи в яких самостійно розмірковують, вирішують проблемні ситуації, аналізують, роблять висновки. Тобто, викладач ставить проблему, яку студенти намагається подолати. Робота в малих групах може проявлятися в різних формах: ігри, „мозкова атака”, конференція, конкурс знавців щодо понятійного апарату та вміння правильно розраховувати та пояснювати основні аналітичні показники за даною темою.

Наприклад, при вирішенні завдань про визначення перевірки доцільності використання бюджетних видатків з урахуванням ефективності бюджетної програми. При цьому важливо усвідомити сутність поняття „ефективність бюджетних видатків” та „ефективність бюджетної програми” та обґрунтувати той чи інший бюджетний показник у завданні щодо формування місцевого бюджету.

3. Самостійно-пошуковий

Даний метод передбачає творче засвоєння знань, розуміння категорії проблеми. Для викладання цим методом необхідно вибирати проблему, яку студент може розв’язати для демонстрації вміння та логіки наукового розв’язання проблеми, засвоєння шляхів розв’язання даної проблеми або типу проблем.

З метою наближення студентів до самостійного розв’язання проблем, їх треба скоординувати для виконання окремих етапів дослідження. Складне завдання розподіляється на серію доступних підзавдань або подається у вигляді взаємозалежних питань, кожне з яких є кроком на шляху до розв’язання проблеми. Для більш поглибленого вивчення матеріалу студент може викласти завдання у формі короткого огляду нормативних документів та періодичної літератури з окремого питання. В огляді має бути подано узагальнення основного матеріалу публікації. Також це може бути вивчення зарубіжного досвіду з теми дослідження.

За умов проблемної ситуації студент сам бачить проблему, формулює та розв’язує її, висуваючи ідеї, перевіряючи їх, підбираючи для цього необхідні джерела інформації, приклади, матеріали тощо. Розглядаючи зміни в бюджетних потребах за певний період, студент намагається пояснити причини, які впливають на впровадження нових бюджетних програм та необхідність зростання мобілізації бюджетних ресурсів.

В ході цього методу відбувається закріплення понятійного апарату та вироблення навичок аргументувати та доводити власну точку зору.

Як підсумок, виходячи з вищенаведених методів, під час вивчення дисципліни „Макрофінансове бюджетування” використовуються такі засоби активізації процесу навчання:

8.1 підготовка проблемних лекцій з окремих тем дисципліни – залежно від бюджетних реформ в Україні, можливо використовувати проблемні лекції для привернення уваги до окремих аспектів запровадження бюджетування на макрорівні;

8.2 підготовка та проведення рольових ігор – дозволяє активізувати процес навчання шляхом закріплення практичних навичок бюджетування у студентів. Може використовуватись разом з роботою в малих групах, проведенням дискусій за результатами гри тощо;

8.3 підготовка та вирішення проблемних ситуацій (кейсів) та підготовка аналітичних записок;

8.4 консультування студентів з приводу систематизації знань та знаходження рішень за допомогою інтелект-карт.

Використання активних методів навчання дозволяє:

- активізувати процес мислення й уміння правильно ставити запитання;

- підвищити ефективність сприйняття матеріалу, формування уміння його організовувати;

- забезпечити змістовність навчання, набуває розвитку мотивація самостійного навчання студентів.

Створюється позитивний емоційний стан в аудиторії, підвищується зацікавленості студентів через роботу в малій групі.

Формується вміння працювати в колективі, дискутувати, відстоювати свою власну точку зору, спираючись на аргументовані докази, знання.

Кожний студент має можливість проявити себе та отримати позитивну оцінку.