1. Підбір параметра

Підбір параметра призначений для простого аналізу даних типу «що-якщо». За допомогою цього засобу можна вирішувати рівняння з одним невідомим. Підбір невідомого значення виконують методом «зворотних обчислень» (послідовним наближенням невідомого значення в комірці, що впливає на результат, до певного заданого значення результату в цільовій комірці. Технологія підбору параметра така:

1. за необхідності ввести в комірки аркуша постійні величини, що впливають на результат;

2. зарезервувати комірку під невідому величину (впливова комірка);

3. увести в цільову комірку формулу з посиланням на впливову;

4. установити курсор у цільову комірку;

5. вибрати вкладку стрічки Дані  Аналіз «що якщо» – Підбір параметра;

6. у вікні підбору параметра вказати бажане значення результату та впливову комірку (рис. 26).

Приклад: Продаж кави, відома ціна однієї чашки (1,75 грн), формула для визначення виторгу (виторг = ціна чашки * кількість). Необхідно визначити кількість чашок, за якої виторг досягне значення 5000 грн.

Рис. 26. Підбір параметра

2. Пошук рішення

Використовується для розв’язання задач оптимізації  пошуку мінімуму, максимуму або заданого значення функції декількох змінних з урахуванням обмежень на значення змінних та їх співвідношення.

Функція Пошук рішення перебуває на вкладці стрічки Дані і може бути відсутня в Excel 2010 при стандартному варіанті установки пакета Microsoft Office. Для додавання функції Пошук рішення необхідно застосувати настроювання стрічки Файл  Параметри – Надбудови, вибрати в нижній частині вікна розділ Керування: Надбудови Excel, натиснути кнопку [Перейти] і включити опцію «Пошук рішення». За наявності установчих файлів Microsoft Office компонент буде автоматично доданий до функцій вкладки Дані.

Відправною в процесі пошуку оптимального рішення є створена на робочому аркуші модель обчислення, яка включає:

• Цільову комірку, значення в якій повинне бути максимізоване, мінімізоване або ж дорівнювати певному значенню; містить формулу, що прямо або опосередковано посилається на змінювані комірки;

• Змінювані комірки  невідомі задачі, комірки, значення в яких будуть послідовно (методом ітерацій) змінюватися доти, поки не буде отримане оптимальне значення в цільовій комірці;

• Обмеження на співвідношення змінних  формули з посиланнями на змінювані комірки.

У моделі пошуку рішення допускається до 200 змінюваних комірок (змінних), по два обмеження для кожної змінюваної комірки та 200 обмежень для всієї моделі.

Технологія пошуку рішення така:

1. за необхідності ввести в комірки аркуша сталі величини, які впливають на результат;

2. зарезервувати комірки під невідомі величини (змінювані комірки);

3. увести в цільову комірку формулу із прямими або непрямими посиланнями на змінювані комірки;

4. увести формули для обмежень із посиланнями на змінювані комірки;

5. установити курсор у цільову комірку;

6. вибрати функцію вкладки Дані  Пошук рішення;

7. у вікні пошуку рішення вказати вид оптимізації та діапазон змінюваних комірок (рис. 27);

8. для введення обмежень натиснути кнопку [Додати] у вікні пошуку рішення (рис. 28), для введення наступного обмеження натиснути кнопку [Додати] у вікні додавання обмежень, для завершення  кнопку [ОК];

9. натиснути кнопку [Знайти рішення] у вікні пошуку рішення.

Рис. 27. Вікно пошуку рішення

Рис. 28. Вікно додавання обмежень під час пошуку рішення

В економічних задачах лінійної оптимізації, як правило, необхідні так звані природні обмеження на змінювані комірки  їх значення повинні бути невід’ємними (>= 0) та цілими, перше обмеження можна задати за допомогою опції у вікні пошуку рішення (рис. 27), а друге – за допомогою кнопки [Параметри] у вікні пошуку рішення (рис. 27) – після її натиснення необхідно відключити опцію «Ігнорувати цілочислені обмеження».

Моделі пошуку розв’язку оптимізаційних задач слід розміщати на окремих аркушах, тоді параметри пошуку рішення моделі зберігаються у вікні пошуку рішення кожного аркуша.