- •1.Літерат.Процес у кінці 18поч.19ст.Історичні передумови та закономірності народження нової української літератури.
- •2.Роль україн.Жур-ів у становленні улм і розвитку нул.
- •3.Бурлекс і травестія як стильова домінанта нового укр..Письменства.
- •4.«Енеїда» Котляревського:жанрово-стильова специфіка.
- •5.Образна система в поемі «Енеїда»Котляревського в аспекті ідейно-проблематичного спектра.
- •7.Специфіка конфлікту в п’єсі «москаль-чарівник»і.Котляревського.
- •8.Система образів, характер конфлікту в «Наталці Полтавці» Котляревського.Традиційне і новаторське у драматургії митця.
- •9.Тематична та жанрова своєрідність байок п.Гулака-Артемовського.
- •10.Поетикальна своєрідність байки-казки «Пан та Собака» п.Гулака-Артемовського
- •11.Романтичні елементи в в баладах «Рибка», «Твардорвський» п.Гулака-Артемовського.
- •12. Жанрово-стильова специфіка балади у творчості л.Боровиковського.
- •13.Проблематика байок е.Гребінки.Поетикальний аналіз байок «Ведмежий суд», «Вовк та вогонь».
- •14.Романтичні тенденції в романі «Чайковський»є.Гребінки.
- •15.Просвітницькі та сентименталістські стильові елементи в прозі г.Квітки-Основ’яненка.(1778-1843)
- •16.Специфіка композиції, засоби образотворення, характер конфлікту в повісті «Конотопська відьма» г.Квітки-Основ’яненка.
- •17.Засоби творення образів головних героїнь в повістях «Маруся», «Сердешна Оксана» г.Квітки-Основ’яненка.
- •18. Характеристика українського романтизму пер.Пол19ст.У контексті загальноєвропейського літературного процесу.Періодизація.Школи.Три хвилі романтизму.
- •19.Періодизація, школи українського романтизму.Типологічні різновиди вітчизняного романтизму. Течії
- •Київський осередок(2етап)
- •Журнал «основа»(3етап)
- •20.Наукова, громадсько-політична діяльність Костомарова.Втілення ідейних засад Кирило-Мефодіївського братства в «Книзі буття укр.Народу».
- •21. Стильові особливості поетичних збірок м.Костомарова «Історичні балади», «Вітка».
- •22.Засоби творення образу Сави Чалого в однойменній драмі Костомарова.
- •23.Новаторство драматургії Костомарова. Суть і специфіка конфлікту в трагедії «Переяславська ніч»м.Костомарова.
- •24.Етнографічно-фольклористична та літературна діяльність «Руської трійці».Альманах «Русалка Дністрова»(1837)
- •25. Творчість в.Забіли, основні теми й мотиви.Аналіз поезій»Пісня», «Не щебечи, соловейку».
- •26.Ідейно-естетичні засади творчості м.Шашкевича.Аналіз поезій «Веснівка», «Руська мова».
- •27.Психологічно-особистістна лірика м.Петренка.Поетикальний аналіз поезії «Дивлюся на небо…»
- •28.Творчість я.Головацького.Аналіз поезій «Два дзвіночки», «Туга за родиною».
- •29.Основні мотиви творчості а.Метлинського в контексті історичного романтизму.Поетикальний аналіз поезії «Степ».
- •30.Специфіка романтичного герояв баладі «Мадей» і.Вагилевича.
- •31.Життєвий шлях Тараса Шевченка.Періодизація творчості.
- •32.Кобзар т.Г.Шевченка 1840р.Загальна характеристика, композиції, основні тематичні напрямки.
- •33.Жанр балади у творчості Шевченка.Поетикальний аналіз балади «Причинна» романтичні тенденції.
- •34.Мотив фатуму в поемі «Катерина»Шевченка.Специфіка образу покритки в поезії митця .
- •35.Специфіка художньої інтерпретації національної історії в поеміТ.Шевченка «Гайдамаки».
- •36.Поетична інвектива в поемах т.Шевченка «Кавказ», «Сон». Проблема духовної кризи в посланні Шевченка «і мертвим, і живим…»
- •37.Містерія т.Г.Шевченка «Великий льох»:своєрідність композиції, образи персонажі, та їх символічний зміст.Образ-символ великого льоху.
- •38. «Журнал»т.Шевченкаяк зразок мемуарно-публіцистичної прози.
- •39.Автобіографізм повістей т.Шевченка.Для тогочасного кріпака-інтелегента в повістях «Художник» та «Музыкант».
- •40.Шевченкознавство 19ст.Пошуки альтернативної інтерпретації(г.Грабович, п.Зайцев, і.Дзюба, о.Забужко, в.Шевчук та ін.)
- •41.Загальна характеристика творчості ю.Федьковича.Національно-визвоньний пафос поеми «Лук’ян Кобилиця».
- •42.Художня специфіка «Народних оповідань» Марка Вовчка:характер оповідача, образ жінок-селянок, комплекс мотивів, специфіка оповідної манери.
- •43.Засоби психологічного зображення в повістях «Павло Чорнокрил», «Інститутка» Марка Вовчка.
- •44.Розвиток байкарської традиції у творчості л.Глібова.
- •45.Синтез фольклорного таромантичного у «Вечерах на хуторе близ Диканьки» м.Гоголя.
- •46.Риси української ментальності та засоби їх репрезентації в романі «Тарас Бульба» м.Гоголя.
- •47.Характеристика творчості а.Свидницького.Історія написання та публікації роману «Люборацькі».
- •48.Жанрова специфіка роману «Люборацькі», тематико-проблемний спектр.
- •49.Життєвий і творчий шлях п.Куліша у світлі його громадянської, світоглядної позиції.
- •50.Жанрово-стильовий аналіз роману «Чорна рада»п.Куліша. Система образів, засоби творення образів представників українського козацтва.
9.Тематична та жанрова своєрідність байок п.Гулака-Артемовського.
У творчості Гулака-Артемовського байка наближається до співомовок та нісенітниць. у Гулака-Артемовського у байці «РИБКА» архаїчна фабула ще сповнена міфологічним перевертництвом, опис ставка Пліточки таємничий та деталізований, перенесення людського на тваринне відбувається за принципом хтонічної дискретності. Проблема людської глупоти в байках Гулака-Артемовського порушується з позицій просвітницького раціоналізму. Написані ним на цю ж тему байки «ДУРЕНЬ ТА РОЗУМНИЙ», «ЦІКАВИЙ ТА МОВЧУН» виділяються більшим лаконізмом: у формі чотирирядкового вірша втілений закінчений байковий концепт. Автор визначає їх жанр як «приказки», бо за своїм походженням вони близькі до коротких жанрів народної сміхової творчості - до анекдотів, прислівїв, нісенітниць тощо.
Тема літературної праці- «Тюхтій та Чванько», тема українського дворянства, суспільна ієрархія -«Пан та собака».
Названі літературні теми були в той час традиційними. Звернення до актуальних тем забезпечувало байці життєву силу, адже вона повинна відображати сьогодення, сучасність, створювати рецепти самозбереження слабкого у світі, де панують сильні.
Байка стає провідним жанром нової української літератури не випадково. Її роль у становленні нової української літератури визначалась ідейно-естетичним перетворенням бурлеску під тиском традиційної класичної форми. Однак обмеження функціонування бурлескової художності було тоді одним із завдань української літератури, сприяло утворенню серйозних стилів повістування.
10.Поетикальна своєрідність байки-казки «Пан та Собака» п.Гулака-Артемовського
Головними передумовами написання «Пана та Собаки» були насамперед активізація передової суспільної думки, піднесення народної самосвідомості, викликані переможним завершенням Вітчизняної війни 1812 p., настрої, породжені ліберальними обіцянками Олександра І щодо можливого скасування кріпацтва. Тому не випадково у байці «Пан та Собака» з просвітительських позицій порушується одна з кардинальних проблем соціального і політичного життя епохи — проблема кріпосного права. Перед нами недвозначно постає розгорнута в бурлескно-гумористичних тонах інвектива проти паразитизму, самодурства й розбещеності панства, сувора правда про рабське існування простих трударів. Увівши в байку гострий соціальний конфлікт, автор зображує характери її головних персонажів — і пана і Рябка — як представників двох протилежних суспільних «сфер» у реалістично-побутовій конкретності й виразності. Це вже не статичні класицистичні «портрети», не умовно-алегоричні маски (хоча алегоричним залишається увесь смисл байки), а життєві образи-персонажі, які розкриваються в динаміці — в діалогах, поведінці, в самохарактеристиках, а також в оповіді «простодушного» автора, який виступає стрижневою фігурою, що організує і спрямовує увагу читача навколо суспільного конфлікту. В усьому цьому, безперечно, виявилося новаторство П. Гулака-Артемовського як байкаря.
11.Романтичні елементи в в баладах «Рибка», «Твардорвський» п.Гулака-Артемовського.
Закономiрним в процесi формування власного поетичного почерку П. Гулака-Артемовського був перехiд вiд вiльних перекладiв до наслiдування, об'єктом якого були також поезiї сучасних захiдноєвропейських авторiв.
У 1827 р. український поет виступає на сторінках «Вестника Европы» з «малоросійськими баладами» «ТВАРДОВСЬКИЙ» І «РИБАЛКА». Перша з них — досить вільна переробка балади А. Міцкевича «Пані Твардовська», створеної за популярним у слов'янському фольклорі переказом про пана (козака)-гульвісу, що запродав душу чортові. Традиційний фольклорний сюжет А. Міцкевич опрацьовує у романтично-гумористичному стилі, зрідка пересипанім простонародною лексикою. У баладі «Твардовський» Гулак-Артемовський загалом зберігає тематичні мотиви оригіналу, але надає їм виразної національної своєрідності. Сюжет переноситься на український ґрунт і розробляється в бурлескно-травестійній манері. Порівняно з Міцкевичем український автор помітно підсилює гумористичну тональність твору, досягає ще більшого комізму завдяки введенню нових незвичайних епізодів, жартівливих сцен і драматичних колізій, запозичених з народних переказів, анекдотів, демонологічних повір'їв.
Основним засобом естетичної оцінки цього образу є сміх, насамперед травестійно-розважальний. Звертаючись до фольклорної поетики і народної мови, Гулак-Артемовський вдало використовує стильові прийоми (СИМВОЛИ, ГІПЕРБОЛІЗОВАНІ МЕТАФОРИ, ЗВУКОПИСИ, ЕМОЦІЙНИЙ РОЗМОВНИЙ ДІАЛОГ ТОЩО), просторічну лексику, згрубілі вирази й ідіоми.
Балада, що належить до типу гумористично-фантастичних, витримана в дусі народної поезії, написана коломийковим віршем, однак вище від надання їй «простонародного» характеру Гулак-Артемовський не піднявся. Цьому заважала передусім ще досить сильна в українській літературі й у творчості самого автора бурлескна стихія. І все ж «Твардовський», зберігаючи деякі жанрові прикмети балади (драматично-напружений сюжет з елементами незвичайності, казковості, експресивність оповіді тощо), засвідчував потяг до романтичних пошуків відбиття фольклорними засобами образності окремих сторін предметного, об'єктивного буття.
Балада «Твардовський» користувалася значним успіхом у читачів.
Другий твір Гулака-Артемовського — «РИБАЛКА» — переспів однойменної балади Гете (ще раніше її переклав російською мовою В. Жуковський).
У своєму переспіві Гулак-Артемовський на цей раз повністю зберігає тематичний і сюжетно-композиційний каркас оригіналу, але опрацьовує його в дусі національної традиції. Теплою задушевністю і ще глибшим ліризмом пройнятий, приміром, опис незвіданого підводного світу («Сонечко і місяць червоненький хлюпощуться... в воді на дні і із води виходять веселенькі!»); образи рибалки і водяної красуні подані в емоційно-мелодійному освітленні. Поет широко вплітає в художній контекст твору характерні для народної пісні зменшувально-пестливі звороти, елементи казкового епосу, розмовні окличні форми тощо. Все це увиразнює національний колорит балади, її сентиментально-романтичну тональність (щоправда, тут часом трапляються й бурлескно-травестійні інтонації). «Рибалка» — одна з перших спроб романтичної поезії в українському письменстві початку XIX ст., зокрема літературної балади, для якої, до речі, характерна версифікаційна майстерність: вдале поєднання чотиристопного ямбу з п'яти- і шестистопним. Показово, що перші українські балади в добу романтизму (П. Білецького-Носенка, П. Гулака-Артемовського та ін.) при надзвичайно сильних фольклорних традиціях в Україні ще наприкінці XVIII — перших десятиліттях XIX ст. оминули, так би мовити, благодатний ґрунт баладної народної поезії і виникли на основі баладних сюжетів польської, німецької і російської літератур, хоча ці сюжети завдяки обробці їх засобами української народнопоетичної творчості набували виразного національного колориту.