3.Бурлекс і травестія як стильова домінанта нового укр..Письменства.

Завдяки Котляревському і його «Енеїд»в НУЛ спостерігається тенденція до бурлескного стилю. Наприкінці XVIII ст. бурлескно-травестійнапоемаІвана Котляревського«Енеїда»знаменувала появу новітньої літературної української мови і початок сучасної української літератури.Цей твір увібрав у себе перлини українського гумору, відобразив яскравий народнийпобут. Гумористичний і сатиричний тон творів Котляревського був підхоплений іншимиписьменниками, передусім членами т. зв. харківського гуртка (П. Гулак-Артемовський,Є. Гребінка).До харківського гуртка належав такожГ. Квітка-Основ'яненко— основоположник української художньої прози, який перервав традицію використання української мови тільки в комічних жанрах.

Бурле́ск — (фран. burlesque, від італ. burla — жарт) стиль сатиричноїлітератури, в основі якого навмисна невідповідність між темою твору та мовними засобами, що створює комічний ефект, Наприклад«Енеїда»Котляревськогона тему однойменої героїчної поемиВергілія.

на час створення української «Енеїди» був явищем далеко не новим у лiтературi. Ще в добу Ренесансу з'явилися твори, в яких у жартiвливому, «зниженому» тонi розповiдалось про поважнi подiї, явища й осiб, якi ранiше були предметом «високої поезiї». Широкого розвитку набув бурлеск у XVII-XVIII ст.ст., коли було написано чимало комiчних поем, якi становили жартiвливу переробку того чи iншого вiдомого зразка «високої» поезiї. Такi поеми називають також травестiйними. В них певнi поважнi або й величнi герої виступають як би «переодягненими» в невiдповiдне вбрання, дiють у комiчних ситуацiях, роблять вчинки, якi викликають смiх, отже, змальовуються в «зниженому» виглядi.

Травесті́я (від італійськоїtravestire — перевдягати) — один із різновидів бурлескної,гумористичноїпоезії, в якому твір серйозного або йгероїчного змістута відповідної форми переробляється, «перелицьовується» у твіркомічногохарактеру з використанням панібратських,жаргоннихзворотів. Травестiя як жанр з'явилася в Iталiї (XVII ст.).

4.«Енеїда» Котляревського:жанрово-стильова специфіка.

За жанром «Енеїда» Котляревського — це епічна, травестійно-бурлескна поема:

поема - тому, що це віршований великого розміру твір, в якому змaльовуються значні події, яскраво розкриваються людські характери;

епічна - бо в ній говориться про людей, їх вчинки, переживання, боротьбу в розповідній формі;

травестійна- тому, що автор переодяг античних героїв Вергілієвої «Енеїди» в український одяг, переніс їх в історичні умови українського життя XVIII століття, зокрема побуту козаків-запорожців, українського панства, життя чиновників і простого люду; бурлескна — бо люди і події змальовуються переважно у знижувальному, жартівливому тоні. У XVII—XVIII століттях бурлескно-травестійна традиція була досить поширеною в літературі та усній народній творчості. В Україні в ті часи були добре відомі бурлескні вірші мандрівних дяків, інтермедії та інтерлюдії до шкільних драм, розважальна частина вертепного театру.

Котляревський поставив перед собою мету: не висміяти чи принизити оригінал, а у відомому для всіх сюжеті дати опис зовсім нового, маловідомого досі для світу життя українського народу. «Енеїда» Котляревського - травестія, в якій не дотримано всіх правил жанру, швидше це героїко-комічна поема.

Проте гумор «Енеїди» - не розважальний. Ніби жартуючи, Котляревський відтворив минуле України, сучасне (другу половину ХУІІІ ст. і початок ХІХ ст.) і заглянув у майбутнє.