21. Фактор кон;юктури

Фактор ринкової кон’юнктури визначає рухцін, цінних паперів, розмірів виробництва, зайня-тості. Кон’юнктура ринку складається на основіспіввідношень між наявними на ринку матеріаль-ними цінностями і послугами та потребами в них.Стимулом для розвитку виробництва є ріст попи-

ту на вироблену продукцію, і навпаки, зменшенняпопиту веде до скорочення виробництва. Якщозниження попиту на сировину та готові виробипродовжується тривалий період, то це може при-звести до значних змін у розміщені виробництва.Співвідношення попиту й пропозиції, яке лежить в основі кон’юнктури ринку, впливає на структуру й розміщення народного господарства. Якщо коливання кон’юнктури короткотермінові, вплив незначний або й зовсім мізерний, але якщо підвищення або пониження попиту на певні товари має довготермінову тенденцію, істотні зрушення у розміщенні продуктивних сил неминучі.

Сприятлива кон’юнктура на ринку деяких ви-дів сільськогосподарської продукції визначиласпеціалізацію аграрного сектору економіки ряду

країн. Так, Куба стала світовим виробником цук-ру-сирцю, країни Центральної Америки – продук-

ції тропічного землеробства, Шрі-Ланка – чаю, аСінгапур – арахісу. В колишньому СРСР голов-ним районом вирощування бавовнику стали се-

редньоазіатські республіки. Ринкова кон’юнктураскладається під великим впливом науково-технічного прогресу. В результаті конкурентноїборотьби між виробниками перемагають найси-льніші. Вони розширюють виробничі потужності,будують нові об’єкти, що обов’язково приводитьдо певних змін у розміщенні та територіальнійструктурі виробництва.Нажаль економіка України сьогодні знахо-диться у такому стані, що багато її галузей незмогли зайняти належне місце на європейськомуі світовому ринку і виявились неконкурентоспро-можними. Для виправлення цього становища не-

обхідно впроваджувати нові технології, знижува-ти виробничі витрати, підвищувати якість продук-ції. Цього можна досягти шляхом вдосконалення

інвестиційної політики, реконструкції виробництва та реструктуризації економіки.

+

22. Екологічний фактор

Екологічний фактор. Починаючи з другої

половини ХХ століття надзвичайно посилився

вплив людини на природу оскільки різко зрослимасштаби промислового і сільськогосподарського виробництва, з’явились нові види транспорту. Цепризвело до швидкого зменшення на планеті лі-сів, родючих земель і забруднення атмосферногоповітря. Особливо небезпечним є викиди в атмо-сферу окису вуглецю і двооксиду сірки великимиелектростанціями та хімічними підприємствами,а також фреонів. Не менш небезпечним вважа-ється забруднення довкілля відходами господар-ської діяльності.Серед галузей і виробництв, що мають найбі-льший вплив на забруднення атмосферного повіт-ря України провідне місце займає енергетична тавугільна промисловість (46% шкідливих речовинвід загального обсягу викидів). Питома вага вики-дів від підприємств металургійної промисловості взагальному обсязі викидів становить 30,7%, хіміч-ної і нафто-хімічої 5%, при чому на ці галузі при-падає понад 40% всіх викидів вуглеводнів. Незва-жаючи на деяке зниження, обсяг викидів в Україні залишається високим, що зумовлює підвищений рівень забруднення атмосфери багатьох промис-лових регіонів (Кривій Ріг, Маріуполь, Запоріжжя,Луганськ, Горлівка, Рубіжне та ін.). Досить напру-женою в Україні є ситуація із станом водних ресу-рсів, які на сьогодні стали дефіцитними як для промисловості, так і сільського господарства і все більш виснажуються. До того ж у ріки України що-

річно скидається 2,7 млрд. м3 забруднених стоків.Основна їх кількість скидається в ріки Донецького іпридніпровського районів (66%). Значного техно-генного впливу на даний час зазнають підземніводоносні горизонти.Стан земельних ресурсів та систем земле-користування в Україні також викликає занепо-коєння. За даними національної доповіді простан навколишнього середовища різке зростан-

ня сільгоспугідь та ріллі призвело до скорочен-ня лісів, багаторічних насаджень, третина ріллізазнала ерозії (площа еродованих угідь стано-вить 33%).Необхідно забезпечити таку взаємодію ком-понентів системи виробництво – природа, приякій високі темпи економічного росту і задово-лення потреб населення поєднуються із збере-женням і відновленням якості навколишнього се-редовища. Щоб уникнути погіршення умов життє-діяльності суспільства, необхідно проводити ряд

заходів з метою раціоналізації природокористу-вання і екологізації господарської, перш за всевиробничої діяльності.Екологізація виробництва – це складова час-тина екологічної політики держави, що передба-чає проведення комплексу заходів правового іекономічного регулювання. Врахування екологіч-ного фактору в розміщенні продуктивних сил по-

винно передбачати по-перше, недопустимість концентрації шкідливих виробництв у населених

пунктах і регіонах з високою концентрацією насе-лення; по-друге, необхідно зважати на рельєф місцевості і мікрокліматичні умови, враховуючи розу вітрів, потоки повітряних мас і т.д.