- •1. Господарський розвиток за первісної доби
- •3. Економічна думка стародавнього сходу
- •4. Характеристика господарського розвитку Стародавньої Греції
- •5. Особливості та фактори розвитку господарства Риму
- •6. Розвиток економічної думки античного світу
- •7. Розвиток ремесл та міст в середні віки
- •8. Стан та напрямки розвитку торгівлі у середні віки
- •9. Основні аспекти господарського розвитку країн зах європи і сша
- •10. Еволюція аграрних відносин в україні
- •11. Економічне вчення меркантилізму
- •12. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної політекономії
- •13. Економічні погляди засновників класичної поличної економії
- •14. Економічне вчення фізіократів
- •15. Економічна система Адама Сміта
- •16. Передумови та суть промислового перевороту. Промисловий переворот в провідних країнах Заходу
- •17. Економічне вчення Рікардо
- •18. Економічне вчення Маркса
- •19. Процес індустріалізації, його суть та фактори.
- •20. Аграрні реформи в Україні
- •21. Виникнення та методологічні особливості маржиналізму
- •22. Австрійська школа граничної корисності
- •24. А. Маршалл та його вклад в економічну теорію
- •26. Світове господарство в період Світової війни та подолання її наслідків
- •27.Світова економічна криза 1929 – 1933
- •28. Економічне вчення Кейнса та кейнсіанська революція.
- •29. Індустріалізація та колективізація в Україні та їх наслідки
- •30. Економіка країн світу в роки Другої Світової війни
- •31. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині 20 ст.
- •32. Неокейнсіанство
- •33. Економічна концепція монетаризму . М. Фрідман.
- •34. Розвиток економічних теорій неолібералізму
30. Економіка країн світу в роки Другої Світової війни
Наприкінці 30-х років знову проявилися різкі протиріччя між провідними країнами світу, насамперед Німеччиною, Італією, Японією, з одного боку, та США, Англією, Францією, з другого, їхні причини коренилися у намаганні правлячих кіл найбільш розвинутих держав вирішити свої проблеми за рахунок інших.
Сильним дестабілізуючим фактором було існування комуністичного режиму з його ідеєю "світової революції". Тому демократичні держави проводили свою зовнішню політику, прагнучи зіштовхнути два тоталітарних режими: фашистський і комуністичний.
Господарство воюючих країн було переведено на воєнні рейки, а виробництво зброї, боєприпасів, амуніції, бойової техніки тощо стало пріоритетним.
Військові успіхи Німеччини на початковому етапі другої світової війни дали можливість використовувати економічний потенціал завойованих країн. Майже вся Європа працювала для вермахту.
Сполучені Штати Америки не брали участі на початковому етапі війни, але займали чітко виражені антинімецькі позиції. Напад Японії на американську військову базу Пірл-Харбор (7 грудня 1941 р.) змусив США розпочати війну і переорієнтувати своє господарство на військовий лад.
Англії довелося пережити загрозу гітлерівського вторгнення. Масовим повітряним бомбардуванням піддавались Лондон, Бірмінгем, Ковентрі та інші міста. Були блокованими морські комунікації, окуповано ряд колоній, втрачено значну частину торгового і військово-морського флоту. Промислове виробництво скоротилося на 5%. Різко знизилося виробництво вугілля (на 21%). У легкій промисловості, зокрема бавовняній, спад становив більше ніж 50%, у вовняній — 27%.
Франція, незважаючи на значний економічний потенціал, у роки другої світової війни також зазнала величезних збитків. Через бездіяльність свого уряду, що самовпевнено сподівався на оборонну лінію "Мажино", вона була в червні 1940 р. окупована фашистською Німеччиною.
Єдиною індустріальною країною, яка під час війни пережила справжнє економічне піднесення, були США. Більше того, у Сполучених Штатах було здійснено технологічний прорив, який забезпечив їм лідерство у наступні десятиліття.
Після другої світової війни розпочалося відродження ринкових господарств розвинутих європейських країн шляхом їхньої американізації. Вона мала кілька важливих напрямків: американізація світової валютної системи; вивіз американських товарів, широкомасштабне кредитування, державне і приватне; інвестування відбудовчих процесів; Наслідком війни і важливим кроком на шляху до відновлення індустріального світового господарства стали міжнародні валютні угоди, підписані у червні 1944 року представниками 44 країн. Такій меті повинен був служити план Маршалла - програма відбудови і розвитку Європи після Другої світової війни шляхом надання їй економічної допомоги з боку США.
План Маршалла позитивно вплинув на відновлення економічного потенціалу та ринкових господарств в країнах Західної Європи. Вже на початку 50-х років було досягнуто довоєнного рівня виробництва.