- •1. Господарський розвиток за первісної доби
- •3. Економічна думка стародавнього сходу
- •4. Характеристика господарського розвитку Стародавньої Греції
- •5. Особливості та фактори розвитку господарства Риму
- •6. Розвиток економічної думки античного світу
- •7. Розвиток ремесл та міст в середні віки
- •8. Стан та напрямки розвитку торгівлі у середні віки
- •9. Основні аспекти господарського розвитку країн зах європи і сша
- •10. Еволюція аграрних відносин в україні
- •11. Економічне вчення меркантилізму
- •12. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної політекономії
- •13. Економічні погляди засновників класичної поличної економії
- •14. Економічне вчення фізіократів
- •15. Економічна система Адама Сміта
- •16. Передумови та суть промислового перевороту. Промисловий переворот в провідних країнах Заходу
- •17. Економічне вчення Рікардо
- •18. Економічне вчення Маркса
- •19. Процес індустріалізації, його суть та фактори.
- •20. Аграрні реформи в Україні
- •21. Виникнення та методологічні особливості маржиналізму
- •22. Австрійська школа граничної корисності
- •24. А. Маршалл та його вклад в економічну теорію
- •26. Світове господарство в період Світової війни та подолання її наслідків
- •27.Світова економічна криза 1929 – 1933
- •28. Економічне вчення Кейнса та кейнсіанська революція.
- •29. Індустріалізація та колективізація в Україні та їх наслідки
- •30. Економіка країн світу в роки Другої Світової війни
- •31. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині 20 ст.
- •32. Неокейнсіанство
- •33. Економічна концепція монетаризму . М. Фрідман.
- •34. Розвиток економічних теорій неолібералізму
31. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині 20 ст.
Після другої світової війни світове господарство охоплювало три підсистеми: господарство економічно розвинених країн, держав так званого соціалістичного табору та країн, що розвиваються, утворених, головним чином, після розпаду колоніальної системи. Головною тенденцією в економічному розвитку всіх країн була індустріалізація. Змінювалася структура національних господарств. Важливими чинниками розвитку світового господарства були розвиток науково-технічного прогресу, подальше поглиблення всесвітнього поділу праці, інтернаціоналізація виробництва. Сформувалася світова інфраструктура — комплекс галузей, що обслуговували світові економічні відносини (транспортна система, мережа інформаційних комунікацій тощо). Розширилися і набули нового змісту всі форми міжнародних економічних відносин. Для господарського розвитку характерним було посилення взаємозв'язків між усіма країнами та їхніми групами.
Економічно розвинені країни в другій половині XX ст. перейшли до якісно нового етапу економічного розвитку. Був здійснений різкий поворот в інвестиційній сфері на користь масового споживання і соціальної інфраструктури. Характерною особливістю було зростання у виробництві ролі НТП, запроваджувалися механізація і автоматизація виробництва, нові технології. Це дало змогу звільнити значні людські ресурси з матеріальної сфери виробництва і використати їх у сфері послуг. На фоні структурних змін у виробництві спостерігалося підвищення життєвого рівня населення.
Найбільш динамічно розвивалася промисловість, провідна галузь господарства. При всій різноманітності її розвитку в різних країнах структурні зміни відбувалися переважно в одному напрямі. Вичерпування національних родовищ руд і вугілля, конкуренція імпортної нафти, підвищення ефективності використання палива зумовили повільні темпи розвитку, скорочення у ВВП частки добувних галузей. Зростало значення обробної промисловості. Випереджаючими темпами розвивалися виробництво електроенергії, газопостачання, хімічна промисловість. Розпочався перехід на нафтогазову сировинну базу. Друге місце за темпами розвитку посідала електротехнічна галузь. Провідна роль, як і раніше, належала машинобудуванню. Виникли нові галузі: аерокосмічна, радіоелектронна та ін.
Істотною ознакою сільського господарства в економічно розвинених країнах був перехід до машинного виробництва стандартизованої продукції землеробства, широке впровадження досягнень НТП. Зменшилася кількість населення, зайнятого в сільському господарстві. Посилилася концентрація виробництва. Сільське господарство перетворилося на індустріальну галузь.
У повоєнні десятиліття в економічно розвинених країнах склалася сприятлива ситуація для підвищення життєвого рівня населення. Збільшувалися доходи громадян. У 50-ті роки в країнах Європи реальна заробітна плата зросла вдвічі. Збільшення доходів населення спричинило зростання споживчих витрат і зміну самої структури споживання. Населення західних країн все менше грошей витрачало на харчування і все більше на товари тривалого користування: будинки, автомобілі, телевізори, магнітофони, пральні машини тощо. Бурхливий економічний розвиток давав змогу виділяти значні кошти на виконання соціальних програм. До середини 70-х років у всіх країнах Заходу були створені ефективні системи соціального забезпечення.