- •Міністерство охорони здоров’я України
- •Контрольні завдання
- •Сучасна номенклатура неорганічних сполук і їх взаємні перетворення. Стехіометричні розрахунки
- •Приклади розв'язування задач
- •Контрольні питання
- •Будова атомів та періодичний закон д.І. Менделєєва
- •Приклади розв'язування задач
- •Контрольні питання
- •Хімічний зв'язок і будова молекул. Конденсований стан речовини
- •Приклади розв'язування задач
- •Контрольні питання
- •Основні закономірності протікання хімічних реакцій. Елементи хімічної термодинаміки і термохімії
- •Приклади розв'язування задач
- •Стандартні ентальпії утворення δн0298, ентропії s0298 і енергії Гіббса δg0298 деяких речовин при 298 к (25°с).
- •Контрольні питання
- •Хімічна кінетика і рівновага
- •Приклади розв’язування задач
- •Контрольні питання
- •Розчини. Коцентрація розчинів
- •Приклади розв’язування задач
- •Контрольні питання
- •Властивості розчинів
- •Контрольні питання
- •Окислювально-відновні реакції. Електрохімічні процеси
- •Слід пам’ятати, що:
- •Правила підбору коефіцієнтів у окислювально-відновних реакціях.
- •Приклади розв’язування задач
- •Контрольні питання
- •Гідроліз солей. Відновний показник (рН)
- •Приклади розв'язування задач
- •Контрольні питання
- •Додаток № 1
- •Константи дисоціації деяких слабких електролітів у водних розчинах при 25°с.
- •Додаток № 2
- •Стандарті електродні потенціали деяких металів у водних розчинах.
- •Література
- •69035, Г. Запорожье, пр. Маяковского, 26
Контрольні завдання
Кожний студент виконує варіант контрольних завдань, які позначені двома останніми цифрами номера студентського квитка (шифру). Наприклад, номер студентського квитка 2003012; дві останні цифри 12, їм відповідає варіант контрольного завдання 12.
Сучасна номенклатура неорганічних сполук і їх взаємні перетворення. Стехіометричні розрахунки
Неорганічні сполуки поділяються на основні класи: оксиди, гідроксиди (основи), кислоти та солі (середні, кислі, основні, подвійні, змішані, комплексні). Повторіть способи одержання цих речовин.
Запам’ятайте, що:
головним завданням номенклатури с створення систематичних раціональних назв хімічних речовин. При цьому назви повинні якомога повніше описувати склад і будову речовини, а також, при можливості, її хімічну природу, виконувати роль службової мови інформаційних систем на базі сучасних ЕОМ;
єдині правила, якими слід користуватися, створені Комісією з номенклатури Міжнародної спілки теоретичної та прикладної хімії (IUРАС); при цьому назви аніонів йдуть за назвами катіонів;
наприклад, назви оксидів будуються так:
N2O5 — диазот пеитаоксид (азот геміпентаоксид),
азот (V) оксид, азот (5+) оксид;
А12О3 — диалюміній триоксид (алюміній сесквіоксид), алюміній (III) оксид, алюміній (3+) оксид;
якщо елемент утворює лише один оксид, то назва його може складатися лише з назви елемента та слова оксид: ВаО — барій оксид; 2пО — цинк оксид; сполуки, що містять угрупування О2, О2 та О3 називають відповідно:
К2О2 — калій пероксид;
КО2 — калій надпероксид;
КО3 — калій озонід;
сполуки кисню з фтором:
ОР2 — кисень дифторид;
О2Р2— дикисень дифторид;
назви основ та амфотерних гідроксидів утворюють з назви катіона і слова гідроксид: КОН — калій гідроксид;
ТlOН — талій (І) гідроксид;
Сr(ОН)3 — хром тригідроксид;
якщо до складу сполуки крім гідроксиду входить оксид-іон, то в назві перелічують обидва аніона з відповідними числовими префіксами:
WO(ОН)3 — вольфрам тригідроксидмоиооксид;
VO(OH)2 — оксованадій (IV) дигідроксид,
монооксовамадій (2+) гідроксид, де VО3+ — радикал;
систематичні назви кислот будуються на основі назв аніонів, а починаються з назви катіону, тобто водню:
H2SeO3 — водень селенат (IV), дигідроген триоксоселенат, селенітна (IV) кислота;
H2SO4 — водень тетраоксосульфат (VI), сульфатна (VI) кислота, сульфатна кислота;
НМnО4 — моноводень тетраоксоманганат, гідроген тетраоксоманганат (VII), перманганатна кислота;
HNO3 — водень нітрат (V), водень триоксонітрат, нітратна кислота;
для деяких кислот комісія IUPAC дозволяє використання традиційних пази, наприклад:
H2SO4 — сірчана; Н3РО4 — фосфорна (ортофосфорна);
НРО3 — метафосфорна; HNO3 — азотна та ін.;
для водних розчинів галогеноводнів та інших можна зберегти традиційні назви:
НСl — хлороводнева кислота, хлоридна;
НВг — бромоводиева кислота, бромідна;
HCN — ціановоднева кислота, ціанідна;
HN3 — азидоводнева кислота, азидна;
назви солей легко утворюються з назв катіонів і аніонів з відповідними числівниковими префіксами:
ZnSO4 — цинк (II) сульфат;
Hg2(NO3)2 — диртуть динітрат;
(NH4)2Cr2O7 — диамоній дихромат (VI);
амоній (1+) дихромат (2-);
Fe2(SO4)3 — дизалізо трисульфат;
до назви кислих солей додається слово водень (гідроген) з відповідним числовим префіксом:
NaHCO3 — натрій гідрокарбонат (водень карбонат);
NH4H2PO4 — амоній дигідрогенфосфат (диводеньфосфат);
(МН4)2НРО4 — диамоній гідрогенфосфат (моноводеньфосфат);
NaHS — натрій гідрогенсульфід;
основні солі можуть називатись як подвійні, вважаючи О2- та ОН- за гетероаніони:
СаСlОН — кальцій гідроксид хлорид;
Сu2СO3(ОН)2 або (СuОН)2СО3 — дикупр дигідроксид карбонат або біс(гідроксомідь)карбонат, димідь дигідроксид карбонат.