Контрольні питання

Визначити квантові числа та нанести графічне зображення валентних електронів та хімічні властивості для елементів:

61. В (бору) 63. Сl (хлору) 65. Мо (молібдену) 67. S (сірки) 69. Fe (заліза) 71. Hf (гафнію) 73. І (йоду) 75. Ni (нікелю) 77. Co (кобальту) 79. Вr (брому)

62. С (вуглецю) 64. Ge (германію) 66. Os (осмію) 68. N (азоту) 70. РЬ (свинцю) 72. Р (фосфору) 74. Pt (платини) 76. Zn (цинку) 78. Сu (міді) 80. Ті (титану)

Назвати елемент і охарактеризувати його хімічні властивості за електронною будовою атома, валентні електрони якого —.... Наведіть приклади практичного використання даного елементу та хімічні властивості:

81. 3s^2 83. 4s^23d^2 85. 5s^14d^5 87. 4s^23d^7 89. 6s^26p^2 91. 6s^25d^4 93. 6s^l5d^10 96. 4s^23d^5 97. 4s^1d^5 99. 6s^25d^10

82. 3s^23p^1 84. 4s^23d^6 86. 4s^23d^5 88. 4s^l3d^10 90. 4s^23d^10 92. 5s^25p^2 94. 6s^26p^1 95. 5s^l4d^10 98. 3s^23p^2 100. 2s^22p^3

Хімічний зв'язок і будова молекул. Конденсований стан речовини

При підготовці до виконання контрольних завдань слід пам'ятати, що:

• хімічний зв'язок між атомами у молекулі обумовлює хімічні, фізи­чні та ф2121212121212121мічні властивості речовини;

• універсальним хімічним зв'язком є ковалентний зв'язок;

• хімічний зв'язок характеризується порядком (кратністю), енергі­єю, довжиною і валентним кутом (останнє — для ковалентного зв'язку);

• р-орбіталі не утворюють гібридизованих зв'язків, а дають "чисті" π-зв'язки;

• у гібридизації орбіталей беруть участь sp-, sp²-, sp³-, sp³d¹- i sp³d²-орбіталі; при цьому відповідно утворюється лінійні молекули (<180°, ВеС1₂); молекули у формі плоского трикутника (<120°, BF₃,CO₃^2-) та тетраедра (<109°28', СН₄, NH₄⁺); біпірамідальні (РС1₅); октаедричні просторові конфігурації молекул (SF₆, SiF₆^-);

• у молекулі бензолу С₆Н₆ (sp²-гібридизація) хімічні зв'язки, що лежать у площині бензольного ядра (δ-зв'язки), локалізовані, а п-зв'язки, які утворені 6р-електронами, нелокалізовані і розташовані перпендикулярно до площини ядра. Делокалізо­ваний зв'язок осо­бливо характерний для металів (металічних сполук);

• якщо ковалентний зв'язок характеризується напрямком, здатністю до насичування та поляризації, то іонний зв'язок — ненасичений та ненапрямлений;

• для іонів характерне явище поляризації, що складається з поляри­зуючої дії і поляризованості; ці явища впливають на розчинність, гідроліз, забарвлення багатьох сполук;

• важливу роль відіграють сили міжмолекулярної взаємодії — Ван-дер-Ваальса, які мають електростатичну природу. Енергія цієї вза­ємодії U=U_ор+U_інд+U_дисп, де U_op — енергія орієнтаційної взаємодії (більш характерна для диполів), властива, в основному, неполяр­ним молекулам, у полярних вона значно слабша, ніж орієнтаційна; U_дисп — енергія дисперсійної взаємодії, що пов'язана з виникнен­ням миттєвої поляризації;

• силами Ван-дер-Ваальса пояснюються явища когезії (міжмолеку­лярна взаємодія між однаковими молекулами) та адгезії (між різ­ними молекулами);

• енергія міжмолекулярної взаємодії становить 8—16 кДж/моль, водневого зв'язку — 8—40кДж/моль, хімічного зв'язку — 100—1000 кДж/моль;

• кристалічні речовини — анізотропні (неоднакові фізичні власти­вості у різних кристалах), аморфні — навпаки, ізотропи;

• відомі такі системи (синтонії) кристалів: кубічна, гексагональна, тетрагональна, тригональна, ромбічна, моноклінна і триклінна;

• кристалічні ґратки бувають іонними (NaCl), атомними (алмаз, кремній), металічними (властиві металам), молекулярними (Н₂О_крист, СО_2крист). Останні мають малі енергії, тому речовини ч молекулярними кристалічними ґратками характеризуються невеликою твердістю, леткі.