Поняття авторського права.
На даний час в Україні вже сформована але не досконала законодавча база щодо правової охорони авторського права.
Саме авторське право встановлює сприятливі правові умови для творчої діяльності людини, забезпечує доступність результатів цієї діяльності в усьому суспільстві. Воно визначає і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових прав авторів[16; с. 210].
На думку автора для того, щоб зрозуміти суть інституту авторського права необхідно розглянути це поняття в двох аспектах об'єктивному та суб'єктивному. Отже в об'єктивному розумінні авторське право — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки.
А у суб'єктивному розумінні, авторське право — це сукупність прав, які належать автору, його правонаступнику або спадкоємцю, у зв'язку зі створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва [7; с.113].
На думку Стефанчука авторське право ( англ. copyright) — набір виключних прав, які дозволяють авторам отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. Авторське право історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва; нині авторське право поширюється фактично на будь-які результати творчої діяльності, включаючи комп’ютерні програми, бази даних, фільми, фотографії і скульптури, архітектурні проекти, рекламні проспекти, карти і технічні креслення. Авторське право є ключовою галуззю права інтелектуальної власності; воно призначене захищати лише зовнішню форму вираження об’єкта (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їх «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі [17; с. 55].
Наприклад, Сельвадор Далі малював в художньому – «сюрреалізм», якщо автор даної курсової роботи також малює в стилі «сюрреалізм», то порушення авторського права Сельвадора Далі не буде. Авторське право С. Далі буде порушено лише у випадку, коли ми почнемо змальовувати картини цього прекрасного художника і призинтувати їх під своїм іменем.
Авторське право, як окремий інститут цивільного права, виділяє власну специфіку завдань, принципи, а також має окремі джерела. Тому завданням авторського права, то ним є встановлення найсприятливіших правовових умов для творчої діяльності, забезпечити доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. Ознайомившись з думками багатьох авторі ми можемо самостійно виділити принципи авторського права, а саме:
принцип неперешкоджаннв та вільного виявлення власної особистості у вигляді творчої діяльності;
принцип захисту результатів творчої діяльності;
запобігання плагіату;
поєднання інтересів автора та інтересів всього суспільства.
Одним із основних принципів, як вважає Р.Б. Шишка є поєднання інтересів автора та інтересів усього суспільства. Авторське право проголошує і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових прав авторів [18; с. 55].
Наприклад, якщо твір літератури своїм змістом порушує загальноприйняті норми моралі, то в даному випадку поєднання інтересів суспільства і автора не буде, оскільки даний твір не суспільнокорисним і навпаки сприяє розвитку аморальності суспільства.
Нормативна база, яка регулює суспільні відносини, пов'язані з авторським правом, є Конституція України, Цивільний кодекс України, Закон України "Про авторське право та суміжні права" у редакції від 11 липня 2001 р. та інші закони. Важливе значення у регулюванні авторських відносин мають також типові авторські договори, які затверджуються Кабінетом Міністрів України або за його дорученням відповідними відомствами і творчими спілками[12 ; с.111].
Основним спеціальним Законом у цій сфері є Закон України «Про авторське право і суміжні права».
Вагоме значення для захисту авторського права відіграють також міжнародно-правові акти, до яких приєдналася Україна, зокрема Всесвітня конвенція про авторське право, Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Загалом можна погодитись з тим, що система охорони авторських прав відповідає міжнародним стандартам і забезпечує належну охорону об’єктів авторського права. Однак це не можна сказати про систему захисту цих прав, яка і досі залишається неефективною, існуючі засоби захисту потребують удосконалення [18; с. 55].