Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Індив. завдання

.pdf
Скачиваний:
51
Добавлен:
19.05.2015
Размер:
1.06 Mб
Скачать

Ðозділ «Ðяди»

Òемà: Ðяди тà їх зàстосувàння

×ислові ряди

Òеоретичні відомості

Íехàй u ,u ,...,u ,... – числовà послідовність.

1

2

n

ßкщо елементи дàної числової послідовності з'єднàти знàком плюс, то отримàємо числовий ряд u + u + ... + u + .... Àбо можнà зàписàти у вигляді:

1 2

n

 

 

 

u1 + u2 + ... + un + ... = åun.

 

 

n=1

Òàкий вирàз нàзивàють числовим рядом, à дійсні числà u1,u2 ,..., un ,... – нàзивàють членàми цього ряду.

Òеоремà (необхіднà умовà збіжності ряду).

ßкщо числовий ряд åun збіжний, то його зàгàльний член прямує до

n=1

нуля, тобто виконується умовà lim un = 0.

n→ ∞

Òеоремà (ознàкà

Ä’Àлàмберà).ßкщо для ряду з додàтними членàми

 

 

un+1

 

 

u1 + u2 + ... + un + ... = åun

існує грàниця

lim

= l

, то:

 

n=1

 

n→∞ un

 

1)ряд збіжний приl <1,

2)ряд розбіжний при l >1;

3)при l =1потребує додàткового дослідження.

Òеоремà (рàдикàльнà ознàкà Êоші).ßкщо для ряду з додàтними членàми

u1 + u2 + ... + un + ... = åun існує грàниця lim n un = l, то:

n→∞

n=1

1)ряд збіжний при l <1;

2)ряд розбіжний при l >1;

3)при l =1 потребує додàткового дослідження.

Ïриклàди розв’язувàння типових зàвдàнь.

Ïриклàд 1. Ïеревірити чи виконується необхіднà умовà збіжності

3n + 2

числового ряду ån=1 5n +1 і зробити висновок.

Ðозв'язàння:

Çнàйдемо грàницю зàгàльного члену ряду, тобто

101

 

3n + 2

 

é ¥ ù

 

 

3n

+

2

 

 

3

+

2

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

=

= lim

n

n

= lim

n

=

¹ 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

 

ú

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞ 5n + 1

 

¥

n→∞ 5n

 

 

2

 

n→∞

 

 

2

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ë

û

 

+

 

5

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

n

 

 

n

 

 

 

 

1

 

1

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ïриклàд

2.

 

Äослідити

збіжність

 

ряду 1+

+

+ ...+

 

= å

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

n=1

 

n

користуючись першою ознàкою порівняння.

Ðозв’язàння:

Âикористàємо ознàку порівняння. Äля цього порівняємо зàдàний ряд із

 

 

 

 

 

 

 

1

1

1

1

 

гàрмонійним рядом 1 +

 

+

 

+ ... +

 

+ ... = å

 

, який, як відомо є розбіжним.

 

 

n

 

 

1

 

 

1

 

2

3

 

n=1 n

 

Îскільки

 

³

 

і гàрмонійний ряд розбігàється, то і досліджувàний ряд

 

 

n

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розбіжний.

Ïриклàд 3.

1

Äослідити ряд ån=1 n! нà збіжність зà ознàкою Ä’Àлàмберà.

Ðозв’язàння:

Äослідимо ряд нà збіжність зà ознàкою Ä’Àлàмберà. Äля цього обчислимо lim un+1 .

 

 

 

 

 

n→∞ un

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Çгідно умови u

 

=

, à u

n+1

=

 

 

, тоді

 

 

 

 

n

 

(n +1)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

lim

un+1

 

= lim

1

 

:

1

= lim

 

n!

 

= lim

 

1× 2 ×...× n

 

= lim

1

= 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞ un

 

n→∞ (n +1)!

 

n!

n→∞ (n +1)!

n→∞ 1× 2 ×...× n ×(n +1) n→∞ n +1

 

 

Çà ознàкою Ä’Àлàмберà, якщо для додàтного

ряду åun існує грàниця

lim

un+1

 

= l , то для l

 

< 1

ряд збігàється, для l > 1 – розбігàється. ßкщо l = 1 , то

 

 

 

n→∞ un

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ряд може як збігàтися, тàк і розбігàтися.

Ó нàшому випàдку l = 0 < 1 , тому дàний ряд збігàється. Âисновок: ряд збігàється.

Ïриклàд 4.

æ

2n

ö2n

Äослідити збіжність ряду åç

 

 

÷

зà ознàкою Êоші

3n +1

n=1

è

ø

 

Ðозв’язàння:

Äослідимо ряд нà збіжність зà ознàкою Êоші.

Äля цього обчислимо lim n un .

n→ ∞

102

Çгідно умови зàдàчі u

=

æ

2n

ö2n

, тоді

ç

 

 

÷

n

 

3n

+1

 

 

 

è

ø

 

æ 2n ö2n

 

 

æ 2n ö

2

 

æ

 

 

 

 

 

2n

ö

2

æ

2

ö2

æ 2 ö

2

4

 

 

 

l = lim n ç

 

÷

= lim ç

 

 

 

÷

= ç lim

 

 

÷

=

ç lim

 

 

÷

= ç

 

÷

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

n→∞ è

3n + 1 ø

 

n→∞ è

 

3n + 1ø

 

 

è n→∞ 3n + 1

ø

 

è n→∞ 3 + 1/ n ø

è 3

ø

 

 

 

 

Çà ознàкою Êоші для l <1 ряд збігàється, à для l >1 – розбігàється.

 

 

 

 

 

 

Îскільки у нàс l =

4

< 1, то дàний ряд збігàється згідно ознàки Êоші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Âисновок: ряд збігàється.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ïриклàд 5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Âикористовуючи інтегрàльну ознàку, дослідити нà збіжність ряд å

.

2

Ðозв’язàння:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Çàгàльний

член

 

ряду

u

 

=

, відповідно

f (x) =

.

Öя

функція

 

n

 

n2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

неперервнà, додàтнà, спàднà нà проміжку [1;+∞).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Îбчислимо інтегрàл ò1

 

 

= −

 

 

 

1

= 0 − (−1) = 1. Îтже, інтегрàл збіжний.

x2

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Çà

інтегрàльною

ознàкою

 

числовий

ряд

åf (n)

і невлàсний

інтегрàл

n=1

ò f (x)dx збігàються àбо розбігàються одночàсно.

1

Îтже, тàк як інтегрàл збіжний, то збіжний і дàний ряд. Âисновок: ряд збіжний.

Çнàкопочергові ряди Òеоретичні відомості

×исловий ряд, знàки членів якого строго чергуються, тобто довільні двà сусідні члени якого мàють різні знàки, нàзивàють знàкопочережним:

u1 u2 + u3 u4 + ... + (1)n−1 un + ...= å(−1)n+1un ,де un > 0, n = 1, 2,...

n=1

Äàні ряди досліджуються зà допомогою ознàки Ëейбніцà.

Îзнàкà Ëейбніцà. Çнàкопочережний ряд збіжний, якщо виконується дві умови:

1) un+1 un ; n = 1, 2,3,...

103

2) limun = 0.

n→∞

Ïриклàд 1. Êористуючись ознàкою Ëейбніцà дослідити ряд нà збіжність

å(−1)n .

n=1 2n + 3

Ðозв’язàння:

Äàний ряд знàкопочережний, тому використàємо ознàку Ëейбніцà.

1

1

 

 

 

 

un =

 

, тоді lim

 

= 0 , отже, ряд збіжний.

2n + 3

 

 

n→∞ 2n + 3

 

 

 

 

Ïриклàд 2.

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

Äля знàкопочергового ряду å(−1)n+1

 

 

n

3

 

 

 

 

 

n=1

+1

1)зàписàти перших п’ять членів ряду;

2)дослідити збіжність ряду;

3)обчислити суму ряду з точністю до 0,01.

Ðозв’язàння.

1)Çàпишемо перших п’ять членів ряду:

Äля того щоб отримàти перший член ряду підстàвимо у зàгàльний член

ряду u

 

= (−1)n+1

 

 

 

 

1

 

 

знàчення n = 1 ,

тоді

u1 = (−1)1+1

1

=

1

= 0,5 – перший

n

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

n

+1

 

 

 

 

 

 

3

2

 

член ряду.

 

 

 

 

 

 

 

1 +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

Àнàлогічно

 

при n = 2 u

2

= (−1)2+1

 

≈ −0,111 отримàємо другий член

 

23 +1

ряду;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u3

= (−1)3+1

 

 

 

 

 

 

≈ 0,036 – третій член ряду;

 

 

 

 

 

 

3

+1

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

4

= (−1)4+1

 

 

 

 

1

 

 

≈ −0,015 – четвертий член ряду;

 

 

 

43 +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5+1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u5

= (−1)

 

≈ 0,008 – п’ятий член ряду.

 

 

 

 

53 + 1

 

 

 

 

2) Äослідимо ряд нà збіжність.

Ïеревіримо виконàння умов ознàки Ëейбніцà:

∙ 0,5 > 0,111> 0,036 > ...отже, члени ряду монотонно спàдàють зà àбсолютною

величиною;

 

∙ обчислимо їх грàницю без врàхувàння знàків: lim

1

 

= 0 .

 

n→∞ n3 + 1

 

Òàк як обидві умови виконуються, то дàний ряд збігàється згідно ознàки Ëейбніцà.

Âисновок: ряд збіжний.

3)Îбчислимо суму ряду з точністю до 0,01.

104

Ï'ятий член ряду менше зàдàної точності. Òому, щоб обчислити суму ряду із

зàдàною точністю

 

достàтньо

 

 

 

взяти

 

 

суму

 

 

перших

чотирьох

його членів:

S ≈ 0,5 − 0,111+ 0,036 − 0,015 = 0,41.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Îтже, сумà дàного знàкопочергового ряду з точність до 0,01 дорівнює

0,41.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ñтепеневі ряди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Òеоретичні відомості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ñтепеневим рядом нàзивàється функціонàльний ряд вигляду:

 

 

 

 

 

 

 

 

a

0

+ a x + a

2

x2

+ ... + a

n

x

n

 

+ ...

àбо

 

 

n

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å an x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n =0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де a0 , a1, ...,an – дійсні числà, які нàзивàються коефіцієнтàми ряду.

Çàгàльний член степеневого ряду познàчàється un (x) = an xn .

 

 

 

Ñтепеневим рядом зà степенями двочленà

x - x0 , де

x0 – дійсне число,

нàзивàють функціонàльний ряд вигляду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a0 + a1 (x x0 ) + a2 (x x0 )2 + ... + an (x x0 )n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ... = åan (x x0 )n , (2)

 

 

деai R, x0 R .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Òеоремà Àбеля. 1. ßкщо степеневий ряд (1) збіжний при x = x0

¹ 0 , то він

àбсолютно збіжний і при x тàких, що

 

x

 

<

 

 

x0

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ßкщо

при

 

 

x = x0

 

 

 

 

степеневий ряд (1) розбіжний при, то він

розбіжний всюди, де

 

x

 

>

 

x1

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x ) +

f (x

)

 

(x x

 

)

 

 

 

 

 

 

f ′′(x

)

(x x

 

)

2

 

 

 

 

f

(n) (x

)

(x

x )

n

 

 

Ðяд

 

0

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

+ ... +

 

 

0

 

 

+ ...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

1!

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нàзивàється рядом Òейлорà для

 

f (x).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ïри x0 = 0 мàємо ряд вигляду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) = f (0)

 

 

 

 

f

(0)

 

 

 

 

 

 

 

f ′′(

0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (n) (0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

2 + ...+

 

 

 

 

 

xn + ....

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

який нàзивàється рядом Ìàклоренàдля f (x).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ðозклàд елементàрних функцій у ряд Ìàклоренà

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ex = 1+

x

+

x2

 

+

x3

 

+ ...+

xn

 

 

+ ...;

x (−∞;+∞)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1!

2!

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x3

 

 

 

 

 

 

x5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

x2n+1

 

 

 

 

 

x (−∞;+∞)

 

 

sin x = x

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

− ... + (−1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ... ;

 

 

3!

 

 

5!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2n + 1)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

105

 

cos x = 1−

x2

 

+

 

 

x4

 

− ... + (−1)n

 

 

x2n

 

+ ... ,

 

 

x (−∞;+∞)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

4!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1 + x)α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α (α −1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α

(

α −1

)

...

(

α −

(

n −1

))

xn

= 1 + α x +

 

x2

+ ... +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ...;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(n + 1)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− 1 < x < 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

= 1+ x + x2 + x3 + x4 + ... + xn ;

− 1 <

x

< 1

 

 

 

 

 

 

 

1− x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

= 1− x2 + x4

x6

+ ...;

 

− 1 <

 

 

x < 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1+ x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arctg x = x

 

x3

 

 

+

 

x5

 

 

x7

 

+ ... + (−1)n

 

 

 

 

x2n+1

;

x [−1;1]

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

2n +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln (1+ x) = x

x2

 

+

x3

 

 

x4

 

+ ... + (−1)n−1

xn

 

+ ...;

− 1 <

x

≤ 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

3

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 + x

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

3

 

 

x

5

 

 

 

 

 

ö

 

; − 1 <

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

= 2

ç x +

 

 

 

+

 

 

 

 

+ ...÷

 

x

< 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 - x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

5

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ïриклàди розв’язувàння типових зàвддàнь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

n

 

 

 

 

 

 

 

 

Ïриклàд 1. Çнàйти облàсть збіжності ряду å

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ðозв'язàння. Ìàємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

 

2n +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

un (x) =

 

 

 

 

 

, un+1 (x) =

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n + 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n + 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Òоді R = lim

 

an

 

 

 

 

 

= lim

2n + 3

= 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

an+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

n→∞ 2n + 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Îтже, інтервàл збіжності ряду: − 1 < x

<

1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Äослідимо збіжність ряду нà кінцях інтервàлу. Íехàй x = − 1 . Òоді мàємо

(−1)

n

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ряд å

 

 

=1−

+

 

+ ....

 

Öе

 

знàкопочережний

 

ряд,

що

збігàється зà

2n +1

 

5

 

 

 

n=1

3

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ознàкою Ëейбніцà.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ïри x = 1 мàємо ряд å

 

 

 

 

 

 

=1+

+

+

+ ..... Äàний ряд є розбіжним

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1 2n +1

 

 

 

3

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зà ознàкою порівняння з гàрмонійним рядом.

Îтже, остàточно для облàсті збіжності зàдàного ряду мàємо − 1 ≤ x < 1 . Ñтепеневі ряди зàстосовують для:

106

1)Íàближеного обчислень знàчень функції.

2)Íàближене обчислення визнàчених інтегрàлів;

3)Íàближене інтегрувàння диференціàльних рядів;

Ïриклàд 2. Îбчислити

 

1

 

 

з точністю до 0,00001.

 

 

 

 

 

 

 

 

5 e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ðозв’язàння. Âикористàємо розвинення функції ex в степеневий ряд і

отримàємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

1

 

 

 

1

 

1

 

1

 

1

 

 

= e 5 = 1−

 

 

+

+

+ ... ≈

 

 

 

 

1!5

 

 

4!54

 

 

5 e

 

 

 

 

 

2!52

3!53

 

5!55

 

= 1 − 0 , 2 + 0 , 0 2 − 0 , 0 0 1 3 3 3 + 0 , 0 0 0 0 6 7 − 0 , 0 0 0 0 0 2 6 7 + . . .

Ïриклàд3. Ðозклàсти в степеневий ряд функцію

f (x) = ex2 .

Ðозв’язàння. Â розвиненні

ex = 1

+

x

+

x2

+

x3

+ ... +

xn

+ ...; x (−∞;+∞),

 

 

 

3!

n!

зàмінимо x нà (x2 ) і отримàємо:

 

 

1!

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ex2

=1−

x2

+

x4

 

x6

+

x8

− ...,

x

(−∞;+∞).

 

 

 

 

 

1!

 

 

2!

 

3!

4!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

²ндивідуàльне зàвдàння 11.

 

1. Çàпишіть

зàгàльний

 

Âàріàнт 1

диференціàльного

рівняння

 

розв’язок

ydx + (x y3 )dy = 0 .

2.

Çнàйдіть

чàстинний

розв’язок лінійного диференціàльного рівняння

y′ −

3y

= x , який зàдовольняє почàтковим умовàм y (2) = 20 .

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

рівняння 2-го порядку y′′ − 4 y′ + 3 y = 3e4 x при у(0)=1, у(0)=1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Âàріàнт 2

2y

 

 

 

1.

Çàпишіть зàгàльний розв’язок

рівняння y

=

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x3

 

1 − 2x

 

2.

Çнàйдіть чàстинний

розв’язок диференціàльного

рівняння y′ +

y = 1,

 

який зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y(1) =1

 

x2

 

 

 

3.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

рівняння 2-го порядку y′′ + 3y′ + 2 y = 4x2 − 7x − 2

при

 

y (0) = −3;

y(0) =1.

 

 

 

107

1. Çàпишіть

зàгàльний

 

Âàріàнт 3

диференціàльного

рівняння

 

розв’язок

(1+ x2 ) y′ +1+ y2 = 0 .

 

 

 

 

2.Çнàйдіть чàстинний розв’язок диференціàльного рівняння xdy ydx = ydy , який зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y(1) =1.

3.Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку y

′′

+ 4 y

− 5y = 3e

−5 x

при y(0) = 2

;

 

 

 

 

 

 

 

y (0) = 3.

 

1.

Çàпишіть зàгàльний розв’язок

Âàріàнт 4

+ y tg x dx = 0 .

 

 

 

 

 

рівняння dy

 

 

 

 

 

2.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок диференціàльного рівняння y′ =

y

2

− 2 , який

x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зàдовольняє зàдàним умовàм y (1) = −3

3.Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного рівняння 2-го порядку y′′ − 6 y′ + 9 y = e3x при y (0) = −3; y(0) =1.

Âàріàнт 5

1.Çàпишіть зàгàльний розв’язок рівняння (xy2 + x)dy + (x2 y y )dx = 0

2.Çнàйдіть чàстинний розв’язок диференціàльного рівняння

y′ − 3y = x , який зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y(π / 2) = 4 .

 

x

 

 

 

 

 

 

 

3.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку y′′ − 4 y′ + 4 y = e2 x

 

при y(0) = 2; y′(0) = 8.

 

 

Âàріàнт 6

 

 

 

 

 

 

1.

Çàпишіть зàгàльний розв’язок рівняння

 

 

 

 

 

6 + y2

dx + xdy = 0 .

2.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок диференціàльного рівняння y′ = tg

y

+

y

, який

 

 

 

 

 

 

 

 

x x

зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y (1) = π / 6 .

3.Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного рівняння 2-го порядку y′′ − 4 y′ + 3y = e3 x при y (0) = −3; y′(0) = 9.

Âàріàнт 7

1.

Çàпишіть зàгàльний розв’язок рівняння y′ +

1− y2

= 0

 

 

 

 

1− x2

 

 

 

 

 

 

 

2.

Çнàйдіть

чàстинний

розв’язок

диференціàльного

рівняння

y′cos x y sin x = sin 2x , який зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y(0) =1.

3. Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного рівняння 2-го порядку y′′ − 8y′ +16 y = e4 x при y(0) = 0; y(0) =1.

108

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Âàріàнт 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Çàпишіть зàгàльний розв’язок рівняння (1+ x2 ) y′ −

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1+ y2

= 0

 

 

 

2.

Çнàйдіть

чàстинний

розв’язок

однорідного

диференціàльного

рівняння

y′ =

x

+

y

, який зàдовольняє почàтковим умовàм y (1) =

 

 

.

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Çнàйдіть

чàстинний

розв’язок

 

 

лінійного

неоднорідного

диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку 2 y ′′ −

y ′ = 10 e

x

при y(0) = 0;

 

 

 

 

y (0) =1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Çàпишіть зàгàльний розв’язок

Âàріàнт 9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

диференціàльного рівняння y′ = 10x+ y

 

 

2.

Çнàйдіть

чàстинний

розв’язок рівняння y′ − xy = x2 ,

який

зàдовольняє

зàдàним почàтковим умовàм y (0) = −3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку y′′ + 3y′ + 2 y = 4x2 − 7x − 2

 

 

 

 

 

 

 

при

 

 

 

 

 

y (0) = −3; y(0) =1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Âàріàнт 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 + y2

1.

Çàпишіть зàгàльний розв’язок диференціàльного рівняння

y′ =

1 + x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Çнàйдіть

чàстинний

розв’язок

рівняння

(x + 1)y′ − 3 y = e x (x + 1)4 , який

зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y(0) = 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Çнàйдіть чàстинний

розв’язок

 

 

лінійного

неоднорідного

диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку y

′′

− 3y

= 4 e

3x

при y(0) =1; y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(0) =1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Âàріàнт 11

y −1dx + x y ln xdy = 0

 

 

1.

Çàпишіть зàгàльний розв’язок

рівняння yx

 

 

2.

Çнàйдіть

чàстинний

розв’язок

диференціàльного

 

рівняння

x2 y′ = y2 + xy ,

який зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y(1) = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку y′′ − 4 y′ + 5y = e2 x при y(0) =1;

 

 

y′(0) = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Âàріàнт 12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

o Çàпишіть зàгàльний розв’язок рівняння (1 − x2 ) y′ −

 

 

 

9 − y2

= 0 .

 

 

2.

Çнàйдіть

чàстинний

розв’язок

 

 

диференціàльного

рівняння x2 y2 y′ + yx3 = 1,

який зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y(0) = 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку y′′ − y′ = 3ex при y(0) = 0;

y′(0) = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Çàпишіть зàгàльний розв’язок

Âàріàнт 13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

диференціàльного рівняння y′ = 3xy

 

 

109

2.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок диференціàльного рівняння

y′ =

y2

y

, який

x2

x

зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y (1) = π / 3

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку y′′ − 2 y′ + y = 2 ex при y(0) = 5; y′(0) = 4 .

 

 

 

Âàріàнт 14

1.Çàпишіть зàгàльний розв’язок рівняння (25 + x2 ) y¢ =104 - y2

2.Çнàйдіть чàстинний розв’язок диференціàльного рівняння y′ + y = cos x , який зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y(0) = −0,5 .

3.Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного рівняння 2-го порядку y′′ − 3y′ + 2 y = e2 x при y (0) = −3; y′(0) = 2 .

 

Çàпишіть зàгàльний розв’язок

Âàріàнт 15

 

 

 

 

1.

рівняння (5 + y2 )dx - xydy = 0

 

 

2.

Çнàйдіть

 

чàстинний

розв’язок

 

диференціàльного

рівняння

xy

+ y2

= (2x2

+ xy) y, який зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y(1) = 3

3.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку y′′ + 6 y′ + 9 y = 9e−3x при y (0) = −3;

y(0) =1.

 

 

 

 

 

 

 

Âàріàнт 16

 

dy - (1 + y2 )dx = 0 .

 

1.

Çàпишіть зàгàльний розв’язок рівняння

 

 

9 - x2

 

2.

Çнàйдіть

 

чàстинний

розв’язок

 

диференціàльного

рівняння

æ

2 ö

2 y

 

 

 

 

 

 

 

 

ç 4 -

y

÷ dx +

dy = 0 , який зàдовольняє зàдàним умовàм y(1) = 0

 

 

2

 

 

 

è

 

x

ø

x

 

 

 

 

 

 

 

3.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку y′′ + 8y′ = e8 x при y(0) =1; y(0) =1.

 

 

Âàріàнт 17

1.Çàпишіть зàгàльний розв’язок рівняння (4 + x2 ) y¢ - 5 + y2 = 0 .

2.Çнàйдіть чàстинний розв’язок рівняння 3y2 y′ + y3 = x + 1, який зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y(0) = 3.

3.Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку y′′ − 6 y′ + 9 y = e3x при y(0) =1;

y(0) =1.

 

 

Âàріàнт 18

 

 

 

 

1.

Çàпишіть зàгàльний розв’язок

рівняння

y¢

 

 

 

-

81- y2

= 0 .

 

 

 

 

x

 

2.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок рівняння xydx - (x2 - y2 )dy = 0 , що

зàдовольняє зàдàним почàтковим умовàм y(2) =1.

 

3.

Çнàйдіть чàстинний розв’язок лінійного неоднорідного диференціàльного

 

рівняння 2-го порядку y′′ + 2 y′ + y = ex при y(0) =1;

y(0) =1.

110