- •Поняття юридичної науки
- •Система юридичної науки
- •Функції юридичної науки
- •Предмет загальної теорії держави і права
- •Теорія права і держави в системі юридичних наук.
- •Місце загальної теорії держави і права в системі суспільних наук
- •Методологія дослідження теорії держави і права
- •Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її ознаки, структура, функції
- •Основні закономірності виникнення держави.
- •Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування первіснообщинного ладу
- •Держава має свою територію, окреслену кордонами.
- •Держава характеризується наявністю публічної політичної влади, яка не співпадає з суспільством.
- •Для утримання державних чиновників, армії, поліції, фінансування загальносоцгальних функцій держави необхідні матеріальні засоби.
- •Поняття держави, основні ознаки.
- •Поняття та види функцій держави.
- •Порівняльна характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави.
- •Поняття та ознаки політичної влади
- •Поняття та елементи політичної системи суспільства
- •Місце і роль держави у політичній системі та здійсненні державної влади
- •Форми держави і її структурні частини.
- •Форми правління: поняття, види.
- •Форми державного устрою: поняття, види.
- •Поняття і класифікація політичних режимів.
- •Механізм держави і його структура.
- •Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх види.
- •Характеристика органів законодавчої, виконавчої і судової влади.
- •Поняття історичного типу держави.
- •Порівняльна характеристика форми держави й історичного типу держави.
- •Сучасний тип держави
- •Поняття та основні принципи правової держави.
- •Економічна, соціальна і моральна основи правової держави.
- •Поняття і соціальна цінність демократії
- •Форми демократії
- •Інститути і суб’єкти демократії
- •Принципи демократії
- •Функції демократії
- •Конституційні права і свободи громадян України і їх класифікація.
- •Обов’язки людини і громадянина.
- •Правовий статус людини і громадянина.
- •Теорії походження права
- •Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •Нормативний підхід до розуміння права
- •Соціологічний підхід до розуміння права
- •Ознаки права
- •Функції права і його соціальна цінність
- •Поняття і види систематизації нормативних актів.
- •Система права і система законодавства. Поняття системи права і її галузеве ділення.
- •Правова система України.
- •Співвідношення норми права і моралі.
- •Поняття й ознаки правової норми.
- •Структура правових норм.
- •Види правових норм.
- •Правотворчість: поняття, види.
- •Стадії правотворчого процесу.
- •Поняття джерел права.
- •Поняття правового акту
- •Поняття і види нормативно-правових актів
- •Дія нормативно-правових актів у часі
- •Дія закону (нормативного акта) у просторі
- •Дія закону (нормативного акта) за колом (щодо) осіб
- •Поняття, ознаки, склад правовідносин.
- •Суб’єкти правовідносин.
- •Юридичний зміст правовідносин.
- •Об’єкти правовідносин.
- •Юридичні факти.
- •Правовий статус особи та правовий статус громадянина
- •Правовий статус народу
- •Правовий статус держави
- •Поняття реалізації норм права, її форми і види.
- •Правозастосування як особливий вид реалізації норм права.
- •Акти застосування норм права.
- •Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •Поняття і види правопорушень. Його ознаки
- •Юридична відповідальність та її види.
- •Юридичний процес: поняття, етапи, види.
- •Поняття законності і її значення.
- •Основні принципи і гарантії законності.
- •Правопорядок і суспільний порядок.
- •Основні шляхи посилення законності і правопорядку в Україні.
- •Правова культура, її види і функції.
- •Поняття, структура, види правосвідомості. Функції правосвідомості.
- •Правове виховання: поняття, способи, методи, ефективність.
- •Поняття правового регулювання
- •Способи, методи та типи правового регулювання.
- •Правовий режим
- •Види правового регулювання
- •Механізм правового регулювання
-
Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх види.
Головними функціями будь-якої держави в різні історичні часи залишаються ті, що спрямовані на реалізацію публічної влади в масштабах усього суспільства, здійснення від імені держави управлінської діяльності, і тому основним інститутом, що уособлює та представляє державу, є державний апарат.
Таким чином, державний апарат — це сукупність державних органів, їх ланок і підрозділів, уповноважених здійснювати державну владу та управління, які спираються у своїй діяльності на можливість застосування примусу.
Поняття державного апарату як складова частина категорійного арсеналу теорії держави і права є узагальнюючим, тобто охоплює на основі спільних ознак усю сукупність різноманітних за конкретним спрямуванням діяльності державних органів. Державний орган розглядається теорією держави і права як первинний структурний елемент державного апарату, саме з державних органів складаються його окремі ланки і підрозділи, вся система державного апарату як цілісного явища.
Для більш змістовного вивчення державного апарату необхідно розглянути характерні його ознаки, а саме:
-
державний апарат є основним інститутом держави, безпосереднім носієм державної влади, яку він уповноважений практично здійснювати і представляти у відносинах з населенням;
-
державний апарат як системне утворення формується й функціонує на основі єдиних принципів організації і діяльності;
-
державний апарат є складною системою органів, що передбачає поділ на відокремлені ланки та підрозділи як за функціональним критерієм — на гілки влади, так і за ієрархічними ознаками — на вищі та нижчі органи, тощо;
-
первинним елементом державного апарату, з якого складається вся система державного апарату, є окремий державний орган;
-
у державному апараті зайняті на постійних засадах професійно підготовлені для здійснення управлінських функцій кадри — державні службовці;
-
функціонування державного апарату здійснюється в межах і в порядку, які встановлені законодавством, тобто в певних правових формах;
-
державний апарат спирається у своїй діяльності на певні матеріальні, фінансові та інші ресурси, отримані із державних коштів;
-
функціонування державного апарату спирається на мож-| ливість застосування державного примусу.
Державний орган — це структурно виокремлений, внутрішньо організований колектив державних службовців, який наділений встановленою законодавством компетенцією для виконання певних владно-управлінських функцій і завдань держави.
Слід зауважити, що структурно державний орган можна розглядати як складне утворення, яке включає два відносно відокремлених підрозділи, один з яких здійснює статутні повноваження цього органу, а інший — виконує допоміжні функції, завданням якого є забезпечення виконання державним органом своїх повноважень.
Залежно від функціонального спрямування державні органи поділяються на органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Органом законодавчої влади виступає парламент, який може бути одно- або двопалатним, виконавча влада здійснюється урядом, який при парламентському правлінні очолює прем'єр-міністр, а за умов президентського — президент, судам належить виняткове право на здійснення правосуддя. Функції глави держави в республіці виконує президент, в монархіях — монарх (король, емір тощо). Б деяких країнах (Франція) на президента як главу держави конституційно покладаються арбітражні повноваження щодо узгодження діяльності гілок державної влади.
За територією, на яку поширюються повноваження державних органів, їх поділяють на центральні та місцеві. В Україні, наприклад, до центральних державних органів слід віднести ті, повноваження яких поширюються на всю її територію, — Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України тощо. Місцевими державними органами є місцеві державні адміністрації, місцеві суди і т. ін. За умов федеративного устрою державні органи поділяються на федеральні органи і органи суб'єктів федерації.
Залежно від способу утворення державні органи класифікують на виборні, призначувані, успадковані. Типовим прикладом виборного органу є парламент, призначуваного — Кабінет Міністрів, успадкованого — монарх.
Залежно від особового складу державні органи поділяються на одноособові і колегіальні. Одноособовими державними органами є Президент, Уповноважений Верховної Ради з прав людини та деякі інші. Колегіальні державні органи приймають рішення і вступають у правові відносини лише як певні колективи державних службовців (парламент, кабінет міністрів).