- •Поняття юридичної науки
- •Система юридичної науки
- •Функції юридичної науки
- •Предмет загальної теорії держави і права
- •Теорія права і держави в системі юридичних наук.
- •Місце загальної теорії держави і права в системі суспільних наук
- •Методологія дослідження теорії держави і права
- •Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її ознаки, структура, функції
- •Основні закономірності виникнення держави.
- •Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування первіснообщинного ладу
- •Держава має свою територію, окреслену кордонами.
- •Держава характеризується наявністю публічної політичної влади, яка не співпадає з суспільством.
- •Для утримання державних чиновників, армії, поліції, фінансування загальносоцгальних функцій держави необхідні матеріальні засоби.
- •Поняття держави, основні ознаки.
- •Поняття та види функцій держави.
- •Порівняльна характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави.
- •Поняття та ознаки політичної влади
- •Поняття та елементи політичної системи суспільства
- •Місце і роль держави у політичній системі та здійсненні державної влади
- •Форми держави і її структурні частини.
- •Форми правління: поняття, види.
- •Форми державного устрою: поняття, види.
- •Поняття і класифікація політичних режимів.
- •Механізм держави і його структура.
- •Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх види.
- •Характеристика органів законодавчої, виконавчої і судової влади.
- •Поняття історичного типу держави.
- •Порівняльна характеристика форми держави й історичного типу держави.
- •Сучасний тип держави
- •Поняття та основні принципи правової держави.
- •Економічна, соціальна і моральна основи правової держави.
- •Поняття і соціальна цінність демократії
- •Форми демократії
- •Інститути і суб’єкти демократії
- •Принципи демократії
- •Функції демократії
- •Конституційні права і свободи громадян України і їх класифікація.
- •Обов’язки людини і громадянина.
- •Правовий статус людини і громадянина.
- •Теорії походження права
- •Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •Нормативний підхід до розуміння права
- •Соціологічний підхід до розуміння права
- •Ознаки права
- •Функції права і його соціальна цінність
- •Поняття і види систематизації нормативних актів.
- •Система права і система законодавства. Поняття системи права і її галузеве ділення.
- •Правова система України.
- •Співвідношення норми права і моралі.
- •Поняття й ознаки правової норми.
- •Структура правових норм.
- •Види правових норм.
- •Правотворчість: поняття, види.
- •Стадії правотворчого процесу.
- •Поняття джерел права.
- •Поняття правового акту
- •Поняття і види нормативно-правових актів
- •Дія нормативно-правових актів у часі
- •Дія закону (нормативного акта) у просторі
- •Дія закону (нормативного акта) за колом (щодо) осіб
- •Поняття, ознаки, склад правовідносин.
- •Суб’єкти правовідносин.
- •Юридичний зміст правовідносин.
- •Об’єкти правовідносин.
- •Юридичні факти.
- •Правовий статус особи та правовий статус громадянина
- •Правовий статус народу
- •Правовий статус держави
- •Поняття реалізації норм права, її форми і види.
- •Правозастосування як особливий вид реалізації норм права.
- •Акти застосування норм права.
- •Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •Поняття і види правопорушень. Його ознаки
- •Юридична відповідальність та її види.
- •Юридичний процес: поняття, етапи, види.
- •Поняття законності і її значення.
- •Основні принципи і гарантії законності.
- •Правопорядок і суспільний порядок.
- •Основні шляхи посилення законності і правопорядку в Україні.
- •Правова культура, її види і функції.
- •Поняття, структура, види правосвідомості. Функції правосвідомості.
- •Правове виховання: поняття, способи, методи, ефективність.
- •Поняття правового регулювання
- •Способи, методи та типи правового регулювання.
- •Правовий режим
- •Види правового регулювання
- •Механізм правового регулювання
-
Характеристика органів законодавчої, виконавчої і судової влади.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Він є представницьким органом, тому обирається безпосередньо народом на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
До складу Верховної Ради входять два органи, які мають особливий правовий статус — Рахункова палата та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Згідно із Законом України "Про Рахункову палату" від 11 липня 1996 р. Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Особливість правового статусу цього органу полягає в тому, що він здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких органів державної влади.
Специфіка статусу органу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в тому, що, згідно із Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 13 листопада 1997 р., він е органом, який на постійній основі здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист кожного на території України в межах юрисдикції.
На відміну від органів законодавчої влади органи виконавчої влади призначаються Президентом України Органи виконавчої влади здійснюють виконавчу діяльність, яка полягає у виконанні Конституції України, нормативних актів законодавчих органів державної влади, Президента України, а також організовують виконання цих актів шляхом розпорядництва.
За характером своїх повноважень органи виконавчої влади поділяються на органи загальної компетенції, відають всіма або багатьма галузями виконавчої діяльності (Кабінет Міністрів України, наприклад), і органи спеціальної компетенції (міністерства, інші органи державної виконавчої влади).
У свою чергу, органи спеціальної компетенції залежно від повноважень поділяються на галузеві органи, які відають певними галузевими управліннями (міністерства), та міжгалузеві, які здійснюють міжгалузеве управління (Державні Комітети).
Органи виконавчої влади підрозділяються також на колегіальні і єдиноначальні. До перших належать, наприклад, Кабінет Міністрів України, до других — міністерства та інші органи виконавчої влади.
Третій вид державних органів становлять органи судової влади. Це — Верховний Суд України як найвищий судовий орган у системі судів загальної компетенції, вищі судові органи спеціалізованих судів, апеляційні та місцеві суди. У своїй сукупності ці суди складають судову систему України. Вони здійснюють судову владу на основі конституційного, цивільного, кримінального, арбітражного судочинства.
Для органів судової влади характерним є те, що судді обираються безстроково.
Особливе, відокремлене місце від судової системи має Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, який відрізняється від судів загальної і спеціальної компетенції.
Особливим видом державних органів, який не належить до жодного виду органів державної влади, є органи прокуратури. На прокуратуру України покладається підтримання державного обвинувачення у суді, нагляд за додержанням законів при розслідуванні кримінальних справ, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, звинувачених у тому чи іншому правопорушенні, інші функції.
Прокуратура України складає єдину централізовану систему з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим і Г енеральному прокуророві України.
Відповідно до Конституції України, Генеральний прокурор призначається за згодою Верховної Ради Президентом України.
Особливе місце в системі органів державної влади має Президент України, як одноособовий орган в системі органів державної влади. Президент, безумовно, впливає на діяльність всієї системи державних органів в Україні і, особливо, на організацію та діяльність органів виконавчої влади, оскільки він особисто їх формує. Основним методом такого впливу є координація.
Президентом України, згідно з п. 18 ст. 106 Конституції України та Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України" від 6 березня 1998 р., створюється координаційний орган з питань національної безпеки і оборони — Рада національної безпеки і оборони України.