3. Місце загальної теорії держави і права в системі суспільних наук

Аналіз матеріалів окремих юридичних наук є недостатнім для формулювання загальнотеоретичних висновків і положень. Функціонування держави і права є частиною суспільного життя, отже, воно пов'язане з політичним, економічним, соціальним і культурним розвитком суспільства. Тому для створення категорій загальної теорії держави і права необхідним є широкий підхід з використанням матеріалів не тільки юридичних, але й інших суспільних наук — філософії, політології, соціології, економічної теорії, психології, кібернетики і т. ін. Особливо великого значення в цьому зв'язку набуває співвідношення загальної теорії держави і права з філософією, соціологією і політологією.

Отже, передусім державно-правова дійсність потребує свого осмислення з боку філософії як науки про всезагальні закони розвитку природи, суспільства і мислення. Філософія формулює лише найзагальніші положення про державу й право, шукає шляхи по забезпеченню розгорнутого і детального аналізу державно- правових явищ, формулює критерії того, якими повинні бути право і держава.

Зв'язок загальної теорії держави і права з філософією відбувається у трьох напрямках. По-перше, філософія озброює юристів науковою методологією дослідження. Саме нею вироблені матеріалістичний, ідеалістичний, діалектичний, антропологічний, метафізичний та інші підходи до наукових досліджень, що вико­ристовуються і в загальній теорії держави і права. По-друге, філософія формулює найзагальніші закони суспільного розвитку, які поширюються і на державу та право. По-третє, філософські дослідження безпосередньо торкаються держави і права, і передусім визначення їхнього місця і ролі в суспільстві.

Так само стоїть справа з питанням про зв’язок вивчення проблем держави і права з соціологією — наукою, об'єктом дослідження якої є поведінка людей, практика окремих суспільних структур і груп, усі соціальні процеси, що відбуваються в суспільстві. Ці процеси безумовно впливають і на зміст діяльності і розвиток держави і права, тож повинні враховуватися при загальнотеоретичних дослідженнях. Деякі з них є типовими для державно-правової сфери і пов'язані з особливостями юридичної практики — діяльністю державних та самоврядних органів, поведінкою посадових осіб, правопорушеннями, судовою практикою, конфліктами, що виникають у державно-правовій сфері тощо.

При юридичних дослідженнях, особливо в галузі державознавства, загальна теорія держави і права спирається і на політологію — науку про політику, політичні системи, політичні процеси, владовідносини, методи досягнення політичної влади, структуру соціальної основи суспільства. Політологія розглядає державу і право в практичному плані як результат боротьби за владу і як засоби її завоювання. Загальна теорія держави і права широко використовує матеріали політології для формулювання своїх узагальнень і наукових абстракцій, які відсутні в політології. Таким чином, існує тісний зв'язок цих двох галузей наукового знання. Але кожна з них має свій специфічний предмет дослідження. Це свідчить про відсутність наукових підстав для тверджень про доцільність концентрації наукової розробки всіх питань теорії держави виключно в межах загальної теорії держави і права або політології.