- •Поняття юридичної науки
- •Система юридичної науки
- •Функції юридичної науки
- •Предмет загальної теорії держави і права
- •Теорія права і держави в системі юридичних наук.
- •Місце загальної теорії держави і права в системі суспільних наук
- •Методологія дослідження теорії держави і права
- •Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її ознаки, структура, функції
- •Основні закономірності виникнення держави.
- •Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування первіснообщинного ладу
- •Держава має свою територію, окреслену кордонами.
- •Держава характеризується наявністю публічної політичної влади, яка не співпадає з суспільством.
- •Для утримання державних чиновників, армії, поліції, фінансування загальносоцгальних функцій держави необхідні матеріальні засоби.
- •Поняття держави, основні ознаки.
- •Поняття та види функцій держави.
- •Порівняльна характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави.
- •Поняття та ознаки політичної влади
- •Поняття та елементи політичної системи суспільства
- •Місце і роль держави у політичній системі та здійсненні державної влади
- •Форми держави і її структурні частини.
- •Форми правління: поняття, види.
- •Форми державного устрою: поняття, види.
- •Поняття і класифікація політичних режимів.
- •Механізм держави і його структура.
- •Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх види.
- •Характеристика органів законодавчої, виконавчої і судової влади.
- •Поняття історичного типу держави.
- •Порівняльна характеристика форми держави й історичного типу держави.
- •Сучасний тип держави
- •Поняття та основні принципи правової держави.
- •Економічна, соціальна і моральна основи правової держави.
- •Поняття і соціальна цінність демократії
- •Форми демократії
- •Інститути і суб’єкти демократії
- •Принципи демократії
- •Функції демократії
- •Конституційні права і свободи громадян України і їх класифікація.
- •Обов’язки людини і громадянина.
- •Правовий статус людини і громадянина.
- •Теорії походження права
- •Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
- •Нормативний підхід до розуміння права
- •Соціологічний підхід до розуміння права
- •Ознаки права
- •Функції права і його соціальна цінність
- •Поняття і види систематизації нормативних актів.
- •Система права і система законодавства. Поняття системи права і її галузеве ділення.
- •Правова система України.
- •Співвідношення норми права і моралі.
- •Поняття й ознаки правової норми.
- •Структура правових норм.
- •Види правових норм.
- •Правотворчість: поняття, види.
- •Стадії правотворчого процесу.
- •Поняття джерел права.
- •Поняття правового акту
- •Поняття і види нормативно-правових актів
- •Дія нормативно-правових актів у часі
- •Дія закону (нормативного акта) у просторі
- •Дія закону (нормативного акта) за колом (щодо) осіб
- •Поняття, ознаки, склад правовідносин.
- •Суб’єкти правовідносин.
- •Юридичний зміст правовідносин.
- •Об’єкти правовідносин.
- •Юридичні факти.
- •Правовий статус особи та правовий статус громадянина
- •Правовий статус народу
- •Правовий статус держави
- •Поняття реалізації норм права, її форми і види.
- •Правозастосування як особливий вид реалізації норм права.
- •Акти застосування норм права.
- •Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •Поняття і види правопорушень. Його ознаки
- •Юридична відповідальність та її види.
- •Юридичний процес: поняття, етапи, види.
- •Поняття законності і її значення.
- •Основні принципи і гарантії законності.
- •Правопорядок і суспільний порядок.
- •Основні шляхи посилення законності і правопорядку в Україні.
- •Правова культура, її види і функції.
- •Поняття, структура, види правосвідомості. Функції правосвідомості.
- •Правове виховання: поняття, способи, методи, ефективність.
- •Поняття правового регулювання
- •Способи, методи та типи правового регулювання.
- •Правовий режим
- •Види правового регулювання
- •Механізм правового регулювання
-
Ознаки права
Наведене вище визначення права є дуже загальним, потребує більш детального аналізу ознак, що їх воно безпосередньо містить, а також виведення інших найважливіших його ознак.
Ознаки права можна поділити на дві групи: соціальні і юридичні. Соціальні ознаки сучасного права — це передусім ті ознаки, що забезпечують втілення у праві ідеалів справедливості, демократії, гуманізму. Ці ідеали мають як загальнолюдський, так і конкретно-історичний характер, визначають обов'язкову спрямованість права в бік соціального прогресу і знаходять свій вияв у специфічних властивостях права як засобу забезпечення свободи і рівності людей у суспільстві.
Право як міра свободи і рівності складається між учасниками суспільних відносин, а тому безпосередньо відображає характер цих відносин. При цьому відносини, в яких втілюється воля їх учасників, а разом з ними і право, складаються об'єктивно, а не є чистим продуктом державної волі. Все це свідчить про залежність права від умов економічного, політичного і духовного життя того чи іншого суспільства, про неприпустимість відриву права від життя, що забезпечує обґрунтованість і реальність його змісту.
Щодо юридичних ознак права, то йому насамперед властива нормативність. Право є засобом нормування поведінки людей, встановлення справедливої міри свободи цієї поведінки. Нормативність права полягає в тому, що воно містить загальнообов'язкові права і обов'язки для невизначеного кола суб'єктів, тривало і багаторазово застосовується до передбачених ним життєвих ситуацій. Право має первинний характер. Моделі поведінки людей, які є суб'єктами права, складаються з таких їх прав і обов'язків, які мають первинний характер. Головні прояви права — правові відносини, норми, принципи і правосвідомість — мають при встановленні і реалізації повторюваний характер і в цьому смислі є теж нормативними.
Основу права становлять класичні правила поведінки, які діють стосовно необмеженого кола осіб і розраховані на багаторазове застосування (наприклад, правило, що регулює взаємовідносини кредитора і боржника). Нормативна основа права складається з трьох головних елементів — дозволів, велінь і заборон. Під дозволом розуміють надання суб'єктові права можливості діяти на свій розсуд заради задоволення певного інтересу. Веління втілюються в правило, яке має категоричний характер і змістом якого є безальтернативне спрямування поведінки суб'єкта права. Заборона вимагає безумовного утримання суб'єкта права від тієї чи іншої поведінки.
Ознакою права є його обов'язковість. Повторюваність певних дій, що зрештою стають зразком поведінки, приводить до внутрішнього їх сприйняття людьми як обов'язкових. Більшість фактичних проявів права набувають формального визначення через закріплення або деталізацію в нормативних актах, судових та адміністративних прецедентах, сама наявність яких свідчить про обов'язковість зазначених у них правил.
-
Функції права і його соціальна цінність
З регулятивними можливостями права пов'язані його функції.
Під функцією права слід розуміти головні напрямки його впливу на суспільні відносини. Ці напрямки обумовлені соціальним призначенням права.
Функції права безпосередньо спрямовані на виконання завдань, що стоять перед суспільством. Слід розрізняти економічні, політичні, культурні, виховні, інформаційні, екологічні та інші функції права.
Щодо власне юридичних функцій права, то вони поділяються на регулятивну і охоронну. Регулятивна функція спрямована на закріплення суспільних відносин або забезпечення їх розвитку. У здійсненні регулятивної функції особливого значення набуває конституційне закріплення форм власності і основних політичних інститутів, що існують у суспільстві. Суспільні відносини, таким чином, вводяться правом у певні рамки. Функція правового регулювання може бути спрямована на впорядкування і розвиток суспільних відносин, на визначення конкретних напрямків поведінки людей, реалізацію ними своїх прав і обов'язків (наприклад, регулювання договірних відносин). Нині в Україні це набуває особливо великого значення для розвитку ринкових відносин і демократії. Регулятивна функція права здійснюється на основі правових велінь і дозволів. Регулювання при цьому може бути загальним, коли регулюється поведінка широкого кола невизначених суб'єктів (наприклад, правило про необхідність здійснення реєстрації нових політичних партій або встановлення розміру податку) або індивідуальним — коли регулюється поведінка конкретної особи чи вузького кола осіб (наприклад, через рішення, що виносяться судом у конкретній справі), тобто через акти застосування права.
Завданням охоронної функції права є здійснення впливу на суспільні відносини шляхом поступового витискування тих явищ, які є небажаними для суспільства. Ця функція здійснюється заради охорони особистості і суспільної безпеки з допомогою встановлення заборон та негативних наслідків порушень, шляхів виконання прийнятих щодо правопорушників рішень і т. ін. Слід звернути увагу на дещо умовний характер поділу функцій права на регулятивну і правоохоронну. Обидві функції є проявом однієї властивості права — бути регулятором суспільних відносин, бо і при здійсненні охоронної функції суспільні відносини теж регулюються.
Здатність права бути регулятором суспільних відносин — головна його корисна властивість. Саме через наявність цієї властивості право має величезну інструментальну цінність — воно є необхідним і корисним для суспільства феноменом, важливою складовою нормативної основи його життя. Цінність права полягає і в тому, що його зміст завжди є показником рівня цивілізованості суспільства. В праві закріплений досвід певного народу, його досягнення в різних галузях життя, ставлення суспільства до особистості. Звідси і випливає цінність права як досягнення суспільства, важливого показника його культури.