3. Поняття і соціальна цінність демократії

Демократія являє собою одне з величезних завоювань світової цивілізації. Вона є політичним державним феноменом, і її не слід змішувати з суспільним самоврядуванням, що існує при родовому ладі, в суспільних організаціях.

Виходячи з дослівного перекладу терміна «демократія» з грецької мови (сіешоз

• народ і кгаіоз — влада), її часто-густо ототожнюють з народовладдям. Але насправді демократія є лише способом формування і здійснення влади народа, з яким вона тісно пов'язана. Народовладдя є суттю послідовно демократичної держави, а демократія — його внутрішньою формою на відміну від форм правління і державного устрою, які характеризують форму держави ззовні. Демократію можна розглядати в трьох аспектах: як форму держави, як принципи організації державної

влади і як різновид політичного режиму.

У цілому демократія — це форма такої держави, яка заснована на здійсненні народовладдя шляхом забезпечення широких прав і свобод громадян і їх участі у формуванні і функціонуванні апарату політичної влади і контролю за його діяльністю. Використовуючи свої права і свободи, громадяни повинні сприяти соціальному прогресу, брати участь у розробці, прийнятті і реалізації державних рішень, забезпеченні нормального функціонування громадянського суспільства.

Невід'ємною частиною характеристики демократії є розкриття змісту принципу демократизму і особливостей демократичного політичного режиму. Демократизм як загальнолюдський принцип являє собою низку незаперечних вимог до держави і суспільства. Він знаходить свій вияв в обов'язковій легітимації державної влади — приведенні її змісту на стадіях як формування, так подальшої діяльності відповідно до суспільних ідеалів. Найважливішими проявами цього принципу є також залучення громадян у різних формах до участі у вирішенні державних та суспільних справ і забезпеченні широти, непохитності, гаранто-ваності прав і свобод громадянина.

Ще одним аспектом демократії є існування державного режиму, заснованого на застосуванні саме демократичних методів і принципів організації та діяльності державного апарату. Демократичний політичний режим характеризується широкою підтримкою державної влади з боку населення, широтою її соціальної бази.

3. Форми демократії

Демократія має різні зовнішні прояви, тобто форми. По-перше, вона може здійснюватися через реалізацію і гарантування захищених правом демократичних прав людини і громадянина. Це випливає зі ст. З Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Отже, йдеться про права фундаментальні (конституційні); права природні (невідчужені) (право на честь і гідність) і здобуті (похідні) (право утворювати об'єднання, партії); соціально-економічні права (право на працю); права соціально-культурні (право на освіту); політичні права (брати участь у виборах); особисті права (правокористування); галузеві права — цивільні (право купівлі-продажу); трудові (на забезпечення спецодягу); сімейні (право вести спільне господарство) та інші. Реалізація і гарантування усього комплексу цих прав є головною формою здійснення демократії.

По-друге, демократизм як загальнолюдський принцип по відношенню до діяльності державного апарату втілюється в систему підлеглих йому демократичних принципів. Існування демократії неможливе без здійснення принципів гласності, надання певних можливостей для всіх політичних партій, виборності і децентралізації влади. Саме через застосування цих та інших принципів здійснюються прогресивні перетворення.

По-третє, демократія, як відомо, є формою здійснення народовладдя. Це знаходить свій вияв у тому, що громадяни беруть участь у вирішенні державних справ. Народовладдя має два різновиди:

1. безпосередня (пряма) демократія, яку здійснюють пересічні громадяни (через вибори, громадські ініціативи, обговорення і т. ін.);

2. представницька демократія, яку здійснюють обрані народом депутати

державних представницьких органів, передусім парламентів.

Однак не можна зводити всі форми демократії до названих двох різновидів, хоч вони і є дуже важливими у вченні про форми демократії. Безпосереднє народовладдя полягає у владній діяльності громадян, спрямованій на вирішення тих чи інших питань державного і суспільного значення, прийняття відповідних рішень та їх втілення в життя.