Висновки і пропозиції

Об’єктом дослідження виступає СВК ім.Щорса Білоцерківського району Київської області. За результатами дослідження зроблені наступні висновки.

Оцінюючи господарську діяльність СВК ім. Щорса на основі річних бухгалтерських звітів можна сказати, що його фінансова діяльність починаючи від його заснування, формування статутного фонду, і наступні взаємовідносини з контрагентами, державою, банками, а також усередині кооперативу з приводу організації внутрішньогосподарського комерційного розрахунку базуються на формуванні і рухові його фінансових ресурсів, тобто його капіталу, а саме, на їх ефективному використанні. Незважаючи на об’єктивні складні економічні умови господарювання, сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Щорса с. Яблунівка Білоцерківського району, Київської області протягом 2008-2010 рр. не зменшив, а навпаки, нарощує виробництво конкурентоздатної продукції, підтримує інтенсивне використання земель та ведення тваринницької галузі.

1. Урожайність цукрового буряка у 2010р. склала 511,6 ц/га, озимої пшениці – 42,51 ц/га, ячменю – 32,75 ц/га, кормові коренеплоди і баштанні кормові – 307,4 ц/га.

2. В господарстві стабільно забезпечується належний матеріальний і культурний добробут працівників, що стимулює високопродуктивну працю всього колективу. Так у 2010році збільшились витрати на оплату праці 255,7 тис.грн.

3. Високі виробничо-економічні показники досягнуті завдяки здібностям талановитого організатора виробництва – керівника підприємства Якимця Миколи Миколайовича, який пройшов велику школу від керівника сільських підрозділів різного рівня до керівника (з 1996 р.) господарства ім. Щорса. В даний час тут відпрацьована система організації і управління виробництвом, в основу якої покладено створення міцного працьовитого колективу. Особлива увага підбору та вихованню керівників виробничих підрозділів та спеціалістів, злагодженій їх роботі. Основні методи управління орієнтують на дотримання високого рівня трудової технологічної та виконавчої дисципліни кожним зокрема працівником і всім колективом.

4. В господарстві вже до 90-х років, тобто до початку реформування економічного ладу, була створена досить міцна матеріально-технічна база. В послідуючий період за рахунок дбайливого ставлення до техніки, систематичного проведення доглядів та ремонтів, належного її зберігання вдалося підтримувати стан ресурсів на доброму рівні.

В господарстві систематично вишукували можливості оновлення машинно-тракторного парку. Так, в 2004 р. було придбано комбайн ДОН 1500Б, два трактори класу 1,4 МТЗ-82, танк-охолоджувач для молока; в 2005 році придбано два плуги оборотні (п’ятикорпусні, виробник – Польща), два трактори Т-70 СМ, комбайн ДОН 1500 Б, гноєрозкидач, чотири трактори класу 1,4 МТЗ-82, міні комбікормовий цех; в 2006 р. було придбано 4 трактори класу 1,4 МТЗ-82, один комбайн ДОН 1500Б, встановлено та введено в експлуатацію зернову сушарку американського виробництва, сівалку „Мультикорн”, установку для пастеризації молока, верстат поперечно стругальний, три нові кабіни на КАМАЗ та ін. В той же час до експлуатації техніки пред’являють жорсткі вимоги.

5. Скорочення по кожній операції, в кожній ділянці витрат за рахунок контролю за їх використанням, запровадженням внутрігосподарського розрахунку дозволило при значному підвищенні цін на всі ресурси стримувати зростання собівартості. Тобто, економія витрат та підвищення продуктивності дозволили господарству отримувати доходи.

6. Створивши ще до 1991 р. досить сильну економічну базу, маючи стабільний управлінський колектив, господарство практично не користувалося кредитами банків, не мало боргів, що дозволило включити в дію ефективні матеріальні стимули для працівників, безпосередньо зайнятих у виробництві.

7. Постійне застосування матеріального стимулювання працівників всіх підрозділів забезпечило високу дисципліну і належну організацію праці. Виплата заробітної плати проводиться регулярно, заборгованості немає.