1.2.Організаційно-правові засади функціонування підприємства

Обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи спрямовують свою діяльність на обслуговування сільськогосподарського та іншого виробництва учасників кооперації. Залежно від виду діяльності вони поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні, маркетингові, кредитні та інші. У разі поєднання видів діяльності, в процесі реформування колективних сільськогосподарських підрозділів, створюються багатофункціональні кооперативи.

Кооперативи відрізняються від інших господарських формувань комерційного типу тим, що головною метою є не одержання максимального прибутку на вкладений капітал, а обслуговування економічних інтересів своїх членів на основі раціональної беззбиткової діяльності відповідних господарських структур.

Кооперативи, як особлива форма підприємницької діяльності, мають і особливий тип управління своєю організацією. Члени кооперативу (клієнти-власники) об’єктивно не мають змоги брати участі в розробці і прийнятті всіх управлінських рішень. Система делегування повноважень забезпечується шляхом виборів тими і серед тих, хто є клієнтами-власниками, правління кооперативу (ради директорів) для передачі їм повноважень прийняття принципових управлінських рішень. Правління кооперативу, в свою чергу, делегує поточні управлінські функції найманому (професійному) управлінському персоналу. Таким чином, усі учасники управлінського процесу в будь-яких кооперативах поділені на три групи:

– рядові члени кооперативу;

– правління кооперативу (рада директорів);

– найманий (професійний) управлінський персонал.

Свої управлінські функції члени кооперативу здійснюють через загальні збори (збори уповноважених), які є вищим органом управління. Уповноважені обираються прямим голосуванням певної кількості членів, виділених за регіональним або іншим принципом. Голосування за дорученням в кооперативах не застосовується.

Для вирішення окремих проблем загальні збори (а в період між ними – правління) можуть створювати спеціальні комісії з членів кооперативу із залученням в якості консультантів найманих працівників кооперативу або інших фахівців.

Загальні збори (збори уповноважених): приймають статут та інші нормативні документи кооперативу, вносять до них зміни і доповнення; обирають членів правління кооперативу і голову правління, заслуховують звіти про їх діяльність, відкликають некомпетентних і несумлінних членів правління; визначають розмір передбачених статутом вступних, пайових і інших внесків; затверджують річний звіт і баланс кооперативу; затверджують порядок про формування і розподіл доходу кооперативу; затверджують рішення правління кооперативу про прийом нових членів; вирішують питання про входження кооперативу в асоціації та участь у спільних підприємствах, створення власних підприємств, про притягнення до відповідальності посадових осіб; вирішення питання про ліквідацію кооперативу.

Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Основним правовим документом, який регулює діяльність кооперативу є його статут. В статуті визначається:

– склад членів (клієнтів-власників) кооперативу;

– його назва та місцезнаходження;

– предмет і цілі діяльності;

– порядок вступу в кооператив і виходу з нього;

– права і обов’язки членів кооперативу;

– структура організації;

– органи управління, порядок їх формування і компетенція;

– порядок формування пайового капіталу кооперативу;

– порядок найму працівників;

– умови реєстрації та припинення діяльності кооперативу. В статут можуть вводитися і інші положення, пов’язані з особливостями діяльності кооперативу, що не суперечать чинному законодавству.

Членами сільськогосподарського кооперативу можуть бути громадяни України, а також юридичні особи – виробники сільськогосподарської продукції, що визначають його статут, користуються послугами кооперативу та беруть участь у формуванні пайового капіталу цього підприємства. Громадяни та юридичні особи можуть бути членами кількох кооперативів, різних за спеціалізацією. В статутах кооперативів можуть бути передбачені додаткові вимоги до своїх членів.

Прийом в члени кооперативу здійснюються на підставі поданої заяви до його правління. Новий член кооперативу вносить вступні і пайові внески в порядку, передбаченому статутом. Порядок прийняття рішення про прийом його у члени кооперативу, його затвердження визначається статутом кооперативу.

Основне завдання правління кооперативу полягає в розробці стратегії своєї організації щодо ринкової діяльності, фінансування, надання послуг членам кооперативу, ціноутворення, кредитування, прийому та виходу з кооперативу, суспільних відносин, а також контроль діяльності усієї організації відповідно до поставлених завдань. Правління має уникнути тих управлінських функцій, що повинні виконуватися рядовими членами організації, а також не підміняти професійний управлінський персонал. Кількість членів правління кооперативу, періодичність і порядок їх ротації визначається статутом.

Правління кооперативу очолює голова правління. Члени правління кооперативу зі свого складу обирають заступника голови і секретаря правління. Функції заступника і секретаря правління визначаються статутом. Члени правління кооперативу працюють переважно на громадських засадах. Вони як посадові особи, діють тільки в складі правління. Індивідуально члени правління мають ті ж повноваження, що й рядові члени кооперативу.

Голова кооперативу обирається з числа його членів загальними зборами прямим голосуванням відповідно до порядку голосування, прийнятому в кооперативі. Строк повноважень голови правління, його функції і порядок відкликання визначаються статутом кооперативу.

Виконавчий директор відповідає за поточне і оперативне планування, організацію, координацію і контроль за виконанням найманого персоналу, майна і коштів кооперативу. В його функції входить наймати на роботу персонал, уповноважувати його використовувати ресурси і делегувати відповідальність за виконання поставлених завдань.

Статутний капітал кооперативу формується за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів; доходів, одержаних від реалізації виробленої членами кооперативу продукції; надходжень від продажу акцій, інших цінних паперів кооперативу та кредиту банку. Майно кооперативу є власністю його членів.

Фінансові ресурси кооперативу формується за рахунок: виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), амортизаційних відрахувань, пайових та інших внесків членів, кредитів і коштів від продажу цінних паперів. Кооператив використовує фінансові ресурси на свій розсуд незалежно від джерела формування. Для залучення коштів, як додаткового джерела фінансування, розширення та технічного переозброєння виробництва може випускати акції для продажу своїм членам. Акції випускають у порядку передбаченому законом.

Статутний капітал кооперативу формується за рахунок пайових внесків його членів. Величина пайового внеску кожного члена визначається з урахуванням обсягів робіт (послуг), які він проходить через кооператив (обсяги постачання, продажу, обслуговування тощо). Порядок та розміри поповнення і повернення пайових внесків членів кооперативу визначається його статутом.

Прибуток кооперативу утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманого персоналу. Прибуток кооперативу розподіляється в такій послідовності: здійснюються платежі в державний бюджет і кредиторам; покриваються збитки; проводяться відрахування у фонди кооперативу; виплачуються дивіденди на пайовий капітал. Решта прибутку розподіляється між членами кооперативу у відповідності з обсягом роботи, виконаної через кооператив, у вигляді надбавок до реалізаційних цін у маркетингових кооперативах і знижки до цін придбання у постачальницьких.

Кооператив може створювати страховий капітал, який формується за рахунок відрахувань з прибутку після здійснення відрахувань до бюджету. Розмір його визначається загальними зборами членів кооперативу. Розмір його має право створювати й інші капітали (господарські, заохочувальні тощо), передбачені статутом. Порядок їх формування і використання, подільність визначаються зборами членів.

Збитки кооперативу, якщо вони мали місце, можуть покриватися:

– за рахунок резервного капіталу;

– через розподіл між членами кооперативу відповідно до обсягу роботи, виконаної через кооператив за минулий рік, або пропорційно пайовому капіталу кожного члена кооперативу;

– шляхом залишення на наступний рік для компенсації за рахунок майбутніх прибутків.

Порядок покриття збитків кооперативу визначають загальні збори (збори уповноважених) кооперативу. Збитки кооперативу, одержані з вини конкретної особи, утримуються з неї згідно з чинним законодавством.