2.3. Облік, аналіз і аудит запасів

Необхідною умовою підтримання виробництва сільськогосподарської продукції на певному рівні є постійна наявність частини оборотних активів у матеріальній формі. Так, щоб здійснювався процес виробництва, господарство повинне мати в необхідних розмірах запаси посівного матеріалу, кормів, палива, мінеральних добрив та засобів захисту рослин і тварин, запасних частин та інших виробничих запасів. Результатом процесу виробництва є створення готової продукції і виробничі запаси переходять у форму готової продукції.

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» запаси визначаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, їх вартість може бути достовірно визначена.

Щоб правильно організувати облік, усі виробничі запаси в сільськогосподарських підприємствах поділяються на такі групи:

• насіння і садивний матеріал;

• корми – концентровані, грубі, соковиті, тваринного походження, мінеральні корми;

• нафтопродукти – газ, бензин, дизельне паливо тощо;

• тверде паливо – дрова, вугілля, торф, брикети тощо;

• запасні частини і ремонтні матеріали;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбанні та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються не більше 1 року.

Завдання бухгалтерського обліку запасів є:

1. своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов’язані з надходженням, зберіганням, і витрачанням сільськогосподарської продукції;

2. здійснення точного повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і економічним витрачанням матеріальних цінностей у процесі виробництва, за додержанням встановлених норм витрат матеріалів;

3. систематичний контроль за транспортно – заготівельними витратами під час придбання запасів на стороні;

4. своєчасне виявлення виробничих запасів, які не використовуються в господарстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів, а також готової продукції, яка не користується попитом.

5. Облік запасів повинен бути організований відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Для обліку і узагальнення інформації про запаси, передбачені рахунки:

20 – «Виробничі запаси»;

21 – «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;

22 – «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

23 – «Виробництво»;

24 – «Брак у виробництві»;

25 – «Напівфабрикати»;

26 – «Готова продукція»;

27 – «Продукція сільськогосподарського виробництва»;

28 – «Товари».

Метою аудиту операцій з виробничими запасами є встановлення законності і достовірності цих операцій та правильності й повноти їх відображення в обліку і звітності.

Розпочинається аудит проведенням контрольної інвентаризації виробничих запасів. Встановлюється наявність наказу про перелік матеріально відповідальних осіб по місцях зберігання виробничих запасів і договорів про повну матеріальну відповідальність з ними.

Після цього проводиться перевірка відповідності синтетичного і аналітичного обліку виробничих запасів. Також перевіряється правильність оцінки виробничих запасів при надходженні на підприємство. Особлива увага приділяється перевірці оприбуткуванню виробничих запасів, придбаних через підзвітних осіб, оскільки за такого способу придбання часто виникають зловживання.

На наступному етапі аудитор перевіряє правильність передачі виробничих запасів у виробництво. Перевіряється також дотримання використання методу списання виробничих запасів у виробництво згідно з наказом про облікову політику підприємства. Аудитор виявляє списання виробничих запасів у кількості і номенклатурі, що не передбачені технологічним процесом, та при виявленні порушень перераховує на їх величину собівартість продукції.