- •А. В. Дудник
- •1. Поняття ентомології.
- •2. Історія розвитку ентомології.
- •3. Розділи ентомології.
- •4. План будови комах.
- •5. Голова та її придатки.
- •6. Грудний відділ та його придатки.
- •7. Черевце та його придатки.
- •8. Нервова система.
- •9. Дихальна система.
- •10. Травна та видільна системи.
- •11. Кровоносна система.
- •12. Статева система.
- •1. Біологія розмноження комах.
- •2. Біологія розвитку комах.
- •3. Екологія комах.
- •2) Мікроклімат та регуляція життєвих циклів.
- •3) Едафічні фактори.
- •4) Біотичні фактори.
- •5) Життєві форми комах.
- •1. Положення комах в системі органічного світу.
- •2. Характеристика основних рядів комах.
- •Клас ентогнатні (энтогнатные, entognatha)
- •1. Ряд протури, або безсяжкові (protura)
- •2. Ряд двохвостки (diplura)
- •3. Ряд ногохвостки (collembola)
- •Клас комахи (насекомые, insecta)
- •2. Ряд бабки (оdonata)
- •3. Ряд таргани (blattoptera)
- •4. Ряд богомоли (mantoptera)
- •5. Ряд терміти (isoptera)
- •6. Ряд веснянки (plecoptera)
- •7. Ряд ембії (embioptera)
- •8. Ряд грилоблатиди (grylloblattida)
- •9. Ряд паличники (phasmatoptera)
- •10. Ряд прямокрилі (orthoptera)
- •11. Ряд вуховертки (dermaptera)
- •12. Ряд гемімериди (hemimerida)
- •13. Ряд зораптери (zoraptera)
- •14. Ряд сіноїди (psocoptera)
- •15. Ряд пухоїди (mallophaga)
- •16. Ряд воші (anoplura)
- •17. Ряд рівнокрилі хоботні (homoptera)
- •18. Ряд напівтвердокрилі, або клопи (hemiptera)
- •19. Ряд трипси (thysanoptera)
- •20. Ряд твердокрилі, або жуки (coleoptera)
- •21. Ряд віялокрилі (strepsiptera)
- •22. Ряд сітчастокрилі (neuroptera)
- •23. Ряд верблюдки (raphidioptera)
- •24. Ряд великокрилі (megaloptera)
- •25. Ряд скорпіонові мухи (mecoptera)
- •26. Ряд волохокрильці (тrісhоptera)
- •27. Ряд лускокрилі, або метелики
- •28. Ряд перетинчастокрилі (hymenoptera)
- •29. Ряд блохи (блохи, aphaniptera)
- •30. Ряд двокрилі (diptera)
- •1.1. Шкідники ряду рівнокрилі хоботні (Ноmopterа).
- •1.2. Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmiptеrа).
- •1.3. Шкідники ряду трипси (Тhуsаnорtеrа).
- •1.4. Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа).
- •1.5. Шкідники ряду лускокрилі (Lеріdорtеrа).
- •1.7. Шкідники ряду двокрилі (Dірtеrа).
- •2. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання.
- •2.2. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники бобових культур.
- •2. Шкідники технічних культур.
- •2.1. Шкідники цукрових буряків.
- •2.2. Шкідники картоплі.
- •2.3. Шкідники соняшнику.
- •3. Шкідники овочевих культур
- •3.1. Шкідники овочевих з родини капустяних.
- •3.2. Шкідники овочевих з родини лілійних.
- •3.3. Шкідники овочевих з родини селерових.
- •3.4. Шкідники овочевих з родини гарбузових.
- •3. Шкідники ряду твердокрилі (Соleopterа).
- •3. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники суниці та малини.
- •2. Шкідники смородини та агрусу.
- •3. Шкідники виноградної лози.
- •Тема: «заходи захисту сільськогосподарських культур від шкідників»
12. Ряд гемімериди (hemimerida)
Безкрилі паразити гризунів із прогнатичною головою, помірно довгими вусиками, не мають очей. Передньоспинка велика. Ноги короткі, спеціалізовані, лапки із присосками. Церки довгі, м’які, одночленикові, покриті волосками. Довжина тіла 8–14 мм. Для гемімерид характерне живонародження. Поширені гемімериди лише в тропічній Африці, де паразитують на гризунах. Мешкають у волосяному покриві, швидко рухаючись у ньому подібно блохам. Живляться похідними шкіряного епідермісу. Ряд включає 8 видів. Найбільш відомий Hemimerus hanseni Sharp, поширений в екваторіальній Африці.
13. Ряд зораптери (zoraptera)
Безкрилі (більша частина видів) або крилаті малі (не більше 3 мм) комахи з прогнатичною головою та дев’ятичлениковими вусиками. Органів зору немає. Покриви слабо пігментовані. Передньоспинка добре розвинена. Ноги з двочлениковими лапками, церки короткі, одночленикові. Яйцеклад відсутній. У окремих видів серед безкрилих особин трапляються крилаті, що мають темнозабарвлене тіло, розвинуті вічка та очі. Обидві форми здатні до розмноження і можуть бути уподібнені кастам термітів. Причина диморфізму залишається нез’ясованою. У викопному стані зораптери не відомі. У сучасній світовій фауні описано близько 20 видів, що належать до єдиного роду Zorotypus. Поширені виключно в тропіках. Мешкають під корою дерев, у трухлявій деревині, рослинних залишках. Живляться, вірогідно, спорами та міцелієм грибів, кліщами. Створюють скупчення особин, але без ознак суспільного життя та розподілу функцій між особинами.
14. Ряд сіноїди (psocoptera)
Малі (1–10 мм довжиною), тендітні комахи, із довгими щетинкоподібними вусиками. Голова гіпогнатична, рідше прогнатична. Ротові частини гризучого типу. Очі великі, у крилатих форм є три простих вічка. Крила бувають добре розвинені, укорочені, або їх зовсім немає. У стані спокою крила складені дахоподібно. Кінцівки однорідні, витончені, довгі. Зустрічається партеногенез. Мешкають поодиноко чи кулігами на стовбурах, гілках та листі дерев, кущів, у лісовій підстилці, під камінням, у гніздах комах та птахів, у житлі людини. Живляться наземними зеленими водоростями, лишайниками, окремими групами плісневих та паразитичних грибів, інколи тканинами вищих рослин. Окремі види шкодять запасам людини, пошкоджують гербарії та колекції комах. У світовій фауні описано близько 2000 видів.
15. Ряд пухоїди (mallophaga)
Безкрилі, невеликі (1–14 мм довжиною) комахи, що нагадують вошей, від яких відрізняються гризучим ротовим апаратом. Тіло сплощене в спинно-черевному напрямі. Зовнішній покрив часто дуже хітинізований. Забарвлення тіла від блідо-жовтого до чорного. Голова велика, очі редуковані. Груди поділені на 2 або 3 сегменти. Крил немає. Ноги бігального або хапального типу, пристосовані для більшого зчеплення із поверхнею субстрату. Пухоїди – постійні паразити птахів і ссавців; усе життя їх минає на тілі тварин-хазяїв. Живляться епідермісом, пір’ям, пухом, волоссям, жировими виділеннями шкіри й навіть кров’ю, що виступає з ран. Окремі види пристосувалися до внутрішнього паразитування в ротовій порожнині хазяїна. Розвиток швидкий: онтогенез триває близько 3–4 тижнів. Перетворення неповне, супроводжується 3 линяннями. У сучасній світовій фауні відомо близько 2600 видів.