- •А. В. Дудник
- •1. Поняття ентомології.
- •2. Історія розвитку ентомології.
- •3. Розділи ентомології.
- •4. План будови комах.
- •5. Голова та її придатки.
- •6. Грудний відділ та його придатки.
- •7. Черевце та його придатки.
- •8. Нервова система.
- •9. Дихальна система.
- •10. Травна та видільна системи.
- •11. Кровоносна система.
- •12. Статева система.
- •1. Біологія розмноження комах.
- •2. Біологія розвитку комах.
- •3. Екологія комах.
- •2) Мікроклімат та регуляція життєвих циклів.
- •3) Едафічні фактори.
- •4) Біотичні фактори.
- •5) Життєві форми комах.
- •1. Положення комах в системі органічного світу.
- •2. Характеристика основних рядів комах.
- •Клас ентогнатні (энтогнатные, entognatha)
- •1. Ряд протури, або безсяжкові (protura)
- •2. Ряд двохвостки (diplura)
- •3. Ряд ногохвостки (collembola)
- •Клас комахи (насекомые, insecta)
- •2. Ряд бабки (оdonata)
- •3. Ряд таргани (blattoptera)
- •4. Ряд богомоли (mantoptera)
- •5. Ряд терміти (isoptera)
- •6. Ряд веснянки (plecoptera)
- •7. Ряд ембії (embioptera)
- •8. Ряд грилоблатиди (grylloblattida)
- •9. Ряд паличники (phasmatoptera)
- •10. Ряд прямокрилі (orthoptera)
- •11. Ряд вуховертки (dermaptera)
- •12. Ряд гемімериди (hemimerida)
- •13. Ряд зораптери (zoraptera)
- •14. Ряд сіноїди (psocoptera)
- •15. Ряд пухоїди (mallophaga)
- •16. Ряд воші (anoplura)
- •17. Ряд рівнокрилі хоботні (homoptera)
- •18. Ряд напівтвердокрилі, або клопи (hemiptera)
- •19. Ряд трипси (thysanoptera)
- •20. Ряд твердокрилі, або жуки (coleoptera)
- •21. Ряд віялокрилі (strepsiptera)
- •22. Ряд сітчастокрилі (neuroptera)
- •23. Ряд верблюдки (raphidioptera)
- •24. Ряд великокрилі (megaloptera)
- •25. Ряд скорпіонові мухи (mecoptera)
- •26. Ряд волохокрильці (тrісhоptera)
- •27. Ряд лускокрилі, або метелики
- •28. Ряд перетинчастокрилі (hymenoptera)
- •29. Ряд блохи (блохи, aphaniptera)
- •30. Ряд двокрилі (diptera)
- •1.1. Шкідники ряду рівнокрилі хоботні (Ноmopterа).
- •1.2. Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmiptеrа).
- •1.3. Шкідники ряду трипси (Тhуsаnорtеrа).
- •1.4. Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа).
- •1.5. Шкідники ряду лускокрилі (Lеріdорtеrа).
- •1.7. Шкідники ряду двокрилі (Dірtеrа).
- •2. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання.
- •2.2. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники бобових культур.
- •2. Шкідники технічних культур.
- •2.1. Шкідники цукрових буряків.
- •2.2. Шкідники картоплі.
- •2.3. Шкідники соняшнику.
- •3. Шкідники овочевих культур
- •3.1. Шкідники овочевих з родини капустяних.
- •3.2. Шкідники овочевих з родини лілійних.
- •3.3. Шкідники овочевих з родини селерових.
- •3.4. Шкідники овочевих з родини гарбузових.
- •3. Шкідники ряду твердокрилі (Соleopterа).
- •3. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники суниці та малини.
- •2. Шкідники смородини та агрусу.
- •3. Шкідники виноградної лози.
- •Тема: «заходи захисту сільськогосподарських культур від шкідників»
1. Шкідники суниці та малини.
Ряд рівнокрилі – Homoptera
Родина афіди – Aphididae
1. Малинна пагонова попелиця – Aphis idaei – трапляється повсюдно. Пошкоджує малину, менше ожину та троянду. Безкрила партеногенетична самка завдовжки 2,3-2,5 мм, темно-зелена з коричневими плямами. Зимують запліднені яйця поблизу бруньок. За сезон розвивається 8-12 поколінь. Шкодять личинки та імаго.
Ряд твердокрилі – Coleoptera
Родина малинники – Byturidae
2. Малинний жук – Byturus tomentosus – трапляється повсюдно. Пошкоджує малину, іноді відмічається на ожині, костяниці та плодових деревах. Жук завдовжки 3,5-4 мм, видовжено-овальний, сірувато-чорний, вкритий іржаво-жовтими або сірими волосками. Зимують жуки й личинки в ґрунті під кущами кормових чагарників на глибині до 20 см. Генерація в основному однорічна і частково дворічна. Шкодять личинки та імаго.
Родина листоїди – Chrysomelidae
3. Суничний листоїд – Pyrrhalta tenella – трапляється у Поліссі й Лісостепу. Пошкоджує культурну, дикорослу суницю та інші трав'янисті й чагарникові рослини з родини розанних. Зимують статевонезрілі жуки під рослинними рештками. Розвивається одна генерація за рік. Шкодять личинки та імаго.
Родина довгоносики – Curculionidae
4. Малинний довгоносик – Anthonomus rubi – трапляється повсюдно, численний на Поліссі та в Лісостепу. Пошкоджує малину, ожину, суницю, троянду, шипшину. Зимують статевонезрілі жуки в поверхневому шарі ґрунту, під опалим листям. Генерація однорічна. Шкодять личинки та імаго.
5. Сірий, або землистий, кореневий довгоносик – Sciaphilus asperatus – трапляється повсюдно. Пошкоджує суницю, малину та інші культури. Трапляються лише самки; розмножуються партеногенетично. Зимують статевонезрілі жуки в поверхневому шарі ґрунту, під сухим листям, у кущах суниці. Можуть зимувати личинки в ґрунті на глибині 4-10 см. Генерація однорічна. Шкодять личинки та імаго.
Ряд лускокрилі – Lepidoptera
Родина склівки – Sesiidae
6. Малинна склівка – Pennisetia hylaeiformis – трапляється повсюдно. Пошкоджує малину. Зимують гусениці другого – третього віків у проточених ходах у коренях або всередині стебла біля його основи. Розвивається в одному поколінні.
Родина міно-чохликові (переливчасті) молі – Incurvariidae
7. Малинна брунькова міль – Lampronia rubiella – трапляється на Поліссі та у північних районах Лісостепу. Пошкоджує малину, рідше ожину. Зимують гусениці І-II віків у білих коконах під відсталою корою в нижній частині пагонів, у тріщинах кори, пеньках обрізаної малини та серед рослинних решток. За рік розвивається одна генерація.
Ряд перетинчастокрилі – Hymenoptera
Родина справжні пильщики – Tenthredinidae
8. Суничний чорноплямистий пильщик – Allantus cinctus – трапляється повсюдно. Пошкоджує суницю, полуницю, шипшину, троянду, рідше малину. Зимують еонімфи в коконах усередині стебел, в опалому листі та поверхневому шарі ґрунту. В Україні розвивається 2-3 покоління, у Криму може бути й четверте.
9. Малинний гребінчатовусий пильщик – Priophorus morio – трапляється повсюдно. Пошкоджує малину, ожину, горобину. Зимують еонімфи в тонкому двошаровому світло-коричневому коконі в рослинних рештках, інколи в ґрунті на глибині 5-7 см. За рік розвивається дві генерації. У південних регіонах буває третя.
10. Малинний мінуючий пильщик – Metallus pumilus – трапляється повсюдно. Пошкоджує малину і ожину. Зимують личинки в коконі у грунті на глибині 5-7 см. Завершивши живлення, несправжні гусениці другої генерації переходять у ґрунт, де в коконі залишаються до весни.
Ряд двокрилі – Diptera
Родина галиці – Cecidomyiidae
11. Малинна пагонова галиця – Thomasiniana theobaldi – трапляється повсюдно. Пошкоджує малину ожину. Зимують дорослі личинки в коконах біля основи пагонів малини. Навесні, під час відростання пагонів, заляльковуються. Личинки, які завершили живлення, падають на ґрунт і в повер невому шарі коконуються. Виліт другого покоління відбувається у липні – серпні. На півдні може бути третє покоління. Малину й ожину пошкоджують два інших види галиць.
12. Малинна листкова галиця – Dasyneura plicatrix. Зимує личинка в ґрунті. Заляльковується у квітні. Літає у травні – червні. Яйця відкладає на верхівки пагонів. Личинки, які відродилися, живляться листям. Пошкоджене листя скручується, серединні жилки потовщуються.
13. Малинна стеблова галиця – Lasioptera rubi. Личинки зимують у галах. Заляльковуються у квітні. Літ у травні – червні. Самка відкладає яйця на молоді пагони групами по 8-15 штук. Личинки, які відродилися, проникають під кору пагонів і живляться соком рослин. На пагонах утворюються веретеноподібні гали завдовжки до 30 мм та завширшки до 20 мм. Пошкоджені пагони відмирають.
Родина сновигові (квіткарки) – Anthomyidae
14. Малинна муха – Pegomya rubivora – трапляється на Поліссі та в Лісостепу. Пошкоджує малину, ожину, лабазник, таволгу. Зимують личинки в несправжніх коконах у поверхневому шарі ґрунту. Генерація однорічна.