- •А. В. Дудник
- •1. Поняття ентомології.
- •2. Історія розвитку ентомології.
- •3. Розділи ентомології.
- •4. План будови комах.
- •5. Голова та її придатки.
- •6. Грудний відділ та його придатки.
- •7. Черевце та його придатки.
- •8. Нервова система.
- •9. Дихальна система.
- •10. Травна та видільна системи.
- •11. Кровоносна система.
- •12. Статева система.
- •1. Біологія розмноження комах.
- •2. Біологія розвитку комах.
- •3. Екологія комах.
- •2) Мікроклімат та регуляція життєвих циклів.
- •3) Едафічні фактори.
- •4) Біотичні фактори.
- •5) Життєві форми комах.
- •1. Положення комах в системі органічного світу.
- •2. Характеристика основних рядів комах.
- •Клас ентогнатні (энтогнатные, entognatha)
- •1. Ряд протури, або безсяжкові (protura)
- •2. Ряд двохвостки (diplura)
- •3. Ряд ногохвостки (collembola)
- •Клас комахи (насекомые, insecta)
- •2. Ряд бабки (оdonata)
- •3. Ряд таргани (blattoptera)
- •4. Ряд богомоли (mantoptera)
- •5. Ряд терміти (isoptera)
- •6. Ряд веснянки (plecoptera)
- •7. Ряд ембії (embioptera)
- •8. Ряд грилоблатиди (grylloblattida)
- •9. Ряд паличники (phasmatoptera)
- •10. Ряд прямокрилі (orthoptera)
- •11. Ряд вуховертки (dermaptera)
- •12. Ряд гемімериди (hemimerida)
- •13. Ряд зораптери (zoraptera)
- •14. Ряд сіноїди (psocoptera)
- •15. Ряд пухоїди (mallophaga)
- •16. Ряд воші (anoplura)
- •17. Ряд рівнокрилі хоботні (homoptera)
- •18. Ряд напівтвердокрилі, або клопи (hemiptera)
- •19. Ряд трипси (thysanoptera)
- •20. Ряд твердокрилі, або жуки (coleoptera)
- •21. Ряд віялокрилі (strepsiptera)
- •22. Ряд сітчастокрилі (neuroptera)
- •23. Ряд верблюдки (raphidioptera)
- •24. Ряд великокрилі (megaloptera)
- •25. Ряд скорпіонові мухи (mecoptera)
- •26. Ряд волохокрильці (тrісhоptera)
- •27. Ряд лускокрилі, або метелики
- •28. Ряд перетинчастокрилі (hymenoptera)
- •29. Ряд блохи (блохи, aphaniptera)
- •30. Ряд двокрилі (diptera)
- •1.1. Шкідники ряду рівнокрилі хоботні (Ноmopterа).
- •1.2. Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmiptеrа).
- •1.3. Шкідники ряду трипси (Тhуsаnорtеrа).
- •1.4. Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа).
- •1.5. Шкідники ряду лускокрилі (Lеріdорtеrа).
- •1.7. Шкідники ряду двокрилі (Dірtеrа).
- •2. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання.
- •2.2. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники бобових культур.
- •2. Шкідники технічних культур.
- •2.1. Шкідники цукрових буряків.
- •2.2. Шкідники картоплі.
- •2.3. Шкідники соняшнику.
- •3. Шкідники овочевих культур
- •3.1. Шкідники овочевих з родини капустяних.
- •3.2. Шкідники овочевих з родини лілійних.
- •3.3. Шкідники овочевих з родини селерових.
- •3.4. Шкідники овочевих з родини гарбузових.
- •3. Шкідники ряду твердокрилі (Соleopterа).
- •3. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники суниці та малини.
- •2. Шкідники смородини та агрусу.
- •3. Шкідники виноградної лози.
- •Тема: «заходи захисту сільськогосподарських культур від шкідників»
3. Шкідники виноградної лози.
Виноград в Україні пошкоджується більш ніж 50 видами шкідливих тварин – комах, кліщів. Особливо шкідливих налічується 35 видів. Більша частина з них – поліфаги і лише 15 видів є моно- і олігофагами, які розвиваються переважно на винограді. Корінням живляться личинки коваликів, чорнишів, пластинчастовусих. Молоді пагони, бруньки, листя пошкоджують гусениці совок, листовійок, личинки саранових, коників та ін. Із кокцид небезпечним є борошняний червець, ряд щитівок і несправжніх щитівок. Особливо небезпечні виноградна філоксера, скосарі, листовійки.
Ряд рівнокрилі – Homoptera
Родина філоксери – Phylloxeridae
1. Виноградна філоксера – Viteus vitifolii – в Україні трапляється в Криму, південних та західних областях. Пошкоджує виноград. У Європу її було завезено з Америки в 60-ті роки минулого століття, де вона швидко поширилась, завдаючи значної шкоди виноградникам. Залежно від способу життя і шкодочинності філоксера має дві форми: кореневу і листкову. Самка кореневої форми завдовжки 1-1,2 мм, видовжено-овальна, зеленувата або бурувато-жовта. Самка листкової, або галової, форми більш округла, жовто- зелена. Зимують личинки першого, рідше другого віків на коренях. За сезон у ґрунті розвивається 5-8 поколінь.В Україні листкова форма філоксери дає 5-7 поколінь. Шкодять личинки та імаго.
Родина борошнисті червці – Pseudococcidae
2. Виноградний борошнистий червець – Planococcus ficus – трапляється в зоні південного берега Криму. Пошкоджує виноград, інжир, маслину, цитрусові та багато інших субтропічних культур. Самка широкоовальної форми, 3,5-4 мм завдовжки, жовтувато-бура, рясно вкрита борошнистим нальотом, по краю тіла розміщені 18 пар тонких воскоподібних ниток, які збільшуються до заднього кінця тіла. Зимують самки, які не завершили розвитку, під корою,в тріщинах кори та інших захищених місцях поблизу рослин. Розвивається в трьох генераціях. Шкодять личинки та імаго.
Ряд твердокрилі – Coleoptera
Родина пластинчастовусі – Scarabаeidae
3. Мармуровий хрущ – Polyphylla fullo – трапляється повсюдно. Поліфаг. Особливо небезпечний для молодих насаджень. Жук завдовжки 28-32 мм; коричневобурий, надкрила з жовтуватим мармуровим малюнком. Зимують личинки різних віків у ґрунті, на глибині 30-50 см. Відроджені личинки тричі перезимовують. Шкодять личинки та імаго.
Родина довгоносики – Curculionidae
4. Скосар кримський – Otiorhynchus asphaltinus – Трапляється в Криму, особливо шкодочинний у районах південного берега. Пошкоджує виноград, рідше плодові дерева та ягідні чагарники. Жук завдовжки 8-11 мм, зверху блискучо-чорний. Зимують статевонезрілі жуки, а також личинки, що не завершили розвиток, у ґрунті та під рослинними рештками. Жуки живуть 2 – 3 роки. Шкодять личинки та імаго. Крім кримського скосаря виноград пошкоджують кілька інших видів скосарів: скосар виноградний — O. vitisGyll., малий чорний скосар — O. ovatusL. та ін.
Родина трубкокрути – Attelabidae (Rynchitidae)
5. Трубкокрут багатоїдний, або грушевий – Byctiscus betulae – трапляється повсюдно. Пошкоджує виноград, грушу, рідше – сливу, яблуню, горобину, айву, вишню, малину та деякі інші листяні породи. Жук 6 – 9 мм завдовжки, золотистозелений з темносинім полиском. Зимують статевонезрілі жуки в ґрунті на глибині 5-10 см, неве-частина особин – під рослинними рештками. За рік розвивається одна генерація. Шкодять личинки та імаго.
Родина листоїди – Chrysomelidae
6. Падучка темна – Adoxus obscurus – трапляється повсюдно. Жук завдовжки 6 мм, чорний, надкрила червоно-коричневі. Зимують личинки, що завершили живлення, в ґрунті. За рік розвивається одна генерація. Шкодять личинки та імаго.
Ряд лускокрилі, або метелики – Lepidoptera
Родина листовійки – Tortricidae
7. Гронова листовійка – Lobesia botrana – трапляється на всій території промислового виноградарства. Метелик із розмахом крил 11-13 мм, передні крила оливковобурі з широкою жовтуватобілою перев’яззю з темними штрихами. Зимують лялечки в білих шовковистих коконах у тріщинах кори, у сухих гронах винограду, опалому листі та інших місцях. Розвивається в трьох поколіннях.
8. Листовійка двольотна – Eupoecilia ambiguella – трапляється повсюдно, особливо шкодочинна в Криму та південних областях України. Пошкоджує виноград, може розвиватися на смородині, калині, кизилі, терені, крушині, бересклеті, бузку, клені та інших деревах і чагарниках. Метелик з розмахом крил 13-16 мм, передні крила рожевожовті з трапецієподібною темнобурою перев’яззю зі свинцевосірою облямівкою по боках, задні крила світло-сірі. Зимують лялечки в щільних білих коконах у розвилках пагонів, щілинах, тріщинах, під відсталою корою, в залишках підв’язувального матеріалу. За рік розвивається дві генерації.
Родина пістрянкові (строкатки) – Zygaenidae
9. Пістрянка (строкатка) виноградна – Theresia ampelophaga – поширена на Південному березі Криму. Метелик з розмахом крил 22 – 25 мм, зверху блискучосиній або синьозелений. Зимують гусениці II-ІІІ віків у коконах під відсталою корою, в Піщинах на стовбурах та пеньках винограду, рідше – в рослинних рештках. За рік розвивається одна генерація.
Родина молі-блищанки – Heliozelidae
10. Виноградна кружкова міль – Holocacista rivillei – трапляється в Криму. Зимують гусениці, що завершили живлення, під відсталою корою на штамбах та рукавах винограду. На Південному березі Криму виноградна кружкова міль розвивається в трьох поколіннях.