5 Результуючий розділ

5.1 Визначення техніко-економічних показників

До основних техніко-економічних показників відносяться: річна програма випуску, загальна кількість працюючих, продуктивність праці виробничого працівника, середньомісячна заробітна плата, кількість верстатів, вартість основних фондів дільниці, зняття продукції з 1 верстата, зняття продукції з 1 м² виробничої площі, фондовіддача, фондомісткість і фондоозброєність.

Більшість даних таблиці були розраховані у попередніх розділах, тому вони просто без змін переносяться до таблиці: річна програма випуску береться з таблиці 4.10, чисельність основних та допоміжних робітників, керівників, спеціалістів та службовців, кількість верстатів, виробнича площа ділянки – з другого розділу дипломного проекту, середньомісячну заробітну плату працівників – з четвертого розділу, вартість основних фондів ділянки – з економічного розділу.

Декілька показників потребують розрахунку. Нижче наведені формули, за якими вони розраховуються.

Продуктивність праці одного працівника (основного робітника) розраховується за формулою (5.1):

(5.1)

де ВП – річна програма випуску, грн.;

Ч – чисельність працівників (всього персоналу), чол.;

Ч_ОСН.Р. – чисельність основних робітників, чол.

Зняття продукції з одного верстата та з 1 м² виробничої площі розраховується за формулами (5.2) і (5.3):

(5.2)

(5.3)

де С_пр - прийнята кількість верстатів, шт.,

S_вир – виробнича площа ділянки, м²

Основні показники використання основних фондів: фондовіддача (F_В) фондоозброєність (F_О) і фондомісткість (F_М) – визначаються за формулами (5.4), (5.5) і (5.6).

(5.4)

де ОФ – середньорічна вартість основних фондів ділянки, грн.

(5.5)

де Ч – середньоспискова чисельність персоналу, чол.

(5.6)

Розрахунок техніко-економічних показників наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Техніко-економічні показники проекту

Найменування показників	Одиниці виміру	Сума
1 Річна програма випуску (ВП)	грн.	3243754,5
2 Загальна чисельність працівників (Ч): основних робітників (ЧОСН.Р.); допоміжних робітників (ЧДОП.Р.); керівників, спеціалістів, службовців (ЧКЕР./СП./СЛ.).	чол. чол. чол. чол.	22 15 5 2
3 Продуктивність праці одного працівника (ПРпрац.) Продуктивність праці основного робітника (ПРосн.р.)	грн./чол. грн./чол.	147443,38 216250,3
4 Середньомісячна заробітна плата: основних робітників (Зс/м(осн.р.)); допоміжних робітників(Зс/м(доп.р.)); керівників, спеціалістів, службовців (Зсер. (кер./сп./сл..)).	грн. грн. грн. грн.	1885,89 1641,77 4800
5 Кількість верстатів (СПР)	шт.	7
6 Вартість основних фондів ділянки (ОФ)	грн.	2075136,3
7 Виробнича площа ділянки (Sвир)	м^2	400,5
8 Зняття продукції з одного верстату	грн.	463393,5
9 Фондовіддача (FВ)	грн.	1,56
10 Зняття продукції з 1 м^2 виробничої площі	грн.	8099,26
11 Фондоозброєність (FО)	грн.	94324,37
12 Фондомісткість (FМ)	грн.	0,64

5.2 Порівняння заводської собівартості з проектною по основними статтями витрат

Порівняння заводської собівартості із проектної по основним статтям витрат наведено в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 – Порівняння заводської собівартості із проектною по основних статтях витрат

Найменування витрат	По заводу, грн.	По проекту, грн.
1 Матеріальні витрати	224455	204050
2 Основна заробітна плата виробничих робітників	336402,297	305820,27
3 Додаткова заробітна плата виробничих робітників	37004,242	33640,22
4 Відрахування на соціальні потреби	146935,47	133577,7
5 Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	514929,415	468117,65
6 Загальновиробничі витрати	594149,325	540135,75
Виробнича собівартість	1853875,749	173,9608,5
7 Адміністративні витрати	277269,685	252063,35
8 Витрати на збут	287035,397	260941,27
Повна собівартість	2477871,55	2252610,5

Розраховуємо абсолютне та відносне зниження собівартості на один виріб та на програму у результаті впровадження розробленого технологічного процесу.

5.3 Аналіз ефективності розробленого технологічного процесу

Основними показниками порівняльної економічної ефективності при створенні організаційних рішень, при впроваджені нової техніки є:

• економія умовно-річна;

• приведені витрати;

• термін окупності;

• річний економічний ефект.

Економія умовно-річна розраховується за допомогою формули (5.7):

Е_у-р = (С₁ – С₂) ∙ N, (5.7)

де С₁, С₂ – собівартість одиниці продукції за заводським та проектним варіантами, грн.;

N – річна програма, шт.

Е_у-р = 2477871,55 - 2252610,5 = 225261,05 грн.

Приведені витрати визначаються за формулою (2.58):

В_пр = С_і ∙ N + Е_н ∙ К_і → min, (5.8)

де С_і - собівартість одиниці продукції за варіантами, грн;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (0,15);

К_і – капіталовкладення за варіантами, грн.;

N – річна програма, шт.

В_пр1 = 2477871,55 + 0,15 · 1556352 = 2711324,38 грн.,

В_пр2 = 2252610,5 + 0,15 · 2075136,3 = 2563880,94 грн.

Термін окупності додаткових капіталовкладень «Т_ок» визначається за формулою (5.9):

Т_ок = , (5.9)

де - капіталовкладення відповідно додаткові та первісні, грн.;

Е_у-р – економія умовно-річна, грн.

Т_ок = року

Річний економічний ефект (економія приведених витрат) «Е_річн» визначається за формулою (5.10):

Е_річн = В_пр1 - В_пр2 (5.10)

Е_річн = 2711324,38 - 2563880,94 = 147443,43 грн.

Таблица 2.3 – Розрахунок показників економічної ефективності проекту

Показник	Базовий варіант	Новий варіант
1	2	3
1 Капітальні витрати, грн.	1556352	2075136,3
2 Собівартість одиниці продукції, грн.	2477871,55	2252610,5
3 Коефіцієнт економічної ефективності	0,15	0,15
4 Економія умовно-річна, грн	225261,05
5 Витрати приведені, грн.	2711324,38	2563880,94

Закінчення таблиці 2.3

1	2
6 Строк окупності додаткових капіталовкладень, років	2,3
7 Річний економічний ефект, грн.	147443,43

Річний економічний ефект позитивний і складає 147443,43 грн. Термін окупності додаткових капіталовкладень складає 2,3 років, що є менше нормативного (6,7 років). Таким чином, новий варіант ефективніший за базовий і його можна рекомендувати до практичної реалізації.

ВИСНОВОК

Підвищувати ефективність машинобудування можна за рахунок вдосконалення його технологій, поліпшення структури металообробного устаткування. Основні напрями в розвитку технічного прогресу, який характеризується створенням принципово нових технологічних процесів. Головне економічне завдання полягає в тому, аби на основі мирного використання нових досягнень науки і техніки, індустріального розвитку всього суспільного виробництва, підвищення його ефективності і продуктивності праці, забезпечити значне зростання промислового виробництва і завдяки цьому добитися істотного підйому життєвого рівня народу, повнішого задоволення матеріальних і духовних потреб людини. В результаті роботи над дипломним проектом були досягнуті наступні показники:

1. Спроектований прогресивний технологічний процес обробки корпуса.

2. Як заготовка використовується поковка з отвором, що дозволило значно понизити припуски і підвищити коефіцієнт використання матеріалу.

3.Спроектовано пристосування (патрон трикулачковий з пневмоприводом), що дозволило надійно і швидко закріпити заготовку.

4. Для обробки заданих поверхонь був розроблений різець збірний прохідний із змінною твердосплавною пластиною, а для контролю необхідних параметрів була розроблена калібр – пробка різьбова.

Все вище перераховане у результаті дозволило знизити собівартість виготовлення заготовки, а також готової деталі, підвищити продуктивність праці.

Крім того, в дипломному проекті були проведені виробничі розрахунки, розрахунки з охорони праці, а також економічні розрахунки, в результаті яких був визначений економічний ефект, який склав 147443,43 грн. і розрахований термін окупності додаткових капіталовкладень, який становить 2,3 років.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1 Добриднєв И.С. Курсове проектування по предмету "Технологія машинобудування" : навчальний посібник для технікумів за фахом "Обробка металів різанням". - М.: Машинобудування. 1985. 184 с.

2 Балабанов А.Н. Короткий довідник технолога машиностроителя.- М. : Видавництво стандартів, 1992.

3 Косилова А.Г., Калинин М. А. Точність обробки, заготівлі і припуски в машинобудуванні. Довідник технолога. М., "Машинобудування", 1976.

4 Загальномашинобудівні нормативи режимів різання. 4.1. М.: Машинобудування, 1967.

5 Довідник технолога - машинобудівника. т. 2. Під редакцією А.Г. Косиловой і Р. К. Мещерякова, М.: Машинобудування, 1985.

6 Нормативів часу при роботі на верстатах з ЧПУ. Днепропетровськ, 1985.

7 Нормативи часу допоміжного на обслуговування робочого місця і підготовчо - заключного М.: Машинобудування , 1974.

8 Белоусов А.П. Проектування верстатних пристроїв – М.: Вища школа, 1980. 240 с.

9 Нефьодов Н.А., Осипов К.А. Збірник задач і прикладів по різанню металів і ріжучому інструменту. - М.: Машинобудування, 1990. 288 с.

10 Козловський Н.С., Виноградов А.Н. Основи стандартизації, допуски, посадки та технічні вимірювання: Підручник для студентів технікумів. – 2 – е вид., перероб. та доп. – М.: Машинобудування, 1982.- 284 с.

Додаток А Специфікація трьохкулачкового самоцентруючого патрона

Додаток Б Специфікація токарного збірного прохідного різця

Додаток В Специфікація калібр – пробки різьбової