2. Діагностика нп

В загальному вигляді найбільш вагомі клінічні та рентгенологічні ознаки НП можуть бути сформульовані таким чином:

2.1.Обов’язкові:

• Загальні симптоми (слабкість, адинамія, зниження апетиту, лихоманка)

• локальні респіраторні симптоми (кашель, виділення мокротиння, задишка, біль в грудях),

• фізикальні дані (притупленний або тупий перкуторний звук, ослаблене або жорстке бронхіальне дихання, фокус дзвінких дріб нопухирцевих хрипів та/або крепітації).

Весь цей симптомокомплекс не є специфічним для пневмонії, але достатній для встановлення попереднього клінічного діагнозу.

• рентгенографія органів грудної клітки, яку необхідно виконувати в двох проекціях (задньопередня та бокова) з метою підвищення інформативності цього методу обстеження,

• мікробіологічне дослідження при пневмонії спрямоване на виявлення збудника зах ворювання в матеріалі, отриманому з вогнища інфекції. Матеріал для дослідження не обхідно забирати до початку антибактеріальної терапії. Однак, незважаючи на труднощі проведення мікробіологічного дослідження в повному обсязі, не слід зволікати з призначенням антибіотика,

• клінічний аналіз крові не дозволяють визначити потенційного збудника пнев монії. Однак лейкоцитоз вище 10–12·10⁹/л свідчить про високу ймовірність бак теріальної інфекції, а лейкопенія нижче 3·10⁹/л або лейкоцитоз вище 25·10⁹/л єсприятливими прогностичними ознаками.

2.2.Додаткові:

• біохімічні аналізи крові (функціональні тести печінки, нирок, глікемія та ін.) не на дають якоїнебудь специфічної інформації, однак за наявності відхилень від нормальних значень свідчать про ураження ряду органів/систем, що має певне клінічне та прогнос тичне значення,

• ухворих з ознаками дихальної недостатності, що зумовлена поширеною пнев монічною інфільтрацією, масивним плевральним випотом, розвитком пневмонії на тлі хронічних обструктивних захворювань легень необхідно визначатинасиченість крові киснем абогази артеріальної крові. При цьому гіпоксемія при SaO менше 90% або РаОнижче 60 мм рт. ст. ,

• серологічна діагностика НП, що спричиненаMycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae і бактеріями родуLegionella, не розглядається як обов'язковий метод дослід ження, оскільки, з урахуванням повторного взяття сироватки крові в гострий період захворювання та в період реконвалесценції (через декілька тижнів від початку захво рювання), це переважно епідеміологічний, а не клінічний рівень діагностики.

• дослідження плеврального випоту із визначенням кількості лейкоцитів та лейкоцитарної формули, рН, активності лактатдегідрогенази, кількості білка, пофарбувати мазки за Грамом та на кислотостійкі бактерії, провести засів на виявлення аеробів, анаеробів та

3.Антибактеріальна терапія

Діагноз НП — безумовне показання для застосування антибіотиків, які є основою лікування у таких хворих. Антибактеріальне лікування необхідно починати одразу після встановлення діагнозу, особливо у тих пацієнтів з НП, які потребують госпіталізації. Затримка на 8 год і більше введення першої дози антибіотика зумовлює значне підвищення летальності серед таких хворих.

З практичних міркувань розрізняють:

• емпіричну терапію (якщо не встановлена етіологія захворювання);

• раціональна терапію хворих на НП з встановленою етіологією.

Лікування хворих на НП в амбулаторних умовах

Рішення про лікуання хворого на НП в амбулаторних умовах базується на початковій оцінці їх стану тяжкості з урахуванням соціальних факторів (адекватний догляд дома).

Для пацієнтів, які віднесені до групи з низьким ризиком смерті, при призначенні адекватного лікування повинно наступити покращення стану на протязі 48 год. Якщо на протязі 48 год покращання немає, необхідно вирішити питання про доцільність госпіталізації (з урахуванням «основних» та «додаткових» несприятливих прогностичних критеріїв) або проведення рентгенографії легень.