3. Засоби, що пригнічують скоротливу активність матки

• Гексопреналін (Hexoprenaline)

Фармакотерапевтична група: G02СА05 - засоби для застосування у гінекології. Симпатоміметики, що пригнічують скорочувальну активність матки.

Основна фармакотерапевтична дія: розслаблює мускулатуру матки.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: селективний β2-симпатоміметик, що зменшує частоту та інтенсивність скорочень матки; пригнічує спонтанні, а також спричинені окситоцином пологові перейми; під час пологів нормалізує вкрай сильні або нерегулярні перейми; під дією гексопреналіну передчасні перейми у більшості випадків припиняються, що дозволяє продовжити вагітність до нормального терміну пологів; справляє незначну дію на серцеву діяльність і кровотік вагітної та плоду; препарат складається з двох катехоламінових груп, які в організмі людини проходять процес метилування за рахунок катехоламін-О-метилтрансферази; якщо дія ізопреналіну майже повністю припиняється при введенні однієї метилової групи, гексопреналін стає біологічно неактивним тільки у випадку метилування обох своїх катехоламінових груп; ця властивість, а також висока здатність гексопреналіну адгезувати на поверхні вважаються причиною його довготривалої дії; частина введеного препарату залишається активною у місці введення тривалий час; після в/м введення активний метаболіт добре виводиться із сечею; у місці ін’єкції тривалий час спостерігається дія препарату; гексопреналін добре абсорбується при прийомі внутрішньо, частина його виділяється у вигляді диметильованого метаболіту; при застосуванні гексопреналіну протягом перших 4 год 80% активних речовин виділяється із сечею у незміненому вигляді; після цього підвищується екскреція диметилдеривату і споріднених сполук; невелика частина виділяється з жовчю у формі складних метаболітів.

Показання для застосування ЛЗ: г.токоліз - гальмування пологових переймів під час пологів при г. внутрішньоматковій асфіксії, іммобілізація матки перед кесаревим розтином, перед поворотом плоду з поперчного положення, при пролапсі пуповини, при ускладненій пологовій діяльності; начальний захід при передчасних пологах перед доставкою вагітної до лікарні; масивний токоліз - гальмування передчасних пологових перейм за наявності згладженої шийки матки і/або розкриття зіва матки; тривалий токоліз; профілактика передчасних пологів при посилених або прискорених переймах без згладження шийки матки або розкриття зіва матки; іммобілізація матки до, під час і після Черчлаге-операції.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вміст амп. необхідно вводити в/в повільно (протягом 5 – 10 хв) – після розведення ізотонічним р-ном натрію хлориду до 10 мл; г. токоліз - 10 мкг гексопреналіну, розведених у 10 мл р-ну натрію хлориду або глюкози, вводити протягом 5 – 10 хв повільно в/в; за необхідності продовжити введення шляхом в/в інфузії зі швидкістю 0,3 мкг/хв; масивний токоліз - на початку лікування починають із введення 10 мкг повільно в/в, потім – в/в інфузія зі швидкістю 0,3 мкг/хв; можна вводити препарат зі швидкістю 0,3 мкг/хв і без попередньої в/в ін’єкції; вводити в/в краплинно (20 крап.= 1мл); тривалий токоліз - рекомендована доза - 0,075 мкг/хв; якщо протягом 48 год не відбувається поновлення перейм, лікування можна продовжити препаратом гексапреналіном в формі табл. по 0,5 мг; вказане дозування можна використовувати тільки як орієнтовне, при токолізі необхідно регулювати його індивідуально; за 1-2 год до припинення інфузії гексапреналіну розпочати прийом табл.; приймати спочатку по 1 табл. кожні 3 год., потім – кожні 4-6 год (4 - 8 табл./добу).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: запаморочення, легкий тремор пальців, тривожність, підсилене потовиділення, тахікардія, головний біль, нудота, блювання; поодинокі випадки порушення ритму серця (шлуночкова екстрасистолія), кардіалгії, утруднення дихання; рівень цукру в крові, особливо при ЦД, підвищується за рахунок глікогенлітичної дії препарату; діурез знижується, особливо на початковій стадії лікування; у пацієнток зі схильністю до затримки рідини у тканинах це може призвести до виникнення набряків; можливо зниження інтенсивності перистальтики кишечнику; у новонароджених можуть виникати гіпоглікемія і ацидоз, бронхоспазм, анафілактичний шок.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; тиреотоксикоз; серцево-судинні захворювання (порушення серцевого ритму, що перебігають з тахікардією, міокардит, порок мітрального клапана і аортальний стеноз, ІХС, АГ); тяжкі захворювання печінки та нирок; закритокутова глаукома; маткові кровотечі, передчасне відшарування плаценти; внутрішньоматкові інфекції; вагітність ( І триместр); період лактації.

Форми випуску ЛЗ: концентрат для приготування р-ну для інфузій, 25 мкг/5 мл по 5 мл (25 мкг) в амп.; р-н для в/в введення, 10 мкг/2 мл по 2 мл в амп.; табл. по 0, 5 г.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 18°С - 25ºС; термін придатності концентрату для приготування р-ну для інфузій – 3 роки, табл. – 5 років.

Торгова назва:

І. Гексопреналіну сульфат, ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Бiофарма"

ІІ. Гініпрал, "Nycomed Austria GmbH" для "Nycomed", Австрія

• Атосибан (Atociban)

Фармакотерапевтична група: G02C X01 - інші гінекологічні препарати.

Основна фармакотерапевтична дія: конкурентний антагоніст людського окситоцину на рівні рецепторів.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: синтетичний пептид, який зв'язуючись з рецепторами окситоцину, знижує частоту маткових скорочень і тонус міометрія, призводячи до пригнічення скоротності матки; також зв'язується з рецепторами вазопресину, у такий спосіб пригнічуючи ефект вазопресину; у разі розвитку передчасних пологів, атосибан у рекомендованих дозах пригнічує скорочення матки й забезпечує матці функціональний спокій; розслаблення матки розпочинається майже одразу ж після введення атосибану; протягом 10 хв скорочувальна активність міометрія істотно знижується, підтримуючи стабільний функціональний спокій матки (менше 4 скорочень за годину) протягом 12 год; у здорових невагітних жінок, які одержували атосибан у вигляді інфузії (від 10 до 300 мкг/хв протягом 12 год), С_макс збільшувалася пропорційно дозі; кліренс препарату, об'єм розподілу і T_1/2 не залежали від дози; у жінок, які одержували атосибан у вигляді в/в інфузії (300 мкг/мл протягом 6 - 12 год) з приводу передчасних пологів, С_макс досягалася протягом 1 год після початку інфузії (в середньому 442 ± 73 нг/мл, в інтервалі 298 - 533 нг/мл); після припинення інфузії концентрація препарату в плазмі швидко знижується зі значеннями початкового і кінцевого часу напіввиведення 0,21 ± 0,01 і 1,7 ± 0,3 год, відповідно; середній кліренс препарату – 41,8 ± 8,2 л/год; середній об’єм розподілу – 18,3 ± 6,8 л; зв'язування атосибану з білками плазми у вагітних жінок становить від 46 до 48 %; атосибан проникає крізь плаценту. У плазмі крові й сечі людини ідентифіковано 2 метаболіти; співвідношення концентрації головного метаболіту M₁ (дез-(орнітин, гліцин-NH₂)-[Mpa,D-тирозин(Et)₂,треонін-окситоцин) і концентрації атосибану в плазмі становило 1,4 і 2,8 на другій годині інфузії й після її припинення, відповідно. Не відомо, чи накопичується M_l у тканинах; атосибан визначається у сечі в дуже малих кількостях, його концентрація у сечі у 50 разів менша за концентрацію M_{l; с}піввідношення атосибану, виведеного з калом, не визначалося; головний метаболіт M₁ активний, як і оригінальний лікарський препарат, відносно інгібування окситоцин-індукованих скорочень матки in vitro. Метаболіт M_l виділяється в грудне молоко.

Показання для застосування ЛЗ: для уповільнення пологової діяльності при загрозі передчасних пологів у вагітних у випадку, коли мають місце регулярні маткові скорочення тривалістю не менше 30 с і частотою більше 4 разів протягом 30 хв; при розширенні шийки матки від 1 до 3 см (0 - 3 см для жінок, які народжують вперше), згладжування більш ніж на 50 %; у жінок старше 18 років; термін вагітності від 24 до 33 повних тижнів; нормальна частота серцевих скорочень у плода.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в у 3 послідовні етапи - болюсно вводиться р-н для ін'єкцій у початковій дозі 6,75 мг; одразу після цього проводиться тривала інфузія концентрату для приготування інфузійного р-ну в високій дозі - 300 мкг/хв (навантажувальна інфузія) протягом 3 год; після цього йде тривала (до 45 год) інфузія концентрату в низькій дозі 100 мкг/хв., тривалість лікування не повинна перевищувати 48 год; повна доза препарату на весь курс терапії не повинна перевищувати 330 мг; в/в одномоментне введення повинно здійснюватися відразу після постановки діагнозу передчасних пологів; після введення болюсної дози слід розпочинати інфузію; якщо скорочувальна активність матки персистує на тлі терапії атосибаном, слід розглянути питання про терапію іншим препаратом; якщо виникає потреба в повторному застосуванні атосибану, його також слід розпочинати з болюсного введення р-ну для ін'єкцій, за яким йде введення концентрату для приготування інфузійних р-нів; повторне лікування можна починати у будь-який час після першого лікування, його можна повторювати до 3 разів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: описані можливі побічні реакції з боку організму матері та не було виявлено специфічних побічних ефектів атосибану в немовлят; у жінок відзначалися такі побічні ефекти - ШКТ – нудота, блювання; обмін речовин і трофіка – гіперглікемія; ЦНС - головний біль, запаморочення; серцево-судинна система - тахікардія, гіпотензія, припливи крові; психічні порушення – безсоння; шкіра й підшкірна клітковина - свербіж, висипи; маткові кровотечі, атонія матки; місцеві - реакція у місці введення; загальні порушення – гіпертермія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: термін вагітності менше 24 або більше 33 повних тижнів; передчасний розрив оболонок при вагітності більше 30 тижнів; внутрішньоутробна ретардація росту й аномальна частота серцевих скорочень (ЧСС) плода; передпологова маткова кровотеча, що вимагає негайних пологів; еклампсія й тяжка прееклампсія, що вимагає негайних пологів; внутрішньоутробна смерть плода; підозра на внутрішньоматкову інфекцію; передлежання плаценти; відшарування плаценти; будь-які інші стани, що стосуються як матері, так і плода, при яких збереження вагітності становить небезпеку; гіперчутливість до діючої речовини або допоміжних речовин в анамнезі.

Форми випуску ЛЗ: р-н для ін’єкцій по 7,5 мг/1 мл

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 2°С – 8°C; термін придатності - 2 роки.

Торгова назва:

ІІ. Трактоцил, Ferring GmbH; "Ferring International Center SA", Німеччина/Швейцарія