Мета та завдання дисципліни

Підготовка з біостатистики студентів за спеціальностями: 7.110101 “Лікувальна справа”, 7.110104 “Педіатрія”, 7.110105 “Медико-профілактична справа” напряму підготовки 1101 “Медицина” має однакові кінцеві цілі навчання.

Мета вивчення навчальної дисципліни „Біостатистика” – у відповідності з освітньо-професійною програмою (ОПП) - оволодіти блоком змістового модулю професійної та практичної підготовки лікаря «Застосовувати методи статистичного аналізу медико-біологічних даних» (шифр ПП.009 за ОПП).

На підставі кінцевих цілей дисципліни до модулю та двох змістових модулів сформульовані конкретні цілі, що забезпечують досягнення кінцевої мети.

Кінцеві цілі дисципліни:

• оволодіти теоретичними основами, сучасними принципами доказової медицини;

• оволодіти теоретичними основами біостатистики;

• визначати та аналізувати основні біостатистичні показники та критерії;

• оволодіти методичними та теоретичними основами формування статистичних сукупностей для подальшого адекватного їх аналізу;

• оцінювати результати аналізу за окремими критеріями та у взаємозв’язку з чинниками, що на них впливають.

Структурований навчальний план дисципліни

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них				Рік навчання	Вид контролю
	всього годин/ кредитів ECTS	аудиторних		СРС
		лекцій	практичних занять
Модуль - 1 Змістових модулів – 2	45/1,5	10	20	15	4-й	Поточний та підсумковий модульний контроль
В тому числі підсумковий контроль засвоєння модуля			2	1

Примітка : Аудиторне навантаження – 66,7%, СРС – 33,3%.

Структура модуля навчальної дисципліни

№ з/п	Тема	Лекції	Практичні заняття	СРС
Змістовий модуль 1. Введення в біостатистику. Аналітична статистика.
1.	Введення в біостатистику. Поняття і роль біостатистики як основної складової системі доказової медицини, історія розвитку та значення для практики охорони здоров’я.	2
2.	Аналітична статистика. Типи даних, принципи формування статистичних сукупностей (баз даних) для аналізу. Узагальнення результатів статистичних досліджень, мета-аналіз. Аналіз якісних параметрів, сучасні підходи до аналізу та оцінки якості життя. Види опитників, їх характеристика.	2		1
3.	Інформаційні ресурси статистики. Інформаційне забезпечення епідеміологічних та клінічних досліджень. Роль офіційної статистики в аналізі здоров’я населення, її переваги та недоліки. Європейська база „Здоров’я для всіх”. Програмне забезпечення статистичних досліджень.	2		1
4.	Методичні основи організації статистичних досліджень в системі охорони здоров’я.		2	1
5.	Відносні величини. Графічні методи аналізу.		2	1
6.	Метод стандартизації.		2	1
7.	Ряди динаміки та їх аналіз.		2	1
8.	Характеристика та аналіз статистичних даних. Середні величини та показники варіації.		2	1
9.	Параметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез.		2	1
10.	Непараметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез.		2	1
11.	Аналіз взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей.		2	1
Змістовий модуль 2. Епідеміологічні дослідження та їх аналіз.
12.	Епідеміологічні дослідження в охороні здоров’я, їх характеристика та аналіз.	2
13.	Основи клінічної епідеміології та доказової медицини. Сучасні принципи та правила проведення клінічних досліджень. Поняття нульової гіпотези, принципи рандомізації та стратифікації в медичних дослідженнях.	2
14.	Фактори ризику. Методика розрахунку та оцінки ризиків.		2	1
15.	Виконання індивідуального завдання: «Аналіз даних епідеміологічних досліджень, оцінка ризиків».			3
16.	Підсумковий модульний контроль засвоєння дисципліни.	-	2	1
Усього: годин – 45; кредитів ECTS – 1,5; балів – 200.		10	20	15